Сердюков Олександр Сергійович
| Сердюков Олександр Сергійович | |||
|---|---|---|---|
 Головний сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 14 серпня 2000 Київ, Україна | ||
| Смерть | 20 березня 2024 (23 роки) Тоненьке, Донецька область, Україна (загиблий у бою) | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | ||
| Псевдо | «Олекса» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2022 — 2024 | ||
| Приналежність | Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  Десантні війська | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олекса́ндр Сергі́йович Сердюко́в (14 серпня 2000, Київ, Україна — 20 березня 2024, Тоненьке, Покровський район, Донецька область, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни.
Народився 14 серпня 2000 року в Солом'янському районі міста Київ. У 2018 році вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Політологія», завершивши навчання у 2022 році і здобувши освітній рівень бакалавра[1].
Мав активну громадську позицію, учасник багатьох мітингів та протестів, зокрема «Ні Портнову в КНУ!»[2][3].
Притримувався націоналістичних, правих поглядів. Учасник культурної спілки «Авангард» і азовського руху. Постійний учасник лекторію «Пломінь» в Козацькому Домі. Займався різними видами спорту, зокрема боксом. Часто ходив у походи Україною, в Карпатські гори, цікавився військовою підготовкою, вдосконалював власні навички у складі підрозділу «Авангард»[4].
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України. Мав звання головного сержанта роти[5].
Брав участь в битві за Київ та битві за Донбас. Загинув 20 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області в стрілецькому бою під час штурму біля села Тоненьке у віці 23 років[6][7]. Від 20 березня вважається зниклим безвісти через неможливість евакуювати загиблого. Загін Сердюкова потрапив у засідку, зустрів ворожий штурм та пробивався до дружніх сил. Під час бою зазнав поранення, при спробі надати допомогу пораненому військовикові з іншої бригади дістав друге, смертельне поранення[6].
- Медаль «Захиснику України» (наказ Міністра оборони України № 1675 від 26 грудня 2023).
- Нагрудний знак «Ветеран війни».
-
Олександр Сердюков з друзями на протесті -
Олександр Сердюков з друзями на протесті «Ні Портнову в КНУ!» -
Олександр Сердюков під час походу в Карпатах -
Олександр Сердюков та бійці чоти «Авангард (АКС)» під час виконання бойового завдання на Донеччині -
Олександр Сердюков з побратимами
- ↑ Олександр Сердюков. Віртуальний меморіал КНУ. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Гребельник, Владислав (29 березня 2024). Друже... Саша Сердюков. Facebook. Владислав Гребельник. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ «Ні Портнову в КНУ»: кількасот студентів протестують в університеті Шевченка. Радіо Свобода. 20 червня 2019. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Архів з попередніх вишколів. Telegram. Авангард (АКС). 12 червня 2024. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Скотнікова, Ольга (30 березня 2024). У стрілецькому бою загинув головний сержант Олександр «Олекса» Сердюков, випускник КНУ. Вечірній Київ. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ а б Був надійним соратником та людиною честі: у стрілецькому бою загинув випускник КНУ Олександр «Олекса» Сердюков. Рупор Київщини. 30 березня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ 20 березня в стрілецькому бою з окупантами загинув організаційний старшина Авангарду, головний сержант штурмової чоти, друг Олекса. Telegram. Авангард (АКС). 29 березня 2024. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.