Соня Ганді
| Соня Ганді Едвіґе Антонія Альбіна Майно | |
|---|---|
| італ. Sonia Gandhi | |
 Едвіґе Антонія Альбіна Майно | |
| Голова НКР | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 29 березня 2010 - 2014 нині 2004-2006 |
| Голова ОПА | |
| 2004 — нині на посаді | |
| Народилася | 9 грудня 1946 (77 років) Лузіана, Венето, Італія |
| Відома як | політична діячка |
| Громадянство |  Італія→ Індія |
| Національність | італійка |
| Освіта | Триніті-коледж (Кембриджський університет) |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Політична партія | Індійський національний конгрес |
| У шлюбі з | Раджив Ганді |
| Діти | Рахул Ганді і Priyanka Vadrad |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди | |
| soniagandhi.org | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Со́ня Га́нді (гінді सोनिया गांधी, при народженні італ. Edvige Antonia Albina Maino[1][2][3] нар. 9 грудня 1946, Лузіана, Венето, Італія[4]) — індійський політик італійського походження. Вдова колишнього прем'єр-міністра Індії Раджива Ганді. Після його вбивства в 1991 році вона була запрошена в Індійський національний конгрес, але відмовилася і публічно залишалася осторонь від політики. Погодилася приєднатися до політики в 1997 році і в 1998 році була обрана лідером Конгресу.
Відтоді Соня Ганді була головою Індійського національного конгресу. Вона була головою правлячої партії Об'єднаний прогресивний альянс у Лок Сабха з 2004 року. Після четвертого переобрання у вересні 2010 року вона займає цей пост найдовше за всю 125-річну історію конгресу[5]. Її іноземне походження було предметом багатьох суперечок і розбіжностей[6][7]. Хоча Соня фактично є п'ятою особою іноземного походження, яка стала лідером Партії, вона є першою з моменту здобуття Індією незалежності в 1947 році.[8]
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї Стефано і Паоли Майно в Лузіані, маленькому селі за 30 кілометрів від Віченци в Венето, Італія. Вона провела юність в Орбассано, містечку неподалік від Турина, виховалася в традиційній католицькій сім'ї та відвідувала католицьку школу. Її батько, за професією муляр, під час Другої Світової війни воював на боці італійських фашистів, помер у 1983 році[9] Її мати і дві сестри досі живуть поблизу Орбассано.[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sonia Gandhi — Britannica. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 2 вересня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 2 вересня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Divided we stand: India in a time of coalitions. Los Angeles : SAGE Publications, 2007. 2007. с. 148. ISBN 978-0761936633.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 2 вересня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Fourth time in a row, Sonia Gandhi is Congress chief. Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 2 вересня 2011.
- ↑ BJP sees Gujarat ammo in Sonia origins. The Telegraph (Kolkata). 30 серпня 2002. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010.
- ↑ Uma Bharti does not want to be CM. Rediff.com. 18 травня 2004. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010.
- ↑ On being foreign and being nationalist. Chennai, India: Frontline Magazine. 22 May-4 June 1999. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 2 лютого 2010.
- ↑ In Maino land [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Retrieved on 23 March 2007.
- ↑ Italy heralds 'first woman PM' [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. Retrieved on 18 July 2007.
Посилання[ред. | ред. код]
- S. R. та ін. Бакши (1998)Соня Ганді, президент Південної AICCКнігі Азії. ISBN 81-7024-988-0.
- Рупа Chaterjee (1999)Соня Ганді: Леді в теніButala. ISBN 81-87277-02-5.
- С. Рупа, Рупа Chaterjee (2000)' Соня Містик Південної Азії Книги. ISBN 81-85870-24-1.
- Моро, Хав'єр «Ель Рохо сарі» (ред. сеікс Барраль, 2008) «Il сарі россо» (Il Saggiatore, 2009).
|
