Кирилізація китайської мови

Нижче наведено таблицю китайських складів, у якій порівняні основні системи кирилізації китайської мови. Також для полегшення орієнтування у таблицю додана латинкова система піньїнь.

Порівняльна таблиця

Системи транскрипції китайської мови
Піньїнь Російська традиційна
(Система Палладія) 		Українські системи Болгарська Сербська
Академічна Кірносової-Цісар[1]
A — А
a а а а а а
ai ай ай ай ай ај
an ань ань ань ан ан
ang ан ан ан ан анг
ao ао ао ао ао ао
B — Б
ba ба ба ба ба ба
bai бай бай бай бай бај
ban бань бань бань бан бан
bang бан бан бан бан банг
bao бао бао бао бао бао
bei бэй бей бей бей беј
ben бэнь бень бень бън бан
beng бэн бен бен бън бенг
bi би бі бі би би
bian бянь бянь б'янь биен бјен
biao бяо бяо б'яо бяо бјао
bie бе бє б'є бие бје
bin бинь бінь бінь бин бин
bing бин бін бін бин бинг
bo бо бо бо бо бо
bu бу бу бу бу бу
C — Ц
ca ца ца ца ца ца
cai цай цай цай цай цај
can цань цань цань цан цан
cang цан цан цан цан цанг
cao цао цао цао цао цао
ce цэ це це цъ це
cen цэнь цень цень цън цен
ceng цэн цен цен цън ценг
ci цы ци ци цъ ци
cong цун цун цон цун цунг
cou цоу цоу цов цоу цоу
cu цу цу цу цу цу
cuan цуань цуань цвань цуан цуан
cui цуй цуй цвей цуей цуеј
cun цунь цунь цвень цун цуен
cuo цо цо цво цуо цуо
CH — Ч
cha ча ча ча ча ча
chai чай чай чай чай чај
chan чань чань чань чан чан
chang чан чан чан чан чанг
chao чао чао чао чао чао
che чэ че че чъ че
chen чэнь чень чень чън чен
cheng чэн чен чен чън ченг
chi чи чи чи чъ чи
chong чун чун чон чун чунг
chou чоу чоу чов чоу чоу
chu чу чу чу чу чу
chua чуа чуа чва чуа чуа
chuai чуай чуай чвай чуай чуај
chuan чуань чуань чвань чуан чуан
chuang чуан чуан чван чуан чуанг
chui чуй чуй чвей чуей чуеј
chun чунь чунь чвень чун чуен
chuo чо чо чво чуо чуо
D — Д
da да да да да да
dai дай дай дай дай дај
dan дань дань дань дан дан
dang дан дан дан дан данг
dao дао дао дао дао дао
de дэ де де дъ де
dei дэй дей дей дей деј
den дэнь день день дън ден
deng дэн ден ден дън денг
di ди ді ді ди ди
dia дя дя дя дя дја
dian дянь дянь дянь диен дјен
diang дян дян дян дян дјанг
diao дяо дяо дяо дяо дјао
die де дє дє дие дје
ding дин дін дін дин динг
diu дю дю дьов диу дју
dong дун дун дон дун дунг
dou доу доу дов доу доу
du ду ду ду ду ду
duan дуань дуань двань дуан дуан
dui дуй дуй двей дуей дуеј
dun дунь дунь двень дун дуен
duo до до дво дуо дуо
E — Э / Е / Ъ
e э е е ъ е
ei эй ей ей ей еј
en энь ень ень ън ен
eng эн ен ен ън енг
er эр ер ер ър ер
F — Ф
fa фа фа фа фа фа
fan фань фань фань фан фан
fang фан фан фан фан фанг
fei фэй фей фей фей феј
fen фэнь (фынь) фень фень фън фен
feng фэн (фын) фен фен фън фенг
fo фо фо фо фо фо
fou фоу фоу фов фоу фоу
fu фу фу фу фу фу
G — Г / Ґ
ga га ґа ґа га га
gai гай ґай ґай гай гај
