Сент-Оле
| Сент-Оле Saint-Aulaye
| |
|---|---|
.svg) | |
| Країна |  Франція |
| Регіон | Нова Аквітанія |
| Департамент | Дордонь |
| Округ | Періге |
| Кантон | Сент-Оле |
| Код INSEE | 24376 |
| Поштові індекси | 24410 |
| Координати | 45°12′11″ пн. ш. 0°08′06″ сх. д.H G O |
| Висота | 32 - 132 м.н.р.м. |
| Площа | 34,71 км² |
| Населення | 1361 (2011-01-01) |
| Густота | 39,21 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат | Yannick Lagrenaudie 2014-2020 |
|
| |
Сент-Оле́ (фр. Saint-Aulaye) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Дордонь. Населення — 1361 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 440 км на південь від Парижа, 70 км на північний схід від Бордо, 50 км на захід від Періге.
Історія[ред. | ред. код]
1 січня 2016 року Сент-Оле і Пюїмангу було об'єднано в новий муніципалітет Сент-Оле-Пюїмангу.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 596 | 60 | 60 | 136 | 172 | 148 | 20 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 757 | 80 | 56 | 96 | 220 | 223 | 82 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 723 осіб працездатного віку (15—64 років) 464 були активними, 259 — неактивними (показник активності 64,2%, у 1999 році було 65,3%). З 464 активних мешканців працювали 423 особи (218 чоловіків та 205 жінок), безробітними було 41 (17 чоловіків та 24 жінки). Серед 259 неактивних 48 осіб було учнями чи студентами, 141 — пенсіонерами, 70 були неактивними з інших причин[7].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 621 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 1254,5 особи, медіана доходів виносила 16 735 євро на одного особоспоживача[8]
Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]
Галерея зображень[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Сент-Оле на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 6 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 6 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 6 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
