Сесіль Муре-Шув'єрі

Сесіль Муре-Шув'єрі
Ім'я при народженніфр. Cécile Marie Chauviré[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася5 листопада 1939(1939-11-05)[1] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
6th arrondissement of Lyond, Ліон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпалеонтологиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛіонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Mourer-Chauviré».

Cécile Mourer-Chauviré на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Сесіль Муре-Шув'єрі (фр. Cécile Mourer-Chauviré; нар. 5 листопада 1939) — французька палеонтологиня, фахівчиня з птахів еоцену та олігоцену.[2] На початку своєї кар'єри вона разом зі своїм чоловіком відкрила в Камбоджі печеру Лаанг Спеан з рештками доісторичних людей.[3][4]

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчалася в Ліонському університеті .[2] Її перша робота була з великими четвертинними ссавцями.[2] У 1961 році перейшла до докторантури Національного наукового центру, вивчаючи птахів плейстоцену — тему, яку мало досліджували у той час у Франції чи Європі.[2]

Після одруження в 1964 році з Роландом Муре вона переїхала до Камбоджі, де він був призначений французьким військовим співробітником у місті Кампонгчнанг.[2] У 1965 році Сесіль призначена професором геології в Королівському університеті Пномпеня, на цій посаді вона перебувала до громадянської війни 1970 року.[2] За цей час вона разом зі своїм чоловіком відкрила печерне місце доісторичних людей Лаанг Спеан.[3][4]

У 1970 році на початку громадянської війни в Камбоджі вона повернулася з двома маленькими дітьми до Франції. У 1971 році отримала призначення в Національний центр наукових досліджень в Ліонському університеті Клода Бернара 1.[2] У 1975 році закінчила роботу «Thèse d'Etat», у 1984 р. — абілітацію, а в 1985 році призначена директором з наукових досліджень CNRS. На цій посаді вона пробула до виходу на пенсію у 2005 р.[2]

Від часу свого повернення до Франції, а також після виходу на пенсію, вона зосередилася на дослідженні скам'янілостей птахів.[2] У період з 1987 по 1999 рік була секретарем Товариства палеонтології та еволюції птахів (SAPE).[2]

Восьма міжнародна зустріч SAPE у 2012 році була присвячена Муре-Шув'єрі на знак вшанування її ролі як засновниці та секретаря.[2]