gan гань ґань ґань ган ган
gang ган ґан ґан ган ганг
gao гао ґао ґао гао гао
ge гэ ґе ґе гъ ге
gei гэй ґей ґей гей геј
gen гэнь ґень ґень гън ген
geng гэн ґен ґен гън генг
gong гун ґун ґон гун гунг
gou гоу ґоу ґов гоу гоу
gu гу ґу ґу гу гу
gua гуа ґуа ґва гуа гуа
guai гуай ґуай ґвай гуай гуај
guan гуань ґуань ґвань гуан гуан
guang гуан ґуан ґван гуан гуанг
gui гуй ґуй ґвей гуей гуеј
gun гунь ґунь ґвень гун гуен
guo го ґо ґво гуо гуо
H — Х
ha ха ха ха ха ха
hai хай хай хай хай хај
han хань хань хань хан хан
hang хан хан хан хан ханг
hao хао хао хао хао хао
he хэ хе хе хъ хе
hei хэй хей хей хъй хеј
hen хэнь хень хень хън хен
heng хэн хен хен хън хенг
hm хм хм гм хм хм
hng хн хн гм хн хнг
hong хун хун хон хун хунг
hou хоу хоу хов хоу хоу
hu ху ху ху ху ху
hua хуа хуа хва хуа хуа
huai хуай хуай хвай хуай хуај
huan хуань хуань хвань хуан хуан
huang хуан хуан хван хуан хуанг
hui хуэй (хой) хуей хвей хуей хуеј
hun хунь хунь хвень хун хуен
huo хо хо хво хуо хуо
J — ЦЗЬ / ДЗЬ / Ђ
ji цзи цзі дзі дзи ђи
jia цзя цзя дзя дзя ђа
jian цзянь цзянь дзянь дзиен ђен
jiang цзян цзян дзян дзян ђанг
jiao цзяо цзяо дзяо дзяо ђао
jie цзе цзє дзє дзие ђе
jin цзинь цзінь дзінь дзин ђин
jing цзин цзін дзін дзин ђинг
jiong цзюн цзюн дзьон дзиун ђунг
jiu цзю цзю дзьов дзиу ђу
ju цзюй цзюй дзю дзю ђу
juan цзюань цзюань дзюань дзюен ђуен
jue цзюэ цзюе дзюе дзюе ђуе
jun цзюнь цзюнь дзюнь дзюн ђуен
K — К
ka ка ка ка ка ка
kai кай кай кай кай кај
kan кань кань кань кан кан
kang кан кан кан кан канг
kao као као као као као
ke кэ ке ке къ ке
kei кэй кей кей кей кеј
ken кэнь кень кень кън кен
keng кэн кен кен кън кенг
kong кун кун кон кун кунг
kou коу коу ков коу коу
ku ку ку ку ку ку
kua куа куа ква куа куа
kuai куай куай квай куай куај
kuan куань куань квань куан куан
kuang куан куан кван куан куанг
kui куй куй квей куей куеј
kun кунь кунь квень кун куен
kuo ко ко кво куо куо
L — Л / Љ
la ла ла ла ла ла
lai лай лай лай лай лај
lan лань лань лань лан лан
lang лан лан лан лан ланг
lao лао лао лао лао лао
le лэ ле ле лъ ле
lei лэй лей лей лей леј
leng лэн лен лен лън ленг
li ли лі лі ли ли
lia ля ля ля ля ља
lian лянь лянь лянь лиен љен
liang лян лян лян лян љанг
liao ляо ляо ляо ляо љао
lie ле лє лє лие ље
lin линь лінь лінь лин лин
ling лин лін лін лин линг
liu лю лю льов лиу љу
lo ло ло ло ло ло
long лун лун лон лун лунг
lou лоу лоу лов лоу лоу
lu лу лу лу лу лу
luan луань луань лвань луан луан
lun лунь лунь лвень лун луен
luo ло ло лво луо луо
lü люй люй лю лю лу
lüe люэ люе люе люе луе
lün люнь люнь люнь люн луен
M — М
m м м м м м
ma ма ма ма ма ма
mai май май май май мај
man мань мань мань ман ман
mang ман ман ман ман манг
mao мао мао мао мао мао
me мэ ме ме мъ ме
mei мэй мей мей мей меј
men мэнь (мынь) мень мень мън мен
meng мэн (мын) мен мен мън менг
