Санкт-Пельтен

Санкт-Пельтен
Sankt Pölten
Герб
герб
Міська ратуша Санкт-Пельтена
Міська ратуша Санкт-Пельтена
Міська ратуша Санкт-Пельтена
Основні дані
48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д. / 48.200; 15.617Координати: 48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д. / 48.200; 15.617
Країна Австрія Австрія
Регіон Нижня Австрія
Столиця для Нижня Австрія (землі Австрії, історична область)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Karlstettend, Obritzberg-Rustd, Герцоґенбурґ, Kapellnd, Böheimkirchend, Pyhrad, Вільгельмсбург, Ober-Grafendorfd, Gerersdorfd, Neidlingd, Санкт-Пельтен ?
Площа 108,48 км²
Населення 51 073 (2005)
· густота 471 осіб/км²
Висота НРМ 267 м
Географічна зона Mostvierteld
Міста-побратими Брно (1990)[1][2][3], Кліші, Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Курашікі, Ухань, Аксарай, Алтуна, Секешфегервар
Телефонний код (+43) 02742
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів P
GeoNames 2766426
OSM r134351  ·R
Поштові індекси 3100
Міська влада
Мер міста Матіас Стадлер
Вебсайт www.st-poelten.gv.at
Мапа
Мапа
CMNS: Санкт-Пельтен у Вікісховищі

Санкт-Пельтен, також Санкт-Пьольтен (нім. Sankt Pölten) — місто в Австрії, столиця та найбільш населене місто федеральної землі Нижня Австрія.

Історія[ред. | ред. код]

Стара частина Санкт-Пельтена виникла на місці давньоримського міста Еліум Цетіум (Aelium Cetium), що існувало у II–IV століттях. У 791 році Карл Великий здійснив свій перший похід проти аварів. Після цього походу авари відступили, і таким чином з'явилися передумови для німецької колонізації долини Дунаю в передгір'ях Альп. У тому ж 791 році брати Теґернзейського монастиря Адальберт і Оттокар заснували в центрі колишнього Цетіуму бенедиктинський монастир святого Іполита Римського. Ім'я античного святого здавалося мешканцям тутешніх місць незвичним, і вони стали називати його Полит, а потім — Пельтен. Монастир стали називати — Санкт-Пельтен, а потім так стало називатися і місто, яке згодом виросло навколо монастиря.

Статус міста поселення отримало в 1050 році. Воно входило до єпископства Пассау.

У XIII столітті місто було оточене фортечною стіною. До початку XIV століття у Санкт-Пельтені проживала єврейська громада, в 1306 та 1338 роках мешканці міста влаштовували погроми. У 1338 році єпископ Пассау Альбрехт дарував Санкт-Пельтенові нову грамоту міського самоврядування. Санкт-Пельтен залишався у підпорядкуванні єпископа Пассау аж до 1491 року.

Звільнення міста було пов'язано з завойовницькою політикою угорського короля Матьяша Корвіна. Цей монарх боровся з імператором Фрідріхом III (1440—1493) за володіння Австрією. У 1481 році Корвін змусив єпископа Пассау Фрідріха подарувати йому це місто, а в 1483 році дарував містянам герб. За підсумками війни між австрійським ерцгерцогом Максиміліаном I (імператор у 1493—1519 роках) і Матьяшем Корвином у 1491 році був укладений Прессбургський мирний договір. Згідно з його умовами, Санкт-Пельтен передавався Максиміліану в приватне володіння. З тих пір це місто знаходиться у складі Австрії.

У 1538 році молодший онук Максиміліана I, ерцгерцог Фердинанд I (імператор у 1556—1564) дарував місцянам новий герб, який вказує на приналежність Санкт-Пельтена до Австрії.

Стіни Санкт-Пельтена допомогли мешканцям міста витримати облогу турків у 1529 та 1683 роках. У 1560 році в місті почалася Реформація, більшість жителів перейшло у протестантську віру. Однак у 1575 році єзуїтам вдалося впоратися з протестантськими проповідниками, і до 1623 року більшість містян повернулися в лоно католицизму.

В ході реформ імператора Йосифа II (1765—1790) безліч монастирів міста і околиць були піддані секуляризації. Однак це не зменшило значення Католицької церкви в Санкт-Пельтені, навпаки: в 1785 році це місто стало столицею єпископства. Наполеонівські війни не обійшли Санкт-Пельтен стороною, в 1805 і 1809 роках французькі війська окупували місто.

11 березня 1938 року мешканці Санкт-Пельтена готувалися до відбиття неминучої гітлерівської агресії. Але наступного дня, коли стало відомо про втечу Курта Шушніґа з поста канцлера, містяни вивісили прапори зі свастикою і вітали нацистів. 14 березня 1938 Гітлер відвідав Санкт-Пельтен.

