Смотрич (селище)

Селище Смотрич
Герб Смотрича Прапор Смотрича
Домініканський костел святого Миколая
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Смотрицька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано	в другій половині XIV століття
Магдебурзьке право	1448
Статус	із 2024 року
Площа	5.02 км²
Населення	▼1912 (01.01.2011)[1]
Густота	381 осіб/км²;
Поштовий індекс	32423
Телефонний код	+380 3858
Географічні координати	48°56′49″ пн. ш. 26°33′37″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.56028° сх. д. / 48.94694; 26.56028Координати: 48°56′49″ пн. ш. 26°33′37″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.56028° сх. д. / 48.94694; 26.56028
Водойма	річки Смотрич, Яромирка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Балин
До станції:	25 км
До райцентру:
- фізична:	8 км
Селищна влада
Адреса	32423, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, смт Смотрич, вул. Героїв Небесної Сотні,8
Голова селищної ради	Ялоха Ігор Станіславович
Карта
Смотрич
Смотрич
Смотрич у Вікісховищі

Смо́трич — селище в Україні, центр Смотрицької селищної територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Спеціалізується на харчовій промисловість, виробництві кераміки.

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване у західному Поділлі, на річках Смотрич і Яромирка, за 8 км від залізничної станції Балин на лінії Ярмолинці — Ларга та за 33 кілометри автошляхами від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат[ред. | ред. код]

Смотрич знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в другій половині XIV століття.

Князі Коріятовичі зробили Смотрич столицею Подільського князівства. Магдебурзьке право з 1448 року, в XV–XVII ст. існував Смотрицький замок.

1375 р. Смотрич належав подільському князю Олександру Коріатовичу. Його брат Юрій мав тут резиденцію.

1430 р. Смотрич належав великому князю литовському Вітовту.

1570 р. Смотрич належав до Кам'янецького староства Речі Посполитої.

1615 р. за люстрацією належав брацлавському воєводі Яну Потоцькому (помер 1611 р.).^[2]

На 1665 Смотрич був центром окремого староства. Утім перебування в зоні постійних бойових дій часів Національної революції 1648—1676 не сприяло його розвиткові. Славу містечку принесла родина Смотрицьких^[3].

1764 р. Смотрич належав Теодору Потоцькому — сину смотрицького старости, брацлавського каштеляна Яна Потоцького (помер 1744 р., син Юзефа Станіслава Потоцького та Елєонори з Реїв^[4][5]).

1791 р. побудована ратуша. 5 липня 1792 р. привілеєм короля Станіслава Августа Понятовського підтверджено магдебурзьке право, а також надано герб із зображенням Святого Юрія Звитяжця, що нищить списом змія, на червоному тлі.

Смотрич відомий високим мистецтвом розписної художньої кераміки. З XVIII ст. тут виробляють поливяні миски, полумиски, баньки, іграшки. Вироби з Смотрича зберігаються в музеях Києва, Львова, Полтави, Санкт-Петербурга, Кракова і Дніпра.

У ХІХ столітті - позаштатне містечко Кам'янецького повіту Подільської губернії.

1863 року мешканці Смотрича втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Наприкінці XIX та на початку ХХ століть у Смотричу виникли сільський банк, вальцьований млин, гончарні і ткацькі промисли.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, селище надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці селища зазнали репресій.

Смотрич (з березня 1923 по грудень 1962 року) — районний центр УРСР, селище міського типу, центр селищної Ради.

В 1932–1933 жителі селища пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці селища вчергове пережили голод.

Статус селища міського типу із 1960 року.

З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.

29 серпня 2017 року було утворено Смотрицьку селищну об'єднану територіальну громаду. Адміністративним центром громади став Смотрич. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.^[6]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, селище увійшло до складу Кам'янець-Подільського району^[7].

З 26 січня 2024 року Смотрич став селищем, зі законодавства виведено термін «селище міського типу», відповідно до нового закону, у селах мало б проживати від 2 тисяч до 5 тисяч людей, у селищах до 10 тисяч, у містах – понад 10 тисяч.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року склало 2087 осіб^[8].

Згідно перепису 2015 року в селищі мешкало 1866 осіб, населення села скоротилось на 10,59 % порівняно зі 2001 роком.