mi ми мі мі ми ми
mian мянь мянь м'янь миен мјен
miao мяо мяо м'яо мяо мјао
mie ме мє м'є мие мје
min минь мінь мінь мин мин
ming мин мін мін мин минг
miu мю мю мйов миу мју
mm мм мм мм мм мм
mo мо мо мо мо мо
mou моу моу мов моу моу
mu му му му му му
N — Н / Њ
n н н н н н
na на на на на на
nai най най най най нај
nan нань нань нань нан нан
nang нан нан нан нан нанг
nao нао нао нао нао нао
ne нэ не не нъ не
nei нэй ней ней ней неј
nen нэнь нень нень нън нен
neng нэн нен нен нън ненг
ng нг нг н н нг
ni ни ні ні ни ни
nia ня ня ня ня ња
nian нянь нянь нянь ниен њен
niang нян нян нян нян њанг
niao няо няо няо няо њао
nie не нє нє ние ње
nin нинь нінь нінь нин нин
ning нин нін нін нин нинг
niu ню ню ньов ниу њу
nong нун нун нон нун нунг
nou ноу ноу нов ноу ноу
nu ну ну ну ну ну
nun нунь нунь нвень нун нуен
nuan наунь наунь нвань нуан нуан
nuo но но нво нуо нуо
nü нюй нюй ню ню ну
nüe нюэ нюе нюе нюе нуе
O — О
o о о о о о
ou оу оу ов оу оу
P — П
pa па па па па па
pai пай пай пай пай пај
pan пань пань пань пан пан
pang пан пан пан пан панг
pao пао пао пао пао пао
pei пэй пей пей пай пеј
pen пэнь пень пень пън пен
peng пэн пен пен пън пенг
pi пи пі пі пи пи
pian пянь пянь п'янь пиен пјен
piao пяо пяо п'яо пяо пјао
pie пе пє п'є пие пје
pin пинь пінь пінь пин пин
ping пин пін пін пин пинг
po по по по по по
pou поу поу пов поу поу
pu пу пу пу пу пу
Q — ЦЬ / Ћ
qi ци ці ці ци ћи
qia ця ця ця ця ћа
qian цянь цянь цянь циен ћен
qiang цян цян цян цян ћанг
qiao цяо цяо цяо цяо ћао
qie це цє цє цие ће
qin цинь цінь цінь цин ћин
qing цин цін цін цин ћинг
qiong цюн цюн цьон циун ћунг
qiu цю цю цьов циу ћу
qu цюй цюй цю цю ћу
quan цюань цюань цюань цюен ћуен
que цюэ цюе цюе цюе ћуе
qun цюнь цюнь цюнь цюн ћуен
R — Ж
ran жань жань жань жан жан
rang жан жан жан жан жанг
rao жао жао жао жао жао
re жэ же же жъ же
ren жэнь жень жень жън жен
reng жэн жен жен жън женг
ri жи жи жи жъ жи
rong жун жун жон жун жунг
rou жоу жоу жов жоу жоу
ru жу жу жу жу жу
ruan жуань жуань жвань жуан жуан
rui жуй жуй жвей жуей жуеј
run жунь жунь жвень жун жуен
ruo жо жо жво жуо жуо
S — С
sa са са са са са
sai сай сай сай сай сај
san сань сань сань сан сан
sang сан сан сан сан санг
sao сао сао сао сао сао
se сэ се се съ се
sei сэй сей сей сей сеј
sen сэнь сень сень сън сен
seng сэн сен сен сън сенг
si сы си си съ си
song сун сун сон сун сунг
sou соу соу сов соу соу
su су су су су су
suan суань суань свань суан суан
sui суй суй свей суей суеј
sun сунь сунь свень сун суен
suo со со сво суо суо
SH — Ш
sha ша ша ша ша ша
shai шай шай шай шай шај
shan шань шань шань шан шан
shang шан шан шан шан шанг
shao шао шао шао шао шао
she шэ ше ше шъ ше
shei шэй шей шей шей шеј
shen шэнь шень шень шън шен
sheng шэн шен шен шън шенг
shi ши ши ши шъ ши
