Свердловська область

Свердловська область
рос. Свердловская область
Прапор Свердловської області Герб Свердловської області
Країна	Росія
Фед. округ	Уральський
Адмін. центр	Єкатеринбург
Глава	Євген Куйвашев
Дата утворення	17 січня 1934
Оф. вебсайт	midural.ru​(рос.)
Географія
Координати	58°42′ пн. ш. 61°20′ сх. д. / 58.700° пн. ш. 61.333° сх. д. / 58.700; 61.333
Площа	194 800 км² (18-а)
• внутр. вод	0,4 %
Часовий пояс	MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність	4 400 100 (5-а) (2007)
Густота	22,6 осіб/км²
Економіка
Економ. район	Уральський
Коди
ISO 3166-2	RU-SVE
ЗКАТО	65
Суб'єкта РФ	66, 96 і 196
Телефонний	(+7)
Карти
Свердловська область у Вікісховищі

Свердло́вська о́бласть (рос. Свердло́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр — місто Єкатеринбург.

Межує на заході з Пермським краєм, на півночі з Республікою Комі й Ханти-Мансійським автономним округом, на сході з Тюменською областю, на півдні з Курганською, Челябінською областями й Республікою Башкортостан.

Утворено 17 січня 1934.

Етимологія[ред. | ред. код]

Область отримала назву від її центру — міста Свердловська (нині — Єкатеринбург), що отримав ім'я на честь Якова Михайловича Свердлова, одного з лідерів більшовицького перевороту, голови ВЦИК в 1917–1919 роках. Назва з'явилася 17 січня 1934 року разом з утворенням самої області, до цього такої області не існувало. До революції Єкатеринбург був центром повіту Пермської губернії.

Географія[ред. | ред. код]

Свердловська область — найбільший регіон Уралу. Область займає середню, і захоплює північну частині Уральських гір, а також західну околицю величезної Західно-Сибірської рівини.

Найвища точка — гора Конжаковський камінь (1569 м).

Головні річки: річки басейну Обі і Ками (Тавда, Тура).

Клімат континентальний; середня температура січня від −16 до −20°С, середня температура липня від +16 до +19°С; кількість опадів — близько 500 мм в рік.

Рослинність: хвойні і змішані ліси.

Часовий пояс[ред. | ред. код]

Свердловська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Історія[ред. | ред. код]

Територія області була заселена з давніх часів. На території області знайдені численні стоянки стародавньої людини, що датуються часом від мезоліту до залізної доби.

На час приєднання до Московського царства у 16 ст. територію нинішньої області населяли башкири на південному заході, мансі на півночі, сибірські татари на південному сході. Характер приєднання башкирських земель — суперечливий, Сибірське ханство та мансійські держави, зокрема Пелимське князівство, були завойовані. Після приєднання до Росії на Уралі активно розвивається видобуток корисних копалин та металургія.

Під час розпаду Російської імперії на територію області претендували Сибірська республіка та Комуч, як компроміс між якими був утворений Тимчасовий обласний уряд Уралу. Наприкінці 1918 року обласні уряди були ліквідовані після узурпації влади Олекандром Колчаком; влітку 1919 року територія області була зайнята більшовиками, білі відійшли на схід.

У 1919 році утворена Єкатеринбурзька губернія, у 1923 — Уральська область. Свердловська область була утворена (виділена з Уральської області) 17 січня 1934 року. Спочатку область включала територію сучасного Пермського краю і не включала декілька районів, спочатку віднесених до Омської та Челябінської областей.

У радянський час область стала одним із центрів військової промисловості, і була закрита для відвідання іноземцями. У 1979 році у Єкатеринбурзі стається витік біологічної зброї. У 1976–1985 областю керує Борис Єльцин, у 1990 році обирається від області народним депутатом РРФСР від обласного центру.

У 1993 році в владою області була проголошена Уральська Республіка, оберталася валюта уральський франк. Автономістськім тенденціям був покладений край після втручання федерального центру.

• 
  Югорські князівська XVI ст.
• 
  ТОУ Уралу на карті колишньої Російської імперії у 1918 році
• 
  Прапор ТОУ Уралу
• 
  Уральська область
• 
  Уральська республіка та уральський франк
• 
  Пропонована у 1993 році велика Уральська республіка
• 
  Прапор Уральської республіки

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення Свердловської області за оцінкою на 1 січня 2007 становила 4399,7 тис. осіб (на 1 січня 2006 — 4409,7 тис. осіб) (5-е місце в Росії). У 2006 році зафіксовано скорочення чисельності населення за рахунок природного спаду, яке склало 19,9 тис. осіб. У 2006 році число прибулих на територію Свердловської області перевищило число вибулих на 9,5 тис. осіб.

