Саратський район

Саратський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Ізмаїльська область →  Одеська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР) →  Україна
Область:	Ізмаїльська область →  Одеська область
Код КОАТУУ:	5124500000
Утворений:	11 листопада 1940 р.
Ліквідований:	30 грудня 1962 р.[1]
Ліквідований:	17 липня 2020 р.[2]
Населення:	44012 (на 1 липня 2020)[3]
Площа:	1475 км²
Густота:	31.1 осіб/км²
Тел. код:	+380-4848
Поштові індекси:	68200—68271
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт. Сарата
Селищні ради:	1
Сільські ради:	22
Смт:	1
Села:	37
Районна влада
Голова ради:	Переправка Юрій Павлович
Голова РДА:	Кабатов Євген Олександрович[4]
Вебсторінка:	Саратська РДА Саратська районна рада
Адреса:	68200, Одеська область, Саратський р-н, смт. Сарата, вул. Крістіана Вернера, 84
Мапа
Саратський район у Вікісховищі

Сара́тський райо́н — колишня адміністративна одиниця на південному заходу Одеської області. Районний центр – селище міського типу Сарата.

Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX^[2].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Саратський район був розташований на південному заході Одеської області та займав територію площею 147,5 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя — 135,2 тис. га, із них рілля 106,5 тис. га, багаторічні насадження — 7,6 тис. га, пасовище — 16,7 тис. га, сіножать — 1,3 тис. га.

Район межував на заході — з Білгород-Дністровським, на півдні — з Татарбунарським та Арцизьким, на північному заході — Тарутинським районами Одеської області.

Районний центр Сарата був розташований на відстані 140 км від Одеси.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на території Причорноморської низовини.

Загальний ухил поверхні району з півночі на південь, у напрямку до Чорного моря, що визначається за напрямком плину річок та головних балок району. Більшу частину території займає степова хвиляста рівнина, перетнута річками, що протікають з півночі на південь.

Територія району розсічена долинами річок на окремі дільниці-міжріччя, що представляють вододіли. У межах району розміщений вододіл між лиманом Сасик та річкою Когильник, яка у нього впадає.

Річки Саратського району за своїми розмірами незначні та маловодні у результаті недостатньої кількості атмосферних опадів й великого випарювання. Найбільшими є річки Сарата, Хаджидер, Когильник. Всі вони за межами району впадають у лимани, з'єднані із Чорним морем.

Відповідно до географічного положення, територія району характеризується помірно-теплим, сухим кліматом.

Населення[ред. | ред. код]

Населення району проживає у 38 населених пунктах (одне з яких є селищем міського типу), які входять до однієї селищної та 22-х сільських рад.

Станом на 1 січня 2009 року, чисельність населення району складає 47123 осіб, у тому числі 4718 міського та 42405 сільського. Осіб пенсійного віку — 13276.

У 2008 році прибуло 850 осіб, вибуло 828 осіб, народжувалось 659 дітей, померло 857 осіб. Порівняно з 2007 роком народжуваність збільшилась на 3 %, смертність збільшилась на 5,0 %.

Із загальної чисельності населення очікувані трудові ресурси становлять 48,6 %. Зайнятість трудових ресурсів у суспільному господарстві незначно скоротилася і становить 56,6 % у тому числі:

• у промисловості зайнято 1,1 % усіх зайнятих в народному господарстві району
• у будівництві — 1,1 %;
• у сільському господарстві — 52,3 %;
• в інших галузях — 45,5 %.

За формами власності зайнятість трудових ресурсів розподіляється відповідно:

• на об'єктах державної і комунальної власності зайнято 31,6 % усіх зайнятих у народному господарстві району;
• на об'єктах приватної власності — 68,4 %.

Національний склад населення району за переписом 2001 року^[5]

• українці — 43,9 %
• болгари — 20,0 %
• молдовани — 19,0 %
• росіяни — 15,9 %
• гагаузи — 0,3 %

Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)^[6]

Народне господарство[ред. | ред. код]

На території району діють 22 підприємства з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, у тому числі виробничих кооперативів − 10 од; ВАТ − 4; ТОВ — 3 од; ПП — 3 од.; СФГ — 2 од.

