Смирнов Геннадій Михайлович

Ф
Геннадій Смирнов
Особисті дані
Повне ім'я Геннадій Михайлович Смирнов
Народження 16 січня 1955(1955-01-16)
  Саратов, РРФСР
Смерть 2 вересня 2000(2000-09-02) (45 років)
  Саратов, Росія
Зріст 178 см
Вага 78 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ профкома СЕПО (Саратов)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975—1977 СРСР «Сокіл» (С) 63 (34)
1977 СРСР «Крила Рад» (С) 15 (1)
1978—1979 СРСР СКА (Х) 78 (47)
1980 СРСР «Спартак» (М) 1 (0)
1980—1983 СРСР «Факел» (В) 148 (71)
1984 СРСР «Сокіл-клубна» (С) (КФК)
1985—1986 СРСР «Сокіл» (С) 62 (40)
1987 СРСР «Металург» (Л) ? (0)
1988 СРСР «Факел» (В) 12 (1)
1988 СРСР «Навбахор» 16 (12)
1989 СРСР «Хімік» (Семилуки) 9 (1)
1989 СРСР «Сахалін» (Холмськ) 14 (5)
1990 СРСР СКА (Х) 21 (10)
1991 СРСР «Вулкан» 31 (7)
1992 Україна «Ворскла» 2 (1)
1992 Росія «Енергомаш» 9 (3)
1993 Росія «Салют» (Саратов) 5 (1)
1996 Росія «Політ» (Дубки) (КФК)
1998 Росія «Політ» (Дубки) (КФК)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Геннадій Михайлович Смирнов (рос. Геннадий Михайлович Смирнов; нар. 16 січня 1955, Саратов, РРФСРпом. 2 вересня 2000, Саратов, Росія) — радянський та російський футболіст, нападник. Молодший брат Юрія Смирнова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР профкому СЕПО (Саратов).

За свою кар'єру виступав у командах «Сокіл» Саратов, «Крила Рад» Куйбишев, СКА Хабаровськ, «Спартак» Москва, «Факел» Воронеж, «Металург» Липецьк, «Навбахор» Наманган, «Хімік» Смалько, «Сахалін» Холмськ, «Вулкан» Петропавловськ-Камчатський, «Ворскла» Полтава, «Енергомаш» Бєлгород, «Салют» Саратов і «Політ» Дубки[1]. Загалом у чемпіонатах СРСР відзначився 226 голами.

За «Спартак» (Москва) провів один матч 7 квітня 1980 року, замінивши на 60-ій хвилині Едгара Гесса в гостьовому матчі чемпіонату СРСР з ростовським СКА, матч завершився поразкою москвичів з рахунком 1:2.

У сезонах 1993-1994 роках був граючим тренером у команді «Салют» (Саратов).

Наприкінці життя ніде постійно не працював, зловживав алкоголем. У 2000 році загинув, будучи зарізаним товаришами по чарці ударом в горло в своїй квартирі в Саратові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нисенбойм Э., Расинский В. Спартак Москва. Официальная история 1922-2002. — Москва : МС Медиа, 2002. — С. 733. — ISBN 5-902215-01-3.

Посилання[ред. | ред. код]