Щільність населення 22,6 осіб/км² (оцінка на 1 січня 2007), що майже втричі вище середнього по РФ. Частка міського населення перевищує 83 % (оцінка на 1 січня 2006).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад Свердловської області був наступним:

Влада[ред. | ред. код]

Губернатор[ред. | ред. код]

Вищою виконавчою особою є губернатор, що обирався прямим загальним голосуванням на 4-літній термін до зміни федерального законодавства.

З 1995 року губернатором області є Едуард Россель (член партії Єдина Росія).

Законодавча влада[ред. | ред. код]

Законодавчу владу здійснюють Законодавчі Збори, що складаються з Обласної думи й Палати Представників. Обласна дума (28 депутатів) — нижня палата — обирається по партійних списках по обласному округу; Палата Представників (21 депутат) — верхня палата — обирається по одномандатних округах. Строк повноважень членів Законодавчих Зборів — 4 роки (Палати Представників до 2002 р. — 2 роки); однак кожні 2 роки переобирається половина депутатів Обласної думи. Відповідність законодавчих і виконавчих актів Статуту області перевіряє Статутний суд.

З 2004 року головою Палати Представників Законодавчих Зборів Свердловської області є Юрій Осінцев (Єдина Росія), а головою Обласної Думи — Микола Воронін (Єдина Росія).

До внесення поправок для приведення в повну відповідність федеральному законодавству після 2000 року, Статут області був практично ідентичний Конституції Уральської Республики 1993 р.

Виконавча влада[ред. | ред. код]

Виконавчим органом є Уряд області, що складається з міністерств, департаментів і управлінь. Голова Уряду призначається Обласною думою за поданням губернатора по тому ж механізму, що й глава федерального уряду (однак губернатор не може представляти ту саму кандидатуру більш двох раз).

З 19 червня 2007 року Голова Уряду області — член партії Єдина Росія Віктор Кокшаров (до цього — міністр зовнішньоекономічних зв'язків).

Вибори у Свердловській області[ред. | ред. код]

В 1990-х роках населення області відрізнялося відносно високою підтримкою партій і кандидатів «правого» і «демократичного» толку. На президентських виборах 1996 року Борис Єльцин, уродженець області, що жив у Свердловську до 1980-х років, набрав понад 70 % голосів.

Економіка[ред. | ред. код]

Чисельність економічно активного населення області на кінець березня 2006 року за оцінкою органів державної статистики склала 2343,3 тис. осіб. З нього зайнято в економіці 2180,6 тис. осіб і 162,7 тис. осіб не мали заняття, але активно його шукали і, відповідно до методології, класифікувалися як безробітні.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Див. також: Богословська група залізорудних родовищ

Корисні копалини: золото, платина, азбест, боксити, мінеральна сировина — залізо, нікель, хром, марганець і мідь. Відповідно, основа регіональної економіки — гірничодобувна і металургійна галузі промисловості.

Промисловість[ред. | ред. код]

В структурі промислового комплексу домінують чорна і кольорова металургія (відповідно 31 % і 19 % обсягу промислового виробництва), збагачення урану і залізняку, машинобудування.

Уральська металургія виникла в 1703 році. Свердловська область займає друге місце в Росії за обсягами промислового виробництва, тут розташовані такі підприємства, як НТМК, Качканарський ГЗК «Ванадій», ВСМПО-Авісма, «Уралмаш», Богословський і Уральський алюмінієві заводи.

Серед машинобудівних галузей переважає «важкий ВПК» (виробництво панцерної техніки і боєприпасів), а також важке індустріальне машинобудування (устаткування для добувної, енергетичної і хімічної промисловості).

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Згідно з проведеним у 2006 році Всеросійським сільськогосподарським переписом на території Свердловської області знаходяться 829 сільськогосподарських організацій і 2178 селянських господарств і індивідуальні підприємці. З них у 2006 році здійснювали сільськогосподарську діяльність 499 організацій (зокрема 302 великі і середні) і 893 селянських господарства і індивідуальних підприємця.

