Семенов Юрій Кузьмич

Семенов Юрій Кузьмич
Народився 25 лютого 1932(1932-02-25)
Шахти, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Помер 27 березня 2020(2020-03-27) (88 років)
місто Москва
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Alma mater НТУ «ХПІ»
Партія КПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран праці»

Ю́рій Кузьми́ч Семе́нов (25 лютого 1932, місто Шахти Північно-Кавказького краю, тепер Ростовської області, Російська Федерація — 27 березня 2020, місто Москва) — радянський діяч, генеральний директор виробничого енергетичного об'єднання «Донбасенерго», міністр енергетики і електрифікації СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині шахтаря.

Освіта вища. У 1954 році закінчив Харківський політехнічний інститут.

У 1954—1955 роках — стажист, водогляд, кочегар, старший кочегар, начальник зміни цеху, у 1955—1962 роках — черговий інженер, заступник начальника цеху, начальник котельного цеху Зуївської ДРЕС Сталінської області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1962—1964 роках — начальник котельного цеху, заступник директора з капітального будівництва, у 1964—1965 роках — секретар партійної організації Слов'янської ДРЕС Донецької області.

У 1965—1969 роках — інструктор відділу важкої промисловості, помічник 1-го секретаря Донецького обласного комітету КПУ.

У 1969—1973 роках — директор Вуглегірської ДРЕС міста Дебальцеве Донецької області.

У 1973—1976 роках — керуючий районного енергетичного управління «Донбасенерго» в місті Горлівці. У 1976—1980 роках — генеральний директор виробничого енергетичного об'єднання «Донбасенерго» в місті Горлівці Донецької області.

У 1980—1984 роках — заступник міністра енергетики та електрифікації СРСР.

У 1984—1986 роках — завідувач відділу палива та енергетики Управління справами Ради Міністрів СРСР. У 1986—1989 роках — заступник голови Бюро Ради Міністрів СРСР з паливно-енергетичного комплексу.

У липні 1989 — листопаді 1991 року — міністр енергетики і електрифікації СРСР.

З січня 1992 року — академік-секретар секції «Електроенергетика» Інженерної академії Російської Федерації, голова ради директорів акціонерного товариства «Енерготехбізнес» у Москві.

Потім — на пенсії в місті Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.
  • Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник./Сост. В. И. Ивкин. — Москва, 1999 р. (рос.)