shou шоу шоу шов шоу шоу
shu шу шу шу шу шу
shua шуа шуа шва шуа шуа
shuai шуай шуай швай шуай шуај
shuan шуань шуань швань шуан шуан
shuang шуан шуан шван шуан шуанг
shui шуй шуй швей шуей шуеј
shun шунь шунь швень шун шуен
shuo шо шо шво шуо шуо
T — Т
ta та та та та та
tai тай тай тай тай тај
tan тань тань тань тан тан
tang тан тан тан тан танг
tao тао тао тао тао тао
te тэ те те тъ те
teng тэн тен тен тън тенг
ti ти ті ті ти ти
tian тянь тянь тянь тиен тјен
tiao тяо тяо тяо тяо тјао
tie те тє тє тие тје
ting тин тін тін тин тинг
tong тун тун тон тун тунг
tou тоу тоу тов тоу тоу
tu ту ту ту ту ту
tuan туань туань твань туан туан
tui туй туй твей туей туеј
tun тунь тунь твень тун туен
tuo то то тво туо туо
W — В / У
wa ва ва ва уа ва
wai вай вай вай уай вај
wan вань вань вань уан ван
wang ван ван ван уан ванг
wei вэй вей вей уей веј
wen вэнь вень вень уън вен
weng вэн вен вен уън венг
wo во во во уо во
wu у у ву у ву
X — СЬ
xi си сі сі си си
xia ся ся ся ся сја
xian сянь сянь сянь сиен сјен
xiang сян сян сян сян сјанг
xiao сяо сяо сяо сяо сјао
xie сe сє сє сие сје
xin синь сінь сінь син син
xing син сін сін син синг
xiong сюн сюн сьон сиун сјунг
xiu сю сю сьов сиу сју
xu сюй сюй сю сю сју
xuan сюань сюань сюань сюен сјуен
xue сюэ сюе сюе сюе сјуе
xun сюнь сюнь сюнь сюн сјуен
Y — Й / Ј (Е, Є, И, Ї, Ю, Я)
ya я я я я ја
yan янь янь янь йен јен
yang ян ян ян ян јанг
yao яо яо яо яо јао
ye е є є йе је
yi и ї ї и ји
yin инь їнь їнь ин јин
ying ин їн їн ин јинг
yo йо (ё) йо йо йо јо
yong юн юн йон юн јунг
you ю ю йов йоу јоу
yu юй юй ю ю ју
yuan юань юань юань юен јуен
yue юэ юе юе юе јуе
yun юнь юнь юнь юн јуен
Z — ЦЗ / ДЗ / Ц
za цза цза дза дза ца
zai цзай цзай дзай дзай цај
zan цзань цзань дзань дзан цан
zang цзан цзан дзан дзан цанг
zao цзао цзао дзао дзао цао
ze цзэ цзе дзе дзъ це
zei цзэй цзей дзей дзей цеј
zen цзэнь цзень дзень дзън цен
zeng цзэн цзен дзен дзън ценг
zi цзы цзи дзи дзъ ци
zong цзун цзун дзон дзун цунг
zou цзоу цзоу дзов дзоу цоу
zu цзу цзу дзу дзу цу
zuan цзуань цзуань дзвань дзуан цуан
zui цзуй цзуй дзвей дзуей цуеј
zun цзунь цзунь дзвень дзун цуен
zuo цзо цзо дзво дзуо цуо
ZH — ЧЖ / ДЖ / Џ
zha чжа чжа джа джа џа
zhai чжай чжай джай джай џај
zhan чжань чжань джань джан џан
zhang чжан чжан джан джан џанг
zhao чжао чжао джао джао џао
zhe чжэ чже дже джъ џе
zhei чжэй чжей джей джей џеј
zhen чжэнь чжень джень джън џен
zheng чжэн чжен джен джън џенг
zhi чжи чжи джи джъ џи
zhong чжун чжун джон джун џунг
zhou чжоу чжоу джов джоу џоу
zhu чжу чжу джу джу џу
zhua чжуа чжуа джва джуа џуа
zhuai чжуай чжуай джвай джуай џуај
zhuan чжуань чжуань джвань джуан џуан
zhuang чжуан чжуан джван джуан џуанг
zhui чжуй чжуй джвей джуей џуеј
zhun чжунь чжунь джвень джун џуен
zhuo чжо чжо джво джуо џуо