Мова[ред. | ред. код]

У селищі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Релігія[ред. | ред. код]

Храми Смотрича[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
	1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності»

• Домініканський монастир (для нього староста Миколай Бжеський 1586 року записав фундуш^[9]), Домініканський костел (в ньому ймовірно був похований Олександр Коріатович)
• Дерев'яна Миколаївська церква (не збереглася)
• Успенська церква (не збереглася)
• Дерев'яна синагога (не збереглася)

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

• Мелетій Смотрицький (світське ім'я — Максим Герасимович Смотрицький; псевдонім Теофіл Ортолог; 1577 — 27 грудня 1633) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
• Бачинський Дмитро Григорович (1920–2007) — Герой Радянського Союзу, народний депутат СРСР (1989—1991).
• Нейко Євген Михайлович (1932–2010) — доктор медичних наук.
• Білоокий Карпо Петрович (1888–1974) — гончар.
• Нідзельський Петро Васильович (1945) — заступник міністра енергетики Російської Федерації у 2000—2004 роках.

Смотрицькі воєводи[ред. | ред. код]

• Олешко
• Рогозка з Язлівця

Смотрицькі старости[ред. | ред. код]

• Александер Гумецький^[10]
• Теодор Потоцький — белзький воєвода, барський конфедерат
• Анджей Малаховський гербу Наленч^[11] — перший чоловік Констанції Данилович^[12]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 44—47. — ISSN 0130-5247.
• Смотрич // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 261—262.
• Смотрич // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 280.
• Смотрич // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 205.
• Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.).— S. 919–921. (пол.)
• Смотрич // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — (Бібліотека української краєзнавчої класики). — С. 367—369. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Смотрич історичний - блог про історію містечка
• Облікова картка^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Костел
• СМОТРИЦЬКА С/Р. Історія змін реєстраційної інформації [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Населені пункти колишнього Дунаєвецького району Міста Дунаївці Смт Дунаївці · Смотрич Села Антонівка · Балин · Балинівка · Блищанівка · Варварівка · Велика Кужелева · Велика Побійна · Великий Жванчик · Вихрівка · Воробіївка · Гамарня · Ганнівка · Гірчична · Голозубинці · Городиська · Гута-Блищанівська · Гута-Морозівська · Гута-Яцьковецька · Дем'янківці · Держанівка · Дубинка · Заголосна · Залісці · Заставля · Зеленче · Іванківці · Катеринівка · Кривчик · Криничани · Ксаверівка · Лисець · Лисогірка · Ліпини · Лошківці · Маків · Мала Кужелівка · Мала Побіянка · Малий Жванчик · Малий Карабчіїв · Маліївці · Миньківці · Михайлівка · Михівка · Міцівці · Млаки · Морозів · Мушкутинці · Нестерівці · Панасівка · Підлісний Мукарів · Пільний Мукарів · Притулівка · Рахнівка · Рачинці · Ріпинці · Руда-Гірчичнянська · Рудка · Сивороги · Синяківці · Січинці · Слобідка-Балинська · Слобідка-Гірчичнянська · Слобідка-Залісецька · Слобідка-Малієвецька · Слобідка-Рахнівська · Сокілець · Соснівка · Сприсівка · Ставище · Стара Гута · Степок · Тернова · Тинна · Томашівка · Трибухівка · Удріївці · Харитонівка · Чаньків · Чечельник · Чимбарівка · Шатава · Ярова Слобідка · Яцьківці

п о р Міста і селища Хмельницької області Міста Волочиськ · Городок · Деражня · Дунаївці · Ізяслав · Кам'янець-Подільський · Красилів · Нетішин · Полонне · Славута · Старокостянтинів · Хмельницький · Шепетівка Селища Антоніни · Базалія · Білогір'я · Війтівці · Віньківці · Вовковинці · Гриців · Дунаївці · Закупне · Летичів · Лозове · Меджибіж · Наркевичі · Нова Ушиця · Понінка · Сатанів · Смотрич · Стара Синява · Стара Ушиця · Теофіполь · Чемерівці · Чорний Острів · Ямпіль · Ярмолинці

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.