Сьорен Пітер Лауріц Сьоренсен
| Сьорен Пітер Лауріц Сьоренсен | |
|---|---|
| дан. Søren Peter Lauritz Sørensen | |
 | |
| Народився | 9 січня 1868[1][2][…] Havrebjergd, Слагельсе (муніципалітет), Данія |
| Помер | 12 лютого 1939[2][4][5] (71 рік) Копенгаген, Данія |
| Країна |  Данія |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Копенгагенський університет |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | Carlsberg Group Данський технічний університет |
| Науковий керівник | Sophus Mads Jørgensend |
| Членство | Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Леопольдина Національна академія наук США |
| Діти | Arthur Arnholtzd |
 Сьорен Пітер Лауріц Сьоренсен у Вікісховищі | |
Сьорен Пітер Лауріц Сьоренсен ( дан. Søren Peter Lauritz Sørensen; 9 січня 1868, Гауреб'єрг[en], Данія — 12 лютого 1939, Копенгаген) — данський біохімік, засновник сучасної pH-метрії.
Член Данської королівської академії наук, іноземний член Національної академії наук США (1938).
Життєпис[ред. | ред. код]
Родина, загальні дані[ред. | ред. код]
Сьорен Петер Лауріц Сьоренсен, народився в містечку Гауреб'єрг біля міста Слагельсе, розташованого на найбільшому данському острові Зеландія. У Гауреб'єргу народилися також і його батько Ганс Сьоренсен (Hans Sørensen; 1834—1920), господар ферми в Гауреб'єргу, і його дід Сьорен Ларсен (Søren Larsen; 1784—1857). Сьорен Петер Лауріц був старшим сином Ганса Сьоренсена та його дружини Кірстін Катрін Сьоренсен (Kirstine Katrine Sørensen; 1842—1930). Крім нього, в сім'ї було ще три сини та три дочки.
1892 року Сьоренсен одружився з Ганною Луїзою Віллумсен (1870 р. н.), в шлюбі народилось четверо дітей: Інге, Вігго, Артур і Аннеліза. Другим шлюбом він одружився 1918 року з Маргрете Гейруп (1884 р. н.), своєю асистенткою по роботі в лабораторії Carlsberg.
Помер С. П. Л. Сьоренсен 1939 року в Шарлоттенлунні (передмісті Копенгагена) і похований на кладовищі Вестре в Копенгагені.
Навчання та початок наукової діяльності[ред. | ред. код]
Після закінчення школи вищого ступеня Академія Соро[en] (місто Соро, Зеландія), де він навчався від 1882 до 1886 року, Сьоренсен вступив до Копенгагенського університету. Почавши свої заняття з медицини, він досить швидко перейшов на хімію. 1891 року, після закінчення університету, Серенсен вступив до Данського технічного університету (Копенгаген), де, під керівництвом С. М. Йоргенсена[en], почав включився в дослідження в галузі неорганічного синтезу. 1899 року за ці роботи йому присвоєно ступінь доктора філософії.
Робота в хіміко-фізіологічній лабораторії Carlsberg[ред. | ред. код]
Від 1901 до 1938 року Сьоренсен — керівник престижної хіміко-фізіологічної лабораторії Карлсберга в Копенгагені. Лабораторія, створена при пивоварному заводі Carlsberg, займалася вдосконаленням технології виробництва пива. Працюючи в лабораторії, Серенсен виконав низку піонерських досліджень із синтезу амінокислот, а також із вивчення властивостей білків та ензимів.
Іменем Сьоренсена названо спосіб титрування амінокислот з формальдегідом у присутності гідроксиду калію титрування формолом за Сьоренсеном[en], який він запропонував 1907 року:
RCH(NH2)COOH + HCHO + KOH → RCH(NHCH2OH)COOK + H2O.
Роки роботи в лабораторії Карлсберга були для Сьоренсена дуже плідними, він отримав багато важливих наукових результатів, за які Європейська асоціація хімічних та молекулярних наук[en] (EuCheMS) внесла Сьоренсена до списку «100 видатних хіміків XX століття», проте в історії науки та техніки Сьорсенсен залишився перш за все, як вчений, що включив у науковий обіг поняття «pH» і «pH-метрії».
pH та pH-метрія[ред. | ред. код]
Досліджуючи реакції ферментації, Сьоренсен розробив стандартні методи визначення концентрації йонів водню електрометричним та колориметричним способами. Він запропонував стандартні буферні розчини для калібрування pH-метрів та хімічні індикатори pH, дослідив вплив pH середовища на активність ферментів. Серенсен одним із перших застосував для вимірювання кислотності електрохімічні електроди. Він використовував два електроди: один — платиновий, поміщений у водневий струмінь, інший — каломельний. Цей метод давав точні результати, але складність апаратури заважала впровадженню його в практику.
Свої дослідження Сьоренсен опублікував 1909 року в двох статтях одночасно в Німеччині та у Франції. У них він уперше використав водневий показник розчину рН, де p — початкова літера слів Potenz (нім.) та puissance (фр.), які перекладають англійською як power або potency, а українською — показник. Відповідно використовуються словосполучення puissance d'Hydrogen, power of Hydrogen, potency of Hydrogen, pondus hydrogenii та ін. Надалі, напевно, для спрощення друкарського набирання, символ рН замінено на pH.
Шкала pH, яку ввів С. П. Л. Серенсен, і створені на її основі pH-метри застосовують сьогодні для вимірювання кислотності в найрізноманітніших гвалузях: в атомній енергетиці, агрономії, м'ясо-молочній, хлібопекарській промисловості, наукових дослідженнях. Для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту вимірюють кислотність безпосередньо в стравоході, шлунку та (або) дванадцятипалій кишці. Для цього в орган уводять спеціальний pH-зонд, саму процедуру називають внутрішньошлунковою pH-метрією, а прилади для таких досліджень — ацидогастрометрами.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Sørensen, SPL Enzymstudien. II: Mitteilung. Über die Messung und die Bedeutung der Wasserstoffionenkoncentration bei enzymatischen Prozessen, 1909, Biochemische Zeitschrift 21: 131-304.
- Sørensen, SPL Enzymstudier II. Om Maalingen og Betydningen af Brintionkoncentrationen ved enzymatisky Processer. Meddelelser fra Carlsberg Laboratoriet, 8, 1909, 1-153 + 373-7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #127678484 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ http://www.spls-slaegten.dk/SPL-Soerensen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Dansk Biografisk Lexikon
Література[ред. | ред. код]
- Сёренсен, Зёренсен (Sørensen) Сёрен Петер Лауриц // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Посилання[ред. | ред. код]
- 100 Distinguished European Chemists. European Association for Chemical and Molecular Sciences (EuCheMS) [1]
- Рапопорт С. И., Лакшин А. А., Ракитин Б. В., Трифонов М. М. pH-метрия пищевода и желудка при заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта / Под ред. академика РАМН Ф. И. Комарова. — М.: ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2005, 208 с. ISBN 5-98803-014-9. [2]
- Nielsen A.K. S.P.L. Sørensen / BioZoom nr. 2, 2001 [3] Архівна копія від 1 грудня 2008 на Wayback Machine
- С. П. Л. Сьоренсен (англ.)
|