Особливості систем

Російська

Докладніше: Система Палладія

Традиційна російська транскрипція бере свій початок від наробок архімандрита Іакінфа (в миру Микити Бічуріна), котрий з 1807 по 1821 рік очолював Духовну місію в Пекіні, а в 1828 році отримав доручення укласти граматику китайської для Училища китайської мови в Кяхті. Згодом систему доопрацював архімандрит Палладій (у миру Петро Кафаров).

Особливістю системи Палладія є використання йотованих літер для дифтонгів (у Бічуріна — иа), відсутність приставних літер на початку складу (у Бічуріна — ву).

Опозиція китайських велярних і альвеолярних голосних передана в системі через -нь/-н: ban — бань, bang — бан.

Опозиція китайських придихових і непридихових приголосних передана через опозицію дзвінких і глухих, однак із використанням нестандартних диграфів: цз, чж — zhan — чжань, ji — цзи.

Українські

Академічна

Цей розділ — витяг з Академічна система транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою § Відмінності від системи Палладія.[ред.]

Окремі зміни в порівнянні з традиційною російською транскрипцією:[2]

  1. Китайський приголосний g транскрибується як українське ґ, а не г (тільки у власних назвах).
  2. Китайське yi передається літерою ї.
  3. Китайське i після приголосного транскрибується як українське и (у складах ci, chi, ri, shi, si, zhi, zi) або і (в інших випадках).
  4. Апостроф може вживатися як складорозділювальний засіб. Наприклад, якщо при транскрипції двох сусідніх складів одного слова останній закінчується на -н, а наступний починається на голосну, то на стику ставиться апостроф: 长安 Чан'ань, 朋友 пен'ю (у російській мові — твердий знак).
  5. Уведені в український контекст китайські імена та прізвища варто відмінювати за нормами української мови: жіночі прізвища залишати без змін, а чоловічі — відмінювати. (На відміну від російської системи, у якій традиційно відмінюються лише імена, але не прізвища.)
Початкова система Кірносової також вводила використання апострофа у таких складах: bie — б'є, dia — д'я, die — д'є, diu — д'ю, mie — м'є, miu — м'ю, nie — н'є, niu — н'ю, pie — п'є.[2] Але в оновленій академічній системі апостроф використовується лише для складоподілу.[3]

Кірносової-Цісар

Українська китайська транскрипція Кірносової-Цісар (УКТ) розроблена насамперед для носіїв української мови і не призначена для вивчення китайської мови. Система створена на фонологічних засадах і адаптована до артикуляційної бази українських мовців.

Опозицію китайських аспірованих і неаспірованих приголосних у цій УКТ, як і в інших системах, передано опозицією дзвінких і глухих приголосних. Проте, на відміну від академічної української транскрипції, у системі Кірносової-Цісар використовують традиційні українські диграфи дж і дз.

Передача придиховості і непридиховості
Неаспірати Аспірати
Піньїнь УКТ Піньїнь УКТ
b б p п
g ґ k к
d д t т
zh дж ch ч
z дз(и) c ц(и)
j дз(i) q ц(і)
r ж(и) sh ш(и)

Водночас у питанні передачі носових голосних ця УКТ теж продовжує традицію, закладену російською транскрипцією Палладія: опозиція альвеолярної і велярної назалізації передається опозицією м'якості-твердості приголосного Н (н-нь). Таке рішення зумовлене тим, що в українській мові відсутня фонема ng, і відповідно немає пари-опозиції n-ng. Українською фонетикою також обумовлений запис як -он назалізованого О у складах типу -ong, чому в системі Палладія відповідає -ун (tong, hong — рос. тун, хун — укр. тон, хон).

