Служба каталогів

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2015)

Служба каталогів (Directory Service) — це засіб ієрархічного представлення ресурсів, що належать певній організації, а також інформації про ці ресурси. Під ресурсами можна розуміти матеріальні ресурси, персонал, мережеві ресурси і т. д.

Кожен ресурс може належати до одного чи кількох класів. Кожен клас вказує, що ресурс є певним типом сутності, і має певний набір властивостей. Сукупності класів можуть об'єднуватися в схеми, котрі описують типи ресурсів, які застосовуються в окремо взятій предметній області.

Служба каталогів (Directory Service) в контексті комп'ютерних статей - програмний комплекс, який дає змогу адміністратору працювати з упорядкованим по ряду ознак масивом інформації про мережеві ресурси (загальні папки, сервера друку, принтери, користувачі і т.д.). Цей масив зберігається в одному місці, що дозволяє централізовано керувати як самими ресурсами, так і інформацією про них, а також дає змогу контролювати їх використання третіми особами.

Історична довідка[ред. | ред. код]

• 1984 - Компанія Banyan випустила першу службу каталогів - StreetTalk для мережі підприємства під керівництвом системи Banyan VINES.
• 1993 - Компанія Novell представила мережеву ОС NetWare 4, в склад котрої входила об'єктно-орієнтована служба каталогів NetWare Directory Services (в подальшому перейменована в Novell Directory Services (NDS)).
• 1993 - Компанія Microsoft представляє Windows NT Directory Services (NTDS) в комплекті з новою ОС Windows NT Server.

В подальшому NDS розвилась в eDirectory, а NTDS в Active Directory.

Протягом 80-х років міжнародною організацією International Telegraph and Telephone Consultative Committee розробляється загальний стандарт для служби каталогів, що отримує назву X.500. Його частиною є протокол доступу до каталогу DAP (Directory Access Protocol), що використовується в сучасних службах каталогів в полегшеному варіанті LDAP (Lightweight Directory Access Protocol) по причині занадто широкої функціональності, яка виявила себе недоречною у випадку персональних комп'ютерів.

Реалізація[ред. | ред. код]

Служби каталогів мають цілий ряд комерційних і вільних програмних реалізацій.

Комерційні:

• Active Directory
• Novell eDirectory
• iPlanet Directory

Некомерційні:

• OpenLDAP
• Apache Directory Server
• Fedora Directory Server в 2009 році перейменований в 389 Directory Server

Див. також[ред. | ред. код]

• Протокол LDAP

Джерела[ред. | ред. код]