Сафарян Самвел Аракелович

Самвел Аракелович Сафарян (вірм. Սամվել Սաֆարյան; 22 червня 1902(19020622), Шуші — 9 січня 1969, Єреван) — вірменський архітектор, заслужений діяч мистецтв Вірменії (1940)[1]. Вважається одним з основоположників сучасної вірменської архітектури[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 червня 1902 року в Шуші, Нагорний Карабах. Навчався в гімназії в Баку. У 1918 році разом з сім'єю, що рятувалася від погромів, опинився в Астрахані, далі — в Тифлісі, а звідти у 1921 році переїхав до Єревану. У 1928 році закінчив архітектурне відділення технічного факультету Єреванського університету. Був одним з перших архітекторів, які отримали професійну освіту на теренах Вірменії. Студентом працював в майстерні Олександра Таманяна, потім приступив до самостійної творчості[2].

З 1932 року викладав в Єреванському політехнічному інституті[1]. У 1941–1953 роках очолював Спілку архітекторів Вірменії[3].

Проекти[ред. | ред. код]

Єреванський медичний університет

За проектами Самвела Сафаряна було побудовано більше 100 жилих і громадських будівель[3].

Головні роботи[1]:

  • Павільйон Вірменської РСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві (1939, спільно з К. С. Алабяном)
  • Другий Будинок уряду Вірменської РСР, Єреван (1955, за участі В. А. Аревшатяна, Р. С. Ісраеляна)
  • Будівля Медичного інституту в Єревані (1955)
  • Будівля Інституту сільського господарства в Єревані (1955)
  • Комплекс Бюраканської обсерваторії (1956)
  • Будівля Школи імені О. С. Пушкіна в Єревані[2]
  • Клінічний санаторій в Арзні (1958)
  • Ансамбль будівель Академії наук Вірменської РСР в Єревані (1950–1970; 2 корпуси НДІ — спільно з М. М. Манвеляном)

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Червоного прапора, двома орденами Знак пошани.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Сафарян Самвел Аракелович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  2. а б в А. Товмасян. Самвел Сафарян. Голос Вірменії. Процитовано 25 червня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. а б Карабах: лица, факты, события и топонимы. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 25 червня 2013.