Сліпачук Тетяна Володимирівна

Сліпачук Тетяна Володимирівна
Сліпачук Тетяна Володимирівна
Сліпачук Тетяна Володимирівна
Голова Центральної виборчої комісії України
5 жовтня 2018 — 13 вересня 2019
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Попередник Михайло Охендовський
Наступник Олег Діденко
Народилася 25 травня 1968(1968-05-25) (55 років)
м. Київ
Громадянство Україна Україна
Освіта Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Сліпачук Тетяна Володимирівна (нар. 25 травня 1968, Київ) — український правознавець, фахівець з міжнародного приватного права та міжнародного арбітражу, кандидат юридичних наук. Заслужений юрист України (2016)[1]. Голова Центральної виборчої комісії України.

Віце-президент Арбітражної комісії Міжнародної асоціації юристів (IBA) у 2010—2012 роках.

Член Української асоціації міжнародного права з 2001 року.

Голова Правління Українського Центру Сприяння Інвестицій і Торгівлі у 2014—2018 роках.

Національний експерт Інституту міжнародної дистрибуції (IDI) в Україні[2].

У 2014 році визначена представником від України до списків Посередників та списків Арбітрів Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів[3].

За заслуги в розвитку третейського розгляду нагороджена Почесним знаком Міністерства юстиції України (2009 рік).[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Вищу юридичну освіту здобула в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.

1990 рік — асистент кафедри господарського права Київського державного університету імені Тараса Шевченка;

1992—1993 роки — член Науково-дослідницької групи з розробки проєкту Господарського кодексу України;

1994—2004 роки — відповідальний секретар, генеральний секретар Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України;

1999—2001 роки — член Експертної групи Європейської економічної комісії ООН з Женевської конвенції 1961 року;

2004—2015 роки — провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України;

2004—2011 роки — юрист, радник, старший радник, партнер практик міжнародного арбітражу та міжнародної торгівлі Адвокатського об'єднання «Василь Кісіль і партнери» (м. Київ);[5]

з 2007 року — адвокат Київської колегії адвокатів;

2008—2011 роки — заступник голови Третейської палати України;

2012—2016 роки — заступник та перший президент Української арбітражної асоціації, представляла інтереси клієнтів у понад сотні міжнародних арбітражних проваджень.[5]

2011—2018 роки — партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко»[6] (м. Київ).[7]

Є визнаним експертом у сфері права міжнародної торгівлі з питань: торговельні розслідування (антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні захисні розслідування), міжнародні трансакції і договірне структурування, агентські договори та дистрибуція, франчайзинг, торговельний і експортний контроль, структурування торговельних схем і фінансування торгівлі, право СОТ, представництво інтересів держави при вирішенні суперечок СОТ та ін.

Брала участь у розгляді більше 370 спорів в якості одноосібного арбітра, арбітра, призначеного стороною, чи голови складу арбітрів в арбітражних провадженнях за регламентами різних арбітражних інституцій, в тому числі МКАС при ТПП України, в Арбітражному центрі при Федеральній палаті економіки Австрії, Міжнародному арбітражному суді при МТП, Стокгольмському арбітражному інституті та ін..

В якості експерта з українського права брала участь в міжнародних арбітражних розглядах та іноземних судових провадженнях. Має значний досвід у розробці та підготовці законопроєктів.

З 2004 по 2017 рік була позаштатним консультантом Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України.

Наукові праці та публікації[ред. | ред. код]

Авторка понад 150 монографічних досліджень та статей з цивільного, господарського, міжнародного приватного права та міжнародного комерційного арбітражу. З них понад 30 англійською мовою.

Центральна виборча комісія[ред. | ред. код]

5 жовтня 2018 року обрана Головою Центральної виборчої комісії України.[8]

Наукове звання[ред. | ред. код]

Визнання[ред. | ред. код]

Рекомендована як найкращий юрист:

-         в галузі міжнародного арбітражу «Best Lawyers International 2014—2018»;

- в галузі міжнародної торгівлі Ukrainian Law Firms 2013, 2014, 2015, 2016, 2017;

- в галузі міжнародного арбітражу Ukrainian Law Firms 2013, 2014, 2015, 2016, 2017;

- в сфері міжнародної торгівлі в Україні Client Choice Awards 2016;

- в галузі міжнародної торгівлі виданням The International Who's Who of Trade and Customs  2010, 2012, 2014, 2016;

Також рекомендована як: — міжнародний арбітр виданням The International Who's Who of Commercial Arbitrators 2007—2015;

- фахівець в галузі міжнародної торгівлі виданням The International Who's Who International CIS 2009—2011;

- фахівець в галузі міжнародного арбітражу виданням The International Who's Who International CIS 2009, 2010, 2011, 2013, 2014, 2015; 2018;

- один з найкращих юристів України Chambers Global 2017; Chambers Europe 2017; The Legal 500, 2017;

Указом Президента України № 439/2016 отримала звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ЮРИСТ УКРАЇНИ».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 439/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста
  2. Слипачук Татьяна. LIGA. Процитовано 31 січня 2019.
  3. ​Слипачук Татьяна Владимировна. LB.ua. Процитовано 31 січня 2019.
  4. Про нагородження Почесним знаком Міністерства юстиції України
  5. а б Хитрий фінт Порошенка, або хто очолив ЦВК /Главком, 5.10.2018/
  6. «Саєнко Харенко»
  7. Сліпачук Тетяна Володимирівна [Архівовано 2019-02-20 у Wayback Machine.], Е-декларація, 8 лютого 2019
  8. Головою ЦВК обрано Тетяну Сліпачук /Радіо Свобода, 5.10.2018//

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Михайло Охендовський
20132018

Голова Центральної виборчої комісії України

5 жовтня 2018 — 13 вересня 2019
Наступник:
Олег Діденко
З 2019 року