Дацюк Сергій Аркадійович

Сергій Дацюк
	Файл:Сергей Дацюк.jpg
Ім'я при народженні	Сергій Дацюк
Народився	8 листопада 1965 (58 років); Донецьк
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	філософія; консалтинг
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів	українська; російська
Діти	Дацюк Павло Валерійович
	Сайт: uis.kiev.ua/~_xyz/

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дацюк.

Дацю́к Сергі́й Арка́дійович (нар. 8 листопада 1965, Донецьк) — український філософ, автор численних філософських статей та есе, інтернет-книг. Есе пише українською та російською мовами, філософські книжки — російською.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 листопада 1965 року в Донецьку. Батько — Аркадій Данилович Дацюк — будівельник, мати — Антоніна Сергіївна Дацюк — службовиця.

1991 закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка з відзнакою

У 1993—1994 разом з однокурсниками створив аналітичний відділ у банку «Інко», почав роботу над «Теорією віртуальності».

1994—1995 — написав курс лекцій «Загальна аналітика», ряд наукових статей.

1996—1998 — експерт-аналітик Народно-демократичної партії, експерт по контенту Інтернет, реалізує ряд Інтернет-проектів (1997 — «Культурні провокації», редактор першого українського мережевого журналу «XYZ» і ін.).

1998—2000 — як експерт-консультант «Агентства гуманітарних технологій» брав участь у комерційному консультуванні найбільших партій і провідних політиків України.

1999 рік — один з авторів і редактор аналітичної доповіді «Сучасні фабрики мислі».

З квітня 2000 року працює на ринку комерційного консалтингу самостійно.

2000 рік — автор і організатор дослідження «Сучасне новинне виробництво».

2001—2002 — консультація, створення і публікації в Інтернет-проекті «Телекритика».

З 2002 до цього часу разом з партнером Костянтином Матвієнком працює у власній корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика», що займається стратегуванням інфраструктурних корпорацій, розробкою стратегічних документів для міст та держави.

У період 2005—2007 років працює над «Теорія віртуальності», яку 2008-го видає у форматі інтернет-книги. У вигляді інтернет-книг виходять й наступні роботи: «Онтологізації» (2009), «Горизонти конструктивізму» (2010), «Теорії перспективи» (2011), «Складний новий світ» (2012). Друком вийшла у видавництві незалежного культурологічного часопису «Ї» (м. «Львів») робота «Інтелектуальна політика» (2010) та «Момент философии» (2013).

Працює над книгами, читає платні лекції та доповіді, бере участь у семінарах та конференціях. Веде блоги на сайтах «Хвиля»^[1], «Українська правда», «UAInfo».

Експерт Студреспубліки з 2010 року ^{[джерело?]}.

Книжки Сергія Дацюка[ред. | ред. код]

2008 — «Теорія віртуальності»^[2] [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
2009 — «Онтологізації»^[3][Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
2010 — «Горизонти конструктивізму»^[4] [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
2010 — «Інтелектуальна політика»^[5][Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
2011 — «Теорії перспективи» ^[6] [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
2012 — «Складний новий світ»^[7] [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
2013 — «Момент философии»^[8][Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]