Задля збереження структури китайського складу, зокрема для розрізнення звуків повного і неповного творення, і також через нехарактерність для української мови дифтонгів і трифтонгів, звуки i та u передають як І (И) та У, лише коли вони несуть тон. Запис нескладотворного u як В запобігає утворенню нових складів у запозиченому слові. На додаток, оскільки в українській мові існує явище протези, ініціаль yi- та склад wu транскрибують як ї- та ву.

Для розмежування складів складних китайських слів використовують апостроф. Апостроф пишуть,

  • Якщо фіналь першого складу закінчується на -н, а ініціаль наступного починається на а- (наприклад, Чан'ан);
  • Якщо фіналь першого складу закінчується на -н, а ініціаль наступного починається на йотовану (наприклад, Сін'ї);
  • Якщо фіналь першого складу закінчується на -ов, а ініціаль наступного починається на йотовану (наприклад, Хов'ю).

Китайські запозичення за можливості відмінювані.

Болгарська

Самостійна болгарська система транслітерації китайської була розроблена в 1990-ті роки. В її основі доробок китаєзнавців С. Катерової, Чжан Суньфена і С. Гогової.

У системі опозиція китайських придихових і непридихових приголосних відтворена опозицією глухих і дзвінких (ч-дж, ц-дз). Разом із тим система ігнорує опозицію велярних і альвеолярних голосних (man — ман, mang — ман), що створює велику кількість омонімів.

Автори системи значною мірою орієнтувались на принципи фонетичної транскрипції, а не фонологічної, що видно з таких рішень: йотований альвеолярний назальний А (ian) переданий як йен, -ong — як -ун. Також автори непослідовно відтворюють трифтонги: йотований огублений О після приголосної вони транслітерують із піньїню (liu — лиу), а йотований огублений Е передають фонологічним шляхом (cui — цуей).

Існує альтернативний варіант системи, доопрацьований сходознавцем А. Алексієвим. В альтернативному варіанті опозиція велярних і альвеолярних передана через -н/-нг, а йотоване О передається через йо-/-ьо-.

Сербська

Самостійна сербська система транслітерації китайської була розроблена Інститутом Конфуція у 2000-ні роки.

Автори системи значною мірою орієнтувались на принципи фонетичної транскрипції, а не фонологічної, що видно з таких рішень: йотований альвеолярний назальний А (ian) переданий як јен, -ong — як -унг. Однак фонематичний принцип було враховано при передачі трифтонгів: chui — чуеј, chun — чуен.

Опозицію альвеолярний-велярний у системі передано за зразком піньїню — через -н/-нг: an — ан, ang — анг.

Через особливий склад кириличних алфавітів південно-західних слов'ян у самобутній спосіб передані африкати. Зокрема піньїнева J передана літерою Ђ (джь), ZH — літерою Џ (дж).

На відміну від системи Палладія, як у піньїні, на початку складів використовуються приставні приголосні: yi — ји, wu — ву. З'являється йотація у середині складу після приголосних, що не можуть бути пом'якшені: mian — мјен тощо.

Примітки

  1. ↑ Система Кірносової-Цісар прийнята у сходознавчому видавництві «Сафран» (зокрема використана в книжках «Джвандзи», «Дешифрувати», «Хроніки поцуплених роверів», «Історії Сахари») і у видавництві Українського католицького університету (станом на липень 2021 ще не використовувалась у книжках УКУ).
  2. ↑ а б Кірносова Н. А. Засади транскрибування китайської лексики українською мовою [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Сходознавство. — Вип. 45—46. — Київ, 2009. — с. 38—57. [1] [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Гобова, Є. В. (2019). Проблеми передачі китайських слів засобами української мови (PDF). Китаєзнавчі дослідження (1): 94—103. doi:10.15407/chinesest2019.01.094. Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кирилізація_китайської_мови&oldid=40225264