Всього в районі зареєстровано:

• ТОВ — 38 од.;
• ВАТ — 8 од.;
• Промислові підприємства — 3 од., із них ТОВ — 2 од.
• Будівельних організацій — 10д., із них ВАТ — 1 од;
• Приватних підприємств — 63 од.;
• Кооперативів — 3 од.;
• Фермерських господарств — 176 у тому числі 1 філія, в їх користуванні 22130,1 га землі, з них мають земельні ділянки вище 100 га — 22 ФГ;
• Районна споживча спілка — 1 од.;
• Споживчих господарств РСС: — сільпо — 6 од., ДП «Ринок Саратської райспоживспілки» — 1 од, ДП «Розрахункова оптова база» — 1 од, ДП «Об'єднання громадського харчування Саратської райспоживспілки» — 1 од.;
• Церков — 17 од.;
• Молитовних домів — 14 од.

Промисловість району представлено підприємствами харчової промисловості. Обсяг виробленої продукції за 2008-й рік становить:

• ТОВ «Саратський завод продовольчих товарів» — консервна продукція 21242,0 тис. грн.;
• СВК «Дружба» — ковбасні вироби — 364,0 тис. грн. (16 т), хліб — 395,0 тис. грн.(304 т), комбікорм — 1,4 тис. грн. (2303 т), борошно — 385,0 тис. грн. (385 т), олія — 41,0 тис. грн.(20 т).
• Поліграфічної промисловості — приватне підприємство «Саратська друкарня» — бланки 160,0 тис. грн.

Будівельні організації:

• Філія «Саратський райавтодор» Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України“»;
• ДЄУ Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України“»;
• Саратське районне будівельно-монтажне об'єднання «Райагробуд»;
• Орендне підприємство «Агрошляхбуд» асоціації «Облагрошляхбуд»;
• ТОВ «Райселькомунгосп»;
• ПП «Будівельник —2», ТОВ «Сарата Будком», ТОВ «Тігос», ПП «НП Строй».

У районі здійснюється видобуток будівельного каменю, є запаси цегляної сировини.

Підприємства зв'язку:

• Районний вузол зв'язку «Укрпошта»
• Районний вузол електрозв'язку «Саратарайтелеком»

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Виробниче направлення району — зерно—м'ясо—молочне. Розвинуте виноградарство.

Район виробляє: факт тисяч тон 2008 р.

Врожайність зернових в 2008 році за всіма категоріями сільгоспвиробників — 32,5 ц/га. Для переробки сільськогосподарської продукції в господарствах району збудовано 11 млинів, 19 олійниць, 5 крупорушок, 7 пекарень, 2 молочних цехів, 20 різницьких площ, 4 виноробних виробництв, 3 консервних цехи.

Сільськогосподарські підприємства мають станом на 01.01.2009 р. — тракторів 759 шт., вантажних автомашин — 466 шт., зернових комбайнів − 227 шт. сівалки — 375 шт., плуги — 260 шт., культиватори — 468 шт.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Рівень забезпеченості об'єктами інфраструктури недостатній, що позначається на комплексному і соціальному розвитку району.

Житловий фонд становить 973,5 тис. м². Середня забезпеченість одного мешканця загальною житловою площею — 19,7 м².

На території району функціонує 30 шкіл, у яких навчається 6130 учнів, у школі-інтернаті — 125 учнів, у 30 дошкільних дитячих установ 1869 дітей. Працюють з українською мовою — 19 шкіл, з українсько–російською — 6, з російською — 1, молдовською — 1, з українсько–російською–молдовською — 2, українська та молдовська — 1.

Працюють з українською мовою 21 дитячий заклад, з російською — 5, з молдовською — 4.

У районі функціонує ЦРЛ, 21 ФАПі і ФП с. Кулевча діє дільнична лікарня на 20 ліжок. Функціонує 6 лікарськіх амбулаторії, у тому числі 2 амбулаторії сімейної медицини в с. Зоря, с. Миколаївка-Новоросійська, с. Плахтіївка. Планова можливість стаціонарного лікування — 305 ліжок та амбулаторно-поліклінічної допомоги на 730 відвідувань в зміну. При ЦРЛ діє 1 відділення швидкої допомоги. В населених пунктах району налічується 13 аптек (у тому числі три ветеринарні), від них відкрито 4 пункти та 1 кіоск.

