Смирнов Павло Юрійович
| Смирнов Павло Юрійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 8 липня 1989 Полуботки, Чернігівська область, УРСР | |
| Смерть | 22 квітня 2017 (27 років) Торецьк, Донецька область, Україна (помер від поранень) | |
| Поховання | Чернігівський район | |
| Громадянство |  Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015—2017 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Повітряні сили | |
| Рід військ |  Радіотехнічні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Павло́ Ю́рійович Смирно́в (8 липня 1989, с. Полуботки, Чернігівський район, Чернігівська область, Українська РСР — 22 квітня 2017, м. Торецьк, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни російсько-української війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1989 року в селі Полуботки на Чернігівщині. 2006 року закінчив Халявинську загальноосвітню школу в сусідньому селі Халявин. Займався спортом. У 2012—2013 роках проходив строкову військову службу. Працював бібліотекарем в ЗОШ I-III ступенів у с. Халявин.
Під час російської збройної агресії проти України 6 липня 2015 року Чернігівським ОМВК призваний на військову службу за контрактом. Служив у 550-ій окремій радіолокаційній роті, в/ч А3547 (м. Чернігів) 138-ї радіотехнічної бригади Повітряного командування «Центр» Повітряних сил ЗС України.
Був відряджений до 72-ї окремої механізованої бригади, яка виконувала завдання на території проведення антитерористичної операції в Донецькій області. Проходив службу на посаді номера обслуги зенітно-кулеметного відділення.
22 квітня 2017 року близько 22:00 дістав тяжке поранення у живіт внаслідок мінометного обстрілу спостережного пункту поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району. Помер у шпиталі міста Торецька від поранення і втрати крові[1][2].
Похований 26 квітня на кладовищі рідного села Полуботки[3].
Залишились батьки і молодший брат Олексій, який служив разом із Павлом.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
4 вересня 2017 року на фасаді Халявинської ЗОШ I-III ст. відкрили меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Павлу Смирнову[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чернігівщина втратила бійців [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Чернігівська ОДА, 24 квітня 2017
- ↑ Старший солдат Павло Смирнов помер від втрати крові після мінометного обстрілу [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Україна молода», 24 квітня 2017
- ↑ Чернігівщина провела в останню путь ще одного захисника (відео) [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «UA: Чернігів», 26 квітня 2017
- ↑ Указ Президента України від 13 червня 2017 року № 161/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Меморіальна дошка Павлу Смирнову (відео) [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «UA: Чернігів», 4 вересня 2017
Джерела[ред. | ред. код]
- Смирнов Павло Юрійович [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Герої не вмирають! Смирнов Павло Юрійович [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівської ОДА.
- Герої не вмирають! [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівської РДА.