Сквирський район
| Сквирський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Київська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Київська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 3224000000 | ||||
| Утворений: | 1923; відновлений 1965 | ||||
| Населення: | ▲ 36 328 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 980 км² | ||||
| Густота: | 39.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4568 | ||||
| Поштові індекси: | 09000—09061 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Сквира | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 27 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 49 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Гриша Василь Васильович | ||||
| Голова РДА: | Славінська Оксана Вікторівна[1] | ||||
| Вебсторінка: | Сквирська РДА Сквирська райрада | ||||
| Адреса: | 09000, Київська область, Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, 28 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
Скви́рський райо́н — колишній район України на південному заході Київської області на правобережжі. Районний центр: Сквира. Населення становило 38 219 осіб (на 1 жовтня 2013).
Існував у 1923—1962, 1965—2020. При ліквідації у 2020 році вся територія відійшла до складу Білоцерківського району.
Географія[ред. | ред. код]
Район межує з Фастівським, Білоцерківським і Володарським районом Київської області, Погребищенським районом Вінницької області, Ружинським і Попільнянським районом Житомирської області.
Сквирський район розташований у правобережній частині України на відрогах Придніпровської височини, у зоні лісостепу, басейні річки Рось та її приток Роставиці, Кам'янки, Сквирки, Березянки та інших. Його рельєф уособлює собою плато із загальним пологим напрямом у східному напрямку і має вигляд хвилястої рівнини, що посічена досить густою мережею річкових долин та їх численних допливів, балок і ярів. Річки мають відносно спокійну течію, хоча протікають серед високих берегів, їх русла перетинають греблі-загати, що утворюють стави.
Ґрунти у північній частині району — опідзолені чорноземи, а в південній частині — чорноземи малогумусні. У долинах балок і заплавах річок розповсюджені лучні і лучно-болотисті ґрунти. Вміст гумусу у верхньому родючому шарі чорноземів коливається в межах — 2,1-3,8 %. Близько половини орних площ становлять кислі ґрунти.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Утворений 1923 року в складі Білоцерківської округи. У 1959 р. до Сквирського району приєднана частина ліквідованого Велико-Половецького району.[2]
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Яхнівську сільраду Сквирського району до складу Фастівського району.[3]
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 27 сільських рад, які об'єднують 50 населених пунктів і підпорядковані Сквирській районній раді. Адміністративний центр — місто Сквира[4].
Населення[ред. | ред. код]
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 42834 | 96,65 % |
| росіяни | 979 | 2,21 % |
| білоруси | 103 | 0,23 % |
| турки-месхетинці | 73 | 0,16 % |
| вірмени | 65 | 0,15 % |
| інші | 266 | 0,60 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 43162 | 97,39 % |
| російська | 854 | 1,93 % |
| турецька | 73 | 0,16 % |
| білоруська | 51 | 0,12 % |
| вірменська | 50 | 0,11 % |
| інші | 130 | 0,29 % |
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сквирського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 20 944 із 31 426 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,12 % (12 801 виборців); Юлія Тимошенко — 16,60 % (3 477 виборців), Олег Ляшко — 11,12 % (2 330 виборців), Анатолій Гриценко — 4,04 % (847 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,90 %.[6]
Екскурсійні об'єкти[ред. | ред. код]
- Історико-краєзнавчий Музей (м. Сквира)
- Млин (с. Буки)
- Погруддя В. М. Баландіну (м. Сквира)
- Погруддя Г. Д. Кошовій (с. Великополовецьке)
- Погруддя М. М. Ольшевському (с. Великополовецьке)
- Погруддя М. П. Діхтяренку (с. Чубинці)
- Церква Свято-Вознесенська (с. Кривошиїнці)
- Церква Святого Спиридона Триміунського (с. Шамраївка)
- Церква Свято-Троїцька (с. Селезенівка)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 89/2020-рп «Про призначення О.Славінської головою Сквирської районної державної адміністрації Київської області»
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію Бишівського і Велико-Половецького районів Київської області»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Сквирського району[недоступне посилання з травня 2019] на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Київська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 22 квітня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сквирський район |
- Інформація з сервера Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Сквирський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
| ||||||||
| ||||||||