В ході Другої світової війни Санкт-Пельтен постраждав від бомбардувань союзної авіації. 15 квітня 1945 року місто було зайнятий частинами Червоної армії. З 1945 по 1955 роки місто перебувало в радянській зоні окупації.

10 липня 1986 року рішенням парламенту Нижньої Австрії Санкт-Пельтен змінив Відень як столиця цієї федеральної землі. У 1997 році парламент Нижньої Австрії переїхав до Санкт-Пельтен.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на березі річки Трайзен, правої притоки Дунаю, на 65 кілометрів західніше Відня, на північ від Альп і на південь від долини Вахау. Воно є частиною Mostviertel, південно-західного регіону Нижньої Австрії.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Санкт-Пельтена
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 16,2 19,2 25,6 27,3 30,8 34,9 37 38,2 33,8 26,9 23,4 14,6 38,2
Середній максимум, °C 1,8 4,0 9,7 14,5 20,3 22,8 25,0 25,1 20,1 14,0 6,5 3,0 13,9
Середня температура, °C −1 2 4 9 13 17 18 18 14 9 3 1 8
Середній мінімум, °C −3,3 −2,3 1,1 4,4 9,2 12,3 14,1 14,0 10,6 5,9 1,3 −1,7 5,5
Абсолютний мінімум, °C −22,1 −20,7 −23,1 −4,8 −0,9 2,4 6,8 5,6 1,3 −6,9 −13,4 −20 −23,1
Годин сонячного сяйва 55,2 87,4 129,7 168,8 224,6 221,9 234,9 232,5 165,8 118,3 58,8 45,4 1743,3
Норма опадів, мм 31 35 44 55 78 94 97 82 54 40 20 44 702
Днів з опадами 2,2 2,7 5,1 4,5 5,7 6,7 6,4 7,3 4 3 3,3 2,6 53,5
Днів з дощем 0,1 0,1 0,3 1,3 4,4 5,4 5,8 5 1,3 0,2 0 0,1 24
Днів зі снігом 18,1 16,5 10,1 4 0 0 0 0 0 0,1 7,4 17,1 73,3
Вологість повітря, % 80.0 77.8 71.7 67.5 65.5 67.8 67.3 67.8 73.1 73.8 82.3 83.6 73.6
Джерело: Weatherbase

Пам'ятки Санкт-Пельтена[ред. | ред. код]

Місто славиться розкішними бароковими будівлями, мальовничими площами та різноманіттям подій культурного життя, які приваблюють туристів у Санкт-Пельтен.

Ратушна площа розташована в центрі старого міста. Посеред площі знаходиться колона Святої Трійці. На площі розташована Францисканська церква, побудована у XVIII столітті в стилі рококо. Ратуша з фасадом побудована у стилі бароко.

До основних визначних пам'яток Санкт-Пельтена відносяться Монастир кармеліток, в якому розміщується міський музей, Резиденція єпископа, що є єпархіальним музеєм з експонентами релігійного мистецтва, і замок Поттенбрун, де зібрана колекція середньовічних кубків.

На Соборній площі знаходиться кафедральний собор, зведений у XII столітті. Собор багаторазово перебудовувався. Останній раз був перебудований у стилі бароко на початку XVIII століття.

У південно-східній частині міста розташована найсучасніша пам'ятка — Урядовий квартал. Він був зведений за проектом архітектора Ернста Гоффмана і відкритий у 1997 році. Квартал є культурним центром Санкт-Пельтена з сучасною архітектурою. Тут знаходяться урядові установи, Фестивальний зал, «Звукова вежа» — центр австрійського радіо, виставковий зал.

У місті діє музей середньовічного побуту Нуссдорф, парк динозаврів Траісмауер.

Транспорт[ред. | ред. код]

Санкт-Пельтен знаходиться на залізничній магістралі Відень — Зальцбург, що дозволяє доїхати до міста без пересадок з Відня, Зальцбурга, Лінца. Головний вокзал Санкт-Пельтена знаходиться за 450 метрів на північ від Ратушної площі.

Вузькоколійна залізнична лінія з'єднує місто з найбільшим паломницьким центром Австрії — містом Маріацелль (федеральна земля Штирія).

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Бернгард Вікі (1919-2000) — австрійський, швейцарський і німецький актор і кінорежисер.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.st-poelten.at/news/154-kulturnews/75-internationale-kontakte/8551-staedtepartnerschaften?highlight=WyJiclx1MDBmY25uIl0=
  2. ↑ https://www.brno.cz/w/st.-polten-rakousko
  3. ↑ https://en.brno.