Середній план

Середній план — поняття в кінематографі, телебаченні і (меншою мірою) фотографії, що описує таке розташування камери, яке дозволяє звернути увагу глядача на ту чи іншу частину сцени, що виділяється з загального плану^[1]. Різниця між поняттями середнього і загального плану розмита і в різних кінематографічних школах відрізняється. У більшості випадків, середнім планом вважається така величина, при якій в кадрі видно дві-три людини, які ведуть діалог. Це досягається при зображенні в кінокадрі людської фігури до коліна або по пояс: такий погляд є загальноприйнятим в Європі. Іноді середнім планом вважається зображення фігури на повний зріст^[2].

Середній план дозволяє повноцінно показати акторські діалоги, а також жестикуляцію в тій же мірі, що і міміку^[3]. Іноді розрізняють два види середнього плану, які отримали в кіновиробництві назви «перший середній» і «другий середній». У першому випадку актор показаний в кадрі по груди, а в другому — до середини стегна. Другий середній план часто називають «американським», оскільки таке збільшення використовувалося у вестернах для показу героя з кобури револьвера. Рішення про знімання того чи іншого монтажного кадру середнім, загальним або збільшене планом приймається на стадії підготовки режисерського сценарію^[4]. При документальному зніманні оператор вибирає крупність плану самостійно, керуючись базовими правилами монтажу^[3].