Сейсмічність Перу

Територія Перу — характеризується високою сейсмічністю.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Через територію Перу проходить Тихоокеанське вогняне коло — смуга вулканів і тектонічних розломів завдовжки 40 тисяч кілометрів. Воно опоясує Тихий океан, пролягаючи уздовж узбережжя Південної і Північної Америки до південної частини Аляски, потім повертає до Японії, Філіппін і Індонезії і завершується в районі острова Нова Гвінея, Нової Зеландії і південно-західної Океанії. Саме у «вогняному колі» знаходиться переважна більшість відомих вулканів планети. Там же відбуваються 90 % всіх землетрусів на Землі[1].

Вогнища дрібнофокусних землетрусів розташовані на шельфі і узбережжі, середньофокусних (глиб. 100—200 км) — в Андах, глибокофокусних (до 700 км) — в Субандійському крайовому прогині і на околиці Півд.-Американської платформи. Інтенсивність землетрусів може досягати 9-10 балів за 12-бальною шкалою.

Землетруси у минулі століття[ред. | ред. код]

Катастрофічні землетруси в Андах супроводжуються обвалами, зсувами грунту і селевими потоками (Уаскаран, 1970).

Землетруси XXI століття[ред. | ред. код]

2007[ред. | ред. код]

У 2007 році в перуанському департаменті Іка в результаті землетрусу магнітудою 8,0 балів загинули 519 осіб, ще близько 1,5 тисячі людей отримали поранення. Майже 17 тисяч людей залишилися без електроенергії та телефонного зв'язку. Найсильніше постраждали міста південного узбережжя Чинча-Альта, Піско, Іка, а також столиця країни Ліма[1].

2011[ред. | ред. код]

29 жовтня 2011 року, в другій половині дня, на півдні Перу стався сильний за (шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 6,9 балів за (шкалою Ріхтера). За даними Геологічної служби США, епіцентр підземних поштовхів знаходився за 50 км на південь від прибережного міста Іка і залягав на глибині 15 км. За повідомленням міської влади, в результаті землетрусу в Перу поранення отримали 83 осіб. Підземні поштовхи відчувалися також в столиці країни Лімі, що знаходиться за 300 км від епіцентру землетрусу. Починаючи з 25 жовтня 2011 року, коли в Перу стався землетрус силою 7,0 балів (за шкалою Ріхтера)[2], в регіоні також були зафіксовані численні підземні поштовхи, магнітуда як мінімум трьох з них досягали 5,0 балів[1].

2018[ред. | ред. код]

24 серпня 2018 року, в Перу стався сильний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 7,1 балів (за шкалою Ріхтера). За повідомленням Геологічної служби США, підземні поштовхи були зафіксовані за 250 км на північний захід від міста Мальдонадо на глибині 610 км[3].

2019[ред. | ред. код]

1 березня 2019 року, в південній частині Перу стався сильний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 7,1 балів (за шкалою Ріхтера). За даними Геологічної служби США, епіцентр землетрусу було зафіксовано за 67 км на північний захід від міста Хульяка, з гіпоцентром на глибині 258 км[4][5].

2021[ред. | ред. код]

23 червня 2021 року, поблизу центрального узбережжя Перу стався помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,8 балів (за шкалою Ріхтера), поштовхи якого відчули у столиці Лімі. За даними Геологічної служби США, епіцентр землетрусу розташовувався за 10 км у провінції Канете, на глибині 50 км[6].

2023[ред. | ред. код]

5 березня 2023 року, о 14:25 (за місцевим часом), біля узбережжя Перу стався помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,5 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Інституту геофізики Перу, епіцентр підземних поштовхів було зафіксовано за 18 км на схід від муніципалітету Атіко на глибині 52 км[7].

19 березня 2023 року, у Еквадорі та Перу стався сильно помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 6,8 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Геологічної служби США (USGS), епіцентр землетрусу знаходився приблизно за 80 км на південь від міста Гуаякіля, агломерація якого налічує понад 3 млн мешканців. В результаті землетрусу загинуло щонайменше 15 людей, в тому числі 12 осіб — в прибережному еквадорському штаті Ель-Оро і 2 — в високогірному штаті Азуай[8]. Щонайменше 400 людей отримали поранення[9].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]