Під урожай 2006 року засівало сільськогосподарськими організаціями — 778,4 тис. гектарів, селянськими господарствами і індивідуальними підприємцями — 99,4 тис. гектарів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2006 році становило 213 тисяч голів в сільськогосподарських організаціях і 12,9 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Кількість птаха — 10056,6 тис. голів в організаціях і 18,5 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Транспорт[ред. | ред. код]

Свердловська область є важливим транспортним вузлом — через неї проходять залізничні, автомобільні і повітряні траси загальноросійського значення, зокрема Транссибірська залізнична магістраль. Густина залізничної і автодорожньої мережі перевершує середні по країні показники. Крупний міжнародний аеропорт в Єкатеринбурзі — Кольцово.

Наука[ред. | ред. код]

В науковій сфері області працюють близько 1000 докторів і 5000 кандидатів наук. Уральське відділення Російської академії наук об'єднує 22 академічних наукових інституту, на території області знаходяться більше 100 науково-дослідних, проектних, технологічних, конструкторських і інших наукових установ.

Освіта[ред. | ред. код]

На початок 2006/2007 навчального року на території області функціонують більше 1294 денних і 50 вечірніх середніх шкіл, 91 державний середній спеціальний навчальний заклад, 19 державних вищих навчальних закладів, 34 філії і 11 недержавних, 6 філій.

Технопарки: «Високогористий» в м. Нижньому Тагілі, «Уральський» — на базі УГТУ-УПІ в місті Єкатеринбург, технополіс «Зарєчний», з основною спеціалізацією — реалізація науково-технічних проектів по виробництву високотехнологічної, конкурентоздатної і екологічно чистої продукції.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 2021 рік Свердловська область розподілена на 5 муніципальних районів та 68 міських округів:

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Див. також[ред. | ред. код]

• Уральська Республіка

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свердловська область

• Офіційний сервер Уряду Свердловської області [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Законодавчі збори Свердловської області [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Адміністрація Єкатеринбурга [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Карти Свердловської області для приймачів GPS [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Свердловська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)

	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Пермський край		Тюменська область
Башкортостан	Челябінська область  Курганська область

п о р Територіальний поділ Росії Суб'єкти федерації Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тува • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська² • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький* • Ханти-Мансійський** • Чукотський • Ямало-Ненецький** Міста Москва • Санкт-Петербург • Севастополь¹ ¹ — суб'єкт створено на окупованих в 2014 і 2022 роках територіях України. ² — острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірними з Японією. * — в складі Архангельської області. ** — в складі Тюменської області. Позаконституційні адміністративні одиниці Федеральні округи (Президент) Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північнокавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Військові округи (Мініоброни) Західний • Центральний • Східний • Південний • ОСК «Північний флот» Економічні райони (Мініекономрозвитку) Центральний • Центральночорноземний • Східносибірський • Далекосхідний • Північний • Північнокавказький • Північно-західний • Поволзький • Уральський • Волго-Вятський • Західносибірський • Калінінградська СЕЗ

п о р Свердловська область Райони Байкаловський · Комишловський · Нижньосергинський · Слободо-Туринський · Таборинський Міські округи Алапаєвський (Алапаєвськ) · Алапаєвський (Верхня Синячиха) · Арамільський · Артемовський · Артинський · Асбестівський · Ачитський · Березовський · Білоярський · Бісертський · Богдановицький · Верх-Нейвінський · Верхньодубровський · Верхньопишминський · Верхньосалдинський · Верхньотагільський · Верхотуринський · Верхотурський · Волчанський · Гаринський · Горноуральський · Дегтярський · Єкатеринбурзький · Зарічний · Івдельський · Ірбітський (Ірбіт) · Ірбітський (Піонерський) · Каменський · Каменськ-Уральський · Комишловський · Карпинський · Качканарський · Кіровградський · Краснотур'їнський · Красноуральський · Красноуфімський (Красноуфімськ) · Красноуфімський (Натальїнськ) · Кушвинський · Лісний · Малишевський · Махньовський · Нев'янський · Нижньосалдинський · Нижньотагільський · Нижньотуринський · Новолялинський · Новоуральський · Пелимський · Первоуральський · Пишминський · Полевський · Ревдинський · Режівський · Рефтінський · Свободний · Середньоуральський · Сєвероуральський · Сєровський · Сисертський · Сосьвинський · Староуткинський · Сухолозький · Тавдинський · Талицький · Тугулимський · Туринський · Уральський · Шалинський

У соціальних мережах Facebook · Twitter Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичні сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Башкирська енциклопедія · Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль Freebase: /m/02fsff · GND: 4400649-4 · NKC: ge1131269