Наявність 28 клубів і будинків культури на 6,9 тис. місць дозволила досягти рівень забезпеченості клубними установами 13 місць на 100 жителів. В клубних установах функціонує 94 клубних формувань, з них 73 гуртки та аматорських колективів, у яких беруть участь понад 893 осіб різного віку, у тому числі 728 осіб шкільного віку. Є централізована бібліотечна система у складі 2 районних: для дітей та дорослих, 34 бібліотеки — філій у сільський місцевості. Школа естетичного виховання на 200 учнів, це КЗ «Саратська дитяча музична школа» до складу якої входять 4 філії (с. Плахтіївка, с. Новоселівка, с. Михайлівка, с. Зоря). Працює 5 громадських музеїв (с. Успенівка, с. Надежда, с. Ярославка, с. Кулевча, с. Миколаївка-Новоросійська), 1 районний історично–краєзначний музей — філія районного будинку культури.

Народні аматорські колективи:

• ансамбль пісні і танцю «Мерцишор» Новоселівського СБК
• народний ансамбль болгарського танцю «Камчик» Зорянського СБК
• народний фольклорний ансамбль болгарської пісні «Янка» Зорянського СБК
• оркестр болгарських народних інструментів «Хоро» Зорянського СБ
• народний фольклорний етнографічний ансамбль «Русские посиделки» Сергієвського СБК, також мають звання «народний»
• фольклорно-етнографічний ансамбль «Українські вечорниці» Плахтіївського СБК
• ансамбль танцю «Амазонка» Плахтіївського СБК
• сімейний ансамбль «Плачинда–Сирбу» Новоселівського СБК
• фольклорний ансамбль пісні «Бессарабія» Успенівського СБК
• чоловічий вокальний ансамбль української народної пісні «Чуматський шлях»
• чоловічий вокальний ансамбль популярної музики «Зорепад» Михайлівського будинку культури.

У районі функціонує каналізація. Централізовану систему водопостачання мають 21 населений пункт. Населені пункти постачаються водою за рахунок підземних джерел з артезіанських свердловин та шахтних криниць. Експлуатаційні можливості горизонтів зменшуються.

Система центрального теплопостачання відсутня. Котельні (33 од., із них у міській місцевості — 13) локальні.

Мережа газопостачання відсутня. Зріджений газ постачається до всіх населених пунктів.

Електропостачання району здійснюється від Ізмаїльського підприємства електричних мереж.

Транспорт[ред. | ред. код]

Саратський район має розгалужену мережу автошляхів, які зв'язують районний центр Сарата з іншими районними центрами Одеської області та низкою населених пунктів у середині району.

Протяжність автошляхів загального користування складає 460 км, із них доріг із твердим покриттям — 439 км, питома вага яких 95 % до загальної протяжності автошляхів.

Через територію району проходить залізнична магістраль Одеса — Ізмаїл. На ній розташовані дві залізничні станції Сарата та Кулевча.

Річки — Каплань.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Саратського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 47,63 % (проголосували 16 288 із 34 194 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 44,71 % (7 282 виборців); Сергій Тігіпко — 15,90 % (2 590 виборців), Юлія Тимошенко — 11,81 % (1 923 виборців), Вадим Рабінович — 4,95 % (806 виборців), Михайло Добкін — 4,49 % (731 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,15 %.^[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Саратський район у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Одещина»
	Інформація у Вікіданих?
	Означення у Вікісловнику?
	Теми у Вікіджерелах?
	Саратський район у Вікімандрах?
	Проєкт «Одещина»
	Саратський район у Вікісховищі?

Посилання[ред. | ред. код]

• Саратський район // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Саратський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
• Саратська районна рада

Тарутинський район	Молдова	Білгород-Дністровський район
Арцизький район		Білгород-Дністровський район
	Татарбунарський район

п о р Населені пункти Саратського району¹ Смт Сарата Селища Пасічне Села Благодатне • Введенка • Великорибальське • Долинка • Забари • Зоря • Кам'янка • Комишівка Перша • Костянтинівка • Крива Балка • Кулевча • Лугове • Миколаївка-Новоросійська • Мирнопілля • Михайлівка • Міняйлівка • Молдове • Надежда • Над'ярне • Негрове • Нова Іванівка • Нова Плахтіївка • Новоселівка • Петропавлівка • Плахтіївка • Пшеничне • Розівка • Ройлянка • Світлодолинське • Семисотка • Сергіївка • Старосілля • Успенівка • Фараонівка • Фуратівка • Ярославка Примітка: ¹) 17 липня 2020 року колишній Саратський район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а всі його населенні пункти увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району