Сервій Сульпіцій Руф (військовий трибун з консульською владою 388 року до н. е.)

Сервій Сульпіцій Руф
Ім'я при народженні Servius Sulpicius Rufus
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер невідомо
невідомо
Громадянство Римська республіка
Місце проживання Рим
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Посада військовий трибун з консульською владою
Термін 388, 384 і 383 роки до н. е.
Рід Сульпіції
Батько Квінт Сульпіцій Камерін Претекстат, консул 434 року до н. е.
Мати невідомо
Родичі брат — Квінт Сульпіцій Лонг, військовий трибун з консульською владою 390 року до н. е.

Се́рвій Сульпі́цій Руф (лат. Servius Sulpicius Rufus; V—IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки; військовий трибун з консульською владою 388, 384 і 383 років до н. е.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Був сином Квінта Сульпіція Камеріна Претекстата, консула 434 року до н. е. і братом Квінта Сульпіція Лонга, військового трибуна з консульською владою 390 року до н. е.

Перша трибунська каденція[ред. | ред. код]

388 року до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Титом Квінкцієм Цинціннатом Капітоліном, Квінтом Сервілієм Пріском Фіденатом, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом, Луцієм Аквілієм Корвом і Луцієм Юлієм Юлом. Під час цієї каденції римські війська розбили еквів. Під час війни в Етрурії проти Тарквінії нанесли супротивнику ряд поразок та захопили міста Кортуоза і Контенебра.

Друга трибунська каденція[ред. | ред. код]

384 року до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Марком Фурієм Каміллом, Гаєм Папірієм Крассом, Публієм Валерієм Потітом Публіколою, Сервієм Корнелієм Малугіненом і Титом Квінкцієм Цинціннатом Капітоліном. Ця трибунська каденція стала відомою через спроби Марка Манлія Капітоліна захопити одноосібно владу в Римі, через що відбувся судовий процес над ним і Марка Манлія скарали на смерть.

Третя трибунська каденція[ред. | ред. код]

383 року до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Авлом Манлієм Капітоліном, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом і Марком Требонієм. Під час цієї каденції почались декілька повстань проти Риму, але військові дії не відбулись через голод та моровицю, які виникли в Римі.

Про подальшу долю Сервія Сульпіція відомостей не збереглося, можливо він того року помер під час моровиці.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тит Лівій Ab Urbe Condita VI, 4, 8 — 11; 21, 2 — 6. (лат.)
  • Friedrich Münzer, Sulpicius 94). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV A,1, Stuttgart 1931, Sp. 850—851. (нім.)