Скакандій Василь Юлійович
| Василь Скакандій | ||||
|---|---|---|---|---|
| При народженні | Василь Юлійович Скакандій | |||
| Народження | 4 березня 1941 с.Середнє (сьогодні Ужгородського району, Закарпатської області, України) | |||
| Смерть | 6 лютого 2020 (78 років) | |||
| Ужгород, Україна | ||||
| Країна | Україна | |||
| Жанр | живопис, графіка, ліногравюра | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Медвецький Микола Вікторович | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Звання | ||||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Василь Юлійович Скакандій (4 березня 1941, с. Середнє (сьогодні Ужгородського району, Закарпатської області, України — 6 лютого 2020, Ужгород) — український живописець, графік, ілюстратор. Заслужений художник Української РСР (1990), народний художник України (2007).
Біографія[ред. | ред. код]
Крім Василя, у родині було ще два брати, Іван та Юлій. Всі троє стали художниками.[1]
Першу роботу створив, навчаючись в студії З.Баконія.
В 1965 році закінчив графічний факультет Київського державного художнього інституту (сьогодні Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Учень Василя Касіяна, Івана Селіванова і Георгія Якутовича.
Після закінчення інституту в 1965—1967 — художній редактор українського республіканського видавництва «Карпати».
Член Союза художників СРСР з 1968 року. Учасник обласних художніх виставок з 1965 року, всеукраїнських — з 1966 року, зарубіжних — з 1972 року.
Учасник міжнародних пленерів з 1982 року.
В 2000—2004 викладав малюнок, живопис і композицію студентам Ужгородського коледжу мистецтва ім. А. Єрделі, з 2004 року викладач Закарпатського художнього інституту.
24 березня 2016 року пройшла ювілейна ретроспективна виставка В.Скакандія, на якій були представлені живопис та графіка, зокрема портрети, історичні картини, акварелі.[2] [1]
З 5 вересня 2017 р. по 24 вересня 2017 р. в Ужгороді проходила персональна виставка книжкової графіки Василя Скакандія. Художник представив більше 30 графічних робіт, які було створено за 40 років роботи у видавництві "Карпати".[3]
 | Колись я працював над цими ліногравюрами та ескізами вдень і вночі, не знаючи втоми, бо мною рухало бажання творити. |  |
зазначив художник на відкритті виставки.
Обрані роботи[ред. | ред. код]
Серія офортів:
- «Олекса Борканюк» (1965),
- ліногравюри: «Легенди Карпат» (1967), «За мотивами народних пісень Закарпаття» (1968);
- портрет В. Стефаника (1970);
- ілюстрація до поеми «Апостол» Ш. Петефі (1968) та ін.
Нагороди і премії[ред. | ред. код]
- Лауреат обласної премії імені Д. Вакарова (1969),
- лауреат республіканської премії ім. Н. Островського (1970),
- Заслужений художник Української РСР (1990),
- Народний художник України (2007)
- лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая і Адальберта Єрделі (2000 і 2010).
Галерея[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б Оксана ДУДАШ (25.03.2016). В Ужгороді відкрили виставку народного художника України Василя Скакандія. day.kyiv.ua (укр) . День. Процитовано 25.05.2021.
- ↑ В Ужгороді художник та поет прийматимуть вітання до ювілеїв @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ ВАСИЛЬ СКАКАНДІЙ ПРЕДСТАВИВ В УЖГОРОДІ СВОЮ КНИЖКОВУ ГРАФІКУ. zakarpat.brovdi.art (uk-ua) . Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.