Синодичний період
.svg)
Синодичний період обертання (від грец. synodos — збори, з'єднання) — проміжок часу між двома послідовними однаковими конфігураціями планети (чи іншого тіла Сонячної системи).
Протягом синодичного періоду тіло Сонячної системи (Місяць, планета або мала планета), з погляду земного спостерігача повертається в те саме положення відносно Сонця[1]. Так, синодичний період обертання Місяця («синодичний місяць») дорівнює часу, за який Місяць проходить через усі фази Місяця (наприклад, від повного місяця до повного місяця). Цей період можна відстежити для планет, й обрахувати сидеричний період їх обертання за формулами, запропонованими Коперником.
Синодичні періоди непостійні внаслідок того, що Земля (та інші небесні тіла) рухаються своєю орбітою дещо нерівномірно. Зазвичай наводять усереднене значення синодичних періодів. Наприклад, синодичний місяць має середню тривалість 29,530588 середньої сонячної доби, утім фактичне значення може відхилятися від середнього в межах 13 годин (тобто, більш як на півдоби)[1].
Синодичні періоди планет[ред. | ред. код]
| Планета | Синодичний період | |
|---|---|---|
| Роки | Дні | |
| Меркурій | 0,317 | 115,88 |
| Венера | 1,599 | 583,92 |
| Марс | 2,135 | 779,94 |
| Юпітер | 1,092 | 466,72 |
| Сатурн | 1,035 | 398,88 |
| Уран | 1,012 | 378,09 |
| Нептун | 1,006 | 369,66 |
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Синодичний період обертання, Синодичний місяць // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 422. — ISBN 966-613-263-X.