Свято-Успенський собор (Переяслав)
| Свято-Успенський собор | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Успенський собор | ||||
50°04′05.80″ пн. ш. 31°27′44.70″ сх. д. / 50.0682778° пн. ш. 31.4624167° сх. д. | ||||
| Тип | церква  | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київська обл., Переяслав, вул. Михайла Сікорського | |||
| Конфесія | Православна церква України | |||
| Єпархія | Бориспільська | |||
| Тип будівлі | Культові | |||
| Архітектурний стиль | Історизм, "цегляний стиль" | |||
| Автор проєкту | Володимир Ніколаєв | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Будівництво | 1896 — 1896 | |||
  Свято-Успенський собор (Переяслав) (Україна) | ||||
 | ||||
 Свято-Успенський собор у Вікісховищі | ||||
Храм на честь Успіння Божої Матері — храм, збудований у 1896 році у Переяславі, замість старого дерев'яного храму. Офіційного пам'яткоохоронного статусу не має.
На цьому місці 1596 р. коштом Костянтина Острозького було збудовано перший Успенський храм. Той храм пам'ятав Переяславську раду. Храм згорів 1655 року.
На його місці в 1760 р. збудували великий дерев'яний храм з дев'ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його значно перероблено. Тарас Шевченко, що змальовував пам'ятки міста, так писав про ці переробки: «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати».
Зрештою 1896 року за проєктом видатного архітектора Володимира Ніколаєва збудували чинний храм. Його споруджено у поширеному тоді «цегляному стилі». Домінує історизм — фасади собору мають елементи декору романських, готичних та візантійських споруд. За допомогою фігурної цегляної кладки будівельники створили химерні орнаменти. У інтер'єрі збережено історичні ікони та розписи.
Необхідно надати собору статус пам'ятки архітектури.
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.