Снітинська сотня

Снітинська сотня
[[герб Снітина]]
Основні дані
Полк: Лубенський
Утворена: 1687, вдруге у 1738
Ліквідована: 1709, вдруге у 1782
Населені пункти
Центр: містечко Снітин
Кількість містечок: 1[1]
Кількість сіл: 16[1]: Тишки, Псачки, Окіп, Шеки, Хорошки, Литвяки, Вовчик, Березоточа, Калайдинці, Хитці, Лушники, Халепці, Біївці, Горобії, Гінці, Духове.
Кількість хуторів: 10[1]
Сотенна влада
Сотники

Снітинська со́тня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Лубенського полку у добу Гетьманщини, що існувала у 1687—1709 та 1738—1782 роках з центром у містечку Снітин.

Історія

[ред. | ред. код]

Снітинська сотня була створена гетьманом Іваном Мазепою наприкінці 1687 року на чолі із сотником Савою Сокольським із Лубенської сотенної території. Після усунення гетьмана ліквідована Петром І.

Відновлена в складі Лубенського полку у ході російсько-турецької війни 1735—1739 років. Можливо відновлена і в 1735 році, але згадується вперше з 1738 року.

Остаточно ліквідована у 1782 році, разом із іншими лівобережними сотнями. Територія увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва.

  • Сокольський Сава (? — 1687 — ?)
  • Максимович Петро (? — 1738—1740 — ?)
  • Жуковський Іван Опанасович (? — 1741—1746)
  • Кулябка Павло Іванович (1760—1769)
  • Долмат Тиміш Богданович (1771—1783)
  • Богдановський (1781)
  • Самойленко Павло (? — 1740 —?)
  • Коломієц Федір (1761—1769)
  • Мельник Максим (1764—1770)
  • Левешко Федір Іванович (1768—1772)
  • Тесленко Марко Гнатович (1775—1776)
  • Дузь Василь (1777—1783)
  • Мельник Максим (1758—1764)
  • Тесленко Марко Гнатович (1773—1775)
  • Кучній Яків (1777—1780 — ?)
  • Панченко Кіндрат (? — 1693 — ?)
  • Михайленко Ювко (? — 1696—1700 — ?)
  • Верховський Леонтій (бл. 1701)
  • Михайленко Ювко (? — 1705 — ?)
  • Кальницький Роман (? — 1740—1752 — ?)
  • Яновський Кіндрат Іванович (? — 1766—1769)
  • Коломієць Федір (1769—1772)
  • Левешко Федір Іванович (1772—1777)
  • Опанасович Яків (1777—1780 — ?)

Опис Снітинської сотні

[ред. | ред. код]

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Снітинської сотні напередодні ліквідації[2]:

Населені пункти
Снітинської сотні
[1]
Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
містечко Снітин 3 1 1 16 15 176 287
село Тишки 3 1 2 21 48 7 43 119
село Псачки 1 2 1 2 49 9 103 161
село Окіп 2 1 22 23 89 144
село Шеки 1 2 4 66 70
село Хорошки 1 2 2 12 4 123 139
село Литвяки 1 2 1 2 51 32 127 212
село Вовчик 2 1 2 1 112 32 92 236
село Березоточа 2 2 2 2 110 52 102 264
село Калайдинці 2 3 2 1 163 43 62 208
село Хитці 1 1 1 76 21 146 243
селище Лушники 25 21 11 57
село Халепці 1 1 1 31 40 9 80
село Біївці 1 3 2 1 29 22 38 89
село Оробії 2 1 1 15 21 20 56
село Гінці 2 1 2 2 50 13 75 138
село Духове 2 3 3 1 31 83 50 168
1. хутір Вербишин 4 4
2. хутір сотника Бѣлика 2 2
3. хутори бунчукового товариша Свѣчки і військового товариша Юркевича
4.
9 9
5. хутір майора Боярського 1 1
6. хутір Додоківщина 3 3
7. хутір священика Данилевського 3 3
8. хутір козака Селюка (нині с. Селюків?) 3 3
9. хутір полковника Новицького 3 3
10. хутір писаря полкового і військового товариша Савицьких 2 2
Всього у сотні Снітинській 19 24 24 22 760 495 7 1359 2621 6589

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г За описом Київського намісництва у 1781 р.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 118—119

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 214.
  • Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. — Київ, 2010. — С. 132.