Свіяга

Свіяга
	Свіяга в Ульяновську
55°43′52″ пн. ш. 48°36′57″ сх. д. / 55.73111111113877314° пн. ш. 48.61583333336077573° сх. д.
Витік	Ульяновська область
• висота, м	100 м
Гирло	Куйбишевське водосховище, Волга
• висота, м	53 м
Басейн	16 700 км²
Країни:	Росія, СРСР і Російська імперія
Регіон	Татарстан
Довжина	375 км
Площа басейну:	16 700 км²
Середньорічний стік	1 590 м³/с
Притоки:	Kubnyad, Аряd, Karlad, Bulad, Atyashevkad, Birlyad, Biryuchd, Gryaznushkad, Gushchad, İneşd, Qılnad, Laşçıd, Malaya Sviyagad, Krutetsd, Sukhoy Dold, Trubetskoy[d], Seldd, Marishka Springd, Sukhaya Ulyomad, Tashelkad, Toshad, Ulyomad, Tsilnad, Chambuld, Çilçäd, Çirqad, Mikhaylovskyd, Imellid, Biyad і Buvad
	Медіафайли у Вікісховищі

Свіяга (тат. Zöyä yılğası, чув. Сĕве, лукомар. Сӱйэ вӱд) — річка в Ульяновській області і Татарстані, права притока Волги. Довжина — 375 км, сточище — 16 700 км ². Ширина 5 — 40 м, глибина 0,3 — 4,0 м, швидкість течії 0,1 — 1 м / с^[1].

Річка бере початок на східному схилі Приволзької височини, тече з півдня на північ паралельно Волзі, впадає в Свіязьку затоку Куйбишевського водосховища. Живлення переважно снігове. Середня витрата води за 26 км від гирла — 34 м³/с. Замерзає в листопаді — на початку грудня, розкривається в квітні. У Свіяги живуть різноманітні види риб: щука, окунь, судак, карась, лящ, плоскирка, плотва, краснопірка, верховодка, сом, короп^[2].. В нижній течії річки рибалка продуктивніше і екологічно безпечніше, ніж у верхів'ях.

У 50-і роки річка використовувалася для будівництва малих ГЕС, серед яких найвідоміші Деушевська, Кіятська. У Свіяги в межі Ульяновська відзначено значні перевищення ГДК по нафтопродуктах і фенолу.^[3] Внаслідок чого купання у Світязі у місті заборонено.^[4]

Гідронім[ред. | ред. код]

«Свіяга» походить від тюркського «сі» або «су» — «вода», і «ага» — «текти»: тобто «текуча вода».^[5] За іншою версією «Свіяга» в російських говорах XIV століття — «дика качка» або ж від слова «звити», «витися».^[6]