Семчишин Андрій Євгенович
Семчишин Андрій Євгенович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 30 травня 1971 Львів | |
Смерть | 31 жовтня 2014 (43 роки) Станично-Луганський район, Луганська область, Україна (помер від поранень) | |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |
Громадянство | Україна | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Семчишин Андрій Євгенович у Вікісховищі |
Андрі́й Євге́нович Семчи́шин — солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Мобілізований на початку серпня 2014-го, водій-електрик, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.
Помер 31 жовтня 2014 року у лікарні від поранень, отриманих напередодні під час мінометного обстрілу опорного пункту підрозділу в районі села Нікішине (Шахтарський район, Донецька область).
Без батька залишилась 11-річна донька, без чоловіка — дружина.
Похований 2 листопада 2014-го у місті Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань № 76.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Семчишин Андрій Євгенович
- Небесна Гвардія
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |