Сергієнко Людмила Борисівна
| Сергієнко Людмила Борисівна | |
|---|---|
| Народилася | 17 грудня 1945 (78 років) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | співачка, педагог |
| Alma mater | Луганське музичне училище (1964) і Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1971) |
| Заклад | ХАТОБ і Московський державний інститут музики ім. А. Г. Шнітке |
| Посада | професор |
| У шлюбі з | Верестников Владислав Аркадійович |
| Нагороди |   |
Людмила Борисівна Сергієнко (17 грудня 1945, Луганськ) — оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Заслужена артистка УРСР (1975). Народна артистка РРФСР (1985). Дружина оперного співака і педагога Владислава Аркадійовича Верестникова.
Життєпис[ред. | ред. код]
Людмила Борисівна Сергієнко народилася 17 грудня 1945 року в Луганську. Закінчила Луганську дитячу музичну школу № 1[1] та Луганське музичне училище (1964, клас фортепіано).
Навчалася на підготовчому відділенні (1965) Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського (нині — Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського). потім — на вокальному факультеті цього інституту, який закінчила 1971 року (клас сольного співу професора Т. Я. Веске, клас камерного співу професора І. М. Полян[2]).
Володіла красивим голосом широкого диапазону, відзначалася винятковою музикальністю і артистизмом[3].
У 1971 році дебютувала на сценіі Харківського академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, була солісткою-вокалісткою цього театру (1974—1977).
1972 року стажувалася у Великому театрі (Москва), 1973 — в італійському театрі Ла Скала (Мілан).
У 1977—1996 рр. — солістка Великого театру. Проводила концертну діяльність, гастролювала за кордоном (Італія, Данія, Німеччина), В її репертуарі — твори М. Лисенка, Я. Степового, українські народні пісні.
Співачка брала участь у міжнародних конкурсах музикантів-виконавців.
Від 1992 року — професор кафедри вокального мистецтва і оперної підготовки Московського державного інституту музики імені А. Г. Шнітке. Викладає сольний спів, постановку голоса, камерний клас.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Лауреатка Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. І. Глінки (ІІ премія, 1971), Міжнародного конкурсу музикантів-виконавців (ІІ премія, Женева, Швейцарія), V Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського (ІІ премія та срібна медаль[4], 1974, перша премія не присуджувалася), Фестивалю молоді СРСР—НДР (1975).
Вибрані оперні партії[ред. | ред. код]
- Тетяна, Настасья, Марія («Євгеній Онєгін», «Чародійка», «Мазепа» П. Чайковського)
- Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї)
- Амелія, Віолетта («Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді)
- Тоска («Тоска» Дж. Пуччіні)
- Інга («Відроджений травень» В. Губаренка)
- Недда («Паяци» Р. Леонкавалло)
- Донна Анна («Кам'яний гість» О. Даргомижського)
- Земфіра («Алєко» С. Рахманінова)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ История [«Луганского учреждения дополнительного образования – музыкальной школы №1»]. ЛУДО-МШ № 1 г. Луганска (рос.) . Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ Полян Ізабелла Мойсеївна (1908—1987) — піаністка, викладач // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія. Т. 1 : Музичне мистецтво. — Харків, 2017. — С. 308—309 : фот.
- ↑ Лисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання / Іван Лисенко. — Київ: Знання, 2012. — С. 500—501.
- ↑ Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского. 1917—1992. — Харьков, 1992. — С. 240. — (рос).
Джерела[ред. | ред. код]
- Зарубин В. И. Большой театр. Первые постановки опер на русской сцене. 1825—1993. — Москва, 1994. — С. 300. — (рос.). — ISBN 5-7195-0027-8.
- Лисенко І. Сергієнко Людмила Борисівна / Іван Лисенко. — Київ: Знання, 2011. — С. 500—501 : фот. — ISBN 978-617-07-0077-3.
- Сергієнко Людмила Борисівна // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія. Т. 1 : Музичне мистецтво. — Харків, 2017. — С. 557—558 : фот. — ISBN 978-617-74445-38-7.
|