Описані таксони

[ред. | ред. код]
Рік Таксон Автори
2024 Tegulavis corbalani gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Bourdon, Duffaud, Le Roux, & Laurent[5]
2024 Papulavis annae gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Bourdon, Duffaud, Le Roux, & Laurent[5]
2020 Gastornis laurenti sp. nov. Mourer-Chauviré & Bourdon[6]
2018 Aquila claudeguerini sp. nov. Mourer-Chauviré & Bonifay[7]
2016 Galligeranoides boriensis gen. et sp. nov. Bourdon, Mourer-Chauviré, & Laurent[8]
2015 Namapsitta praeruptorum gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Pickford, & Senut[9]
2015 Scopelortyx klinghardtensis gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Pickford, & Senut[9]
2013 Chambicuculus pusillus gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Tabuce, Essid, Marivaux, Khayati, Vianey-Liaud, & Ali[10]
2013 Chambiortyx cristata gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Tabuce, Essid, Marivaux, Khayati, Vianey-Liaud, & Ali[10]
2013 Miocoracias chenevali gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Peyrouse, & Hugueney[11]
2011 Lavocatavis africana gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré, Tabuce, Mahboubi, Adaci, & Bensalah[12]
2011 Hoazinavis lacustris gen. et sp. nov. Mayr, Alvarenga, & Mourer-Chauviré[13]
2010 Geronticus olsoni sp. nov. Mourer-Chauviré & Geraads[14]
2010 Plioperdix africana sp. nov. Mourer-Chauviré & Geraads[14]
2010 Agapornis atlanticus sp. nov. Mourer-Chauviré & Geraads[14]
2008 Pelagornis mauretanicus sp. nov. Mourer-Chauviré & Geraads[15]
2003 Amanuensis pickfordi gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré[16]
1992 Quercymegapodius brodkorpi gen. et sp. nov. Mourer-Chauviré[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lyon Municipal Archives — 1320.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м [1]
  3. ↑ а б Sophady, Heng, et al. «Laang Spean cave (Battambang province): A tale of occupation in Cambodia from the Late Upper Pleistocene to Holocene.» Quaternary International 416 (2016): 162—176.
  4. ↑ а б [2], page 169
  5. ↑ а б Mourer-Chauviré, Cécile; Bourdon, Estelle; Duffaud, Sylvain; Le Roux, Guy; Laurent, Yves (April 2024). New avian remains from the early Eocene of La Borie, southern France. Geobios (англ.). 83: 61—84. doi:10.1016/j.geobios.2022.10.004. Процитовано 26 лютого 2025 — через Elsevier Science Direct.
  6. ↑ Mourer-Chauviré, Cécile; Bourdon, Estelle (December 2020). Description of a new species of Gastornis (Aves, Gastornithiformes) from the early Eocene of La Borie, southwestern France. Geobios (англ.). 63: 39—46. doi:10.1016/j.geobios.2020.10.002. Процитовано 24 лютого 2025 — через Elsevier Science Direct.
  7. ↑ Mourer‑Chauviré, Cécile; Bonifay, Marie‑Françoise (1 вересня 2018). The birds from the Early Pleistocene of Ceyssaguet (Lavoûte‑sur‑Loire, Haute‑Loire, France): description of a new species of the genus aquila. Quaternaire. 29 (3): 183—194. doi:10.4000/quaternaire.9957. ISSN 1142-2904. Процитовано 24 лютого 2025 — через ResearchGate.
  8. ↑ Bourdon, Estelle; Mourer-Chauviré, Cécile; Laurent, Yves (2016). The birds (Aves) from the Early Eocene of La Borie, southern France (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 61 (1). doi:10.4202/app.00083.2014. Процитовано 25 лютого 2025.
  9. ↑ а б Mourer-Chauviré, Cécile; Pickford, Martin; Senut, Brigitte (1 січня 2015). Stem group galliform and stem group psittaciform birds (Aves, Galliformes, Paraortygidae, and Psittaciformes, family incertae sedis) from the Middle Eocene of Namibia. Journal of Ornithology (англ.). 156 (1): 275—286. doi:10.1007/s10336-014-1124-y. ISSN 2193-7192. Процитовано 24 лютого 2025 — через Springer Nature Link.
  10. ↑ а б Cécile Mourer-Chauviré; Rodolphe Tabuce; El Mabrouk Essid; Laurent Marivaux; Hayet Khayati; Monique Vianey-Liaud; Mustapha Ben Haj Ali (2013). A new taxon of stem group Galliformes and the earliest record for stem group Cuculidae from the Eocene of Djebel Chambi, Tunisia (PDF). У Ursula B. Göhlich; Andreas Kroh (ред.). Paleornithological Research 2013. Proceedings of the 8th International Meeting of the Society of Avian Paleontology and Evolution, Vienna, 2012. Naturhistorisches Museum Wien. с. 1—15. ISBN 978-3-902421-82-1.
  11. ↑ Cécile Mourer-Chauviré; Jean-Baptiste Peyrouse; Marguerite Hugueney (2013). A new roller (Aves: Coraciiformes s. s.: Coraciidae) from the Early Miocene of the Saint-Gérand-le-Puy area, Allier, France (PDF). У Ursula B. Göhlich; Andreas Kroh (ред.). Paleornithological Research 2013. Proceedings of the 8th International Meeting of the Society of Avian Paleontology and Evolution, Vienna, 2012. Naturhistorisches Museum Wien. с. 81—92. ISBN 978-3-902421-82-1.
  12. ↑ Mourer-Chauviré, Cécile; Tabuce, Rodolphe; Mahboubi, M’hammed; Adaci, Mohammed; Bensalah, Mustapha (28 серпня 2011). A Phororhacoid bird from the Eocene of Africa. Naturwissenschaften (англ.). 98 (10): 815—823. doi:10.1007/s00114-011-0829-5. ISSN 0028-1042. Процитовано 24 лютого 2025 — через Springer Nature Link.
  13. ↑ Mayr, Gerald; Alvarenga, Herculano; Mourer-Chauviré, Cécile (1 жовтня 2011). Out of Africa: Fossils shed light on the origin of the hoatzin, an iconic Neotropic bird. Naturwissenschaften (англ.). 98 (11): 961—966. doi:10.1007/s00114-011-0849-1. ISSN 0028-1042. Процитовано 24 лютого 2025 — через Springer Nature Link.
  14. ↑ а б в Mourer-Chauviré, Cécile; Geraads, Denis (26 травня 2010). The Upper Pliocene avifauna of Ahl al Oughlam, Morocco. Systematics and biogeography. In Proceedings of the VII International Meeting of the Society of Avian Paleontology and Evolution, ed. W.E. Boles and T.H. Worthy. Records of the Australian Museum (англ.). 62 (1): 157—184. doi:10.3853/j.0067-1975.62.2010.1538. ISSN 0067-1975. Процитовано 24 лютого 2025 — через Australian Museum.
  15. ↑ Mourer-Chauviré, Cécille; Geraads, Denis (2008). The Struthionidae and Pelagornithidae (Aves: Struthioniformes, Odontopterygiformes) from the Late Pliocene of Ahl al Oughlam, Morocco (PDF). Oryctos. 7: 169—194.
  16. ↑ Cécile Mourer-Chauviré (2003). Birds (Aves) from the Middle Miocene of Arrisdrift (Namibia). Preliminary study with description of two new genera: Amanuensis (Accipitriformes, Sagittariidae) and Namibiavis (Gruiformes, Idiornithidae). У Martin Pickford; Brigitte Senut (ред.). Geology and palaeobiology of the Central and Southern Namib. Vol. 2: Paleontology of the Orange River Valley. Geological Survey of Namibia, Memoir 19. с. 103—113.
  17. ↑ Mourer-Chauviré, Cécile (1992). The Galliformes (Aves) from the Phosphorites du Quercy (France): Systematics and Biostratigraphy. In Papers in Avian Paleontology Honoring Pierce Brodkorb, Natural History Museum of Los Angeles County, Science Series. 36: 67—96. Процитовано 2 березня 2025 — через ResearchGate.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сесіль_Муре-Шув%27єрі&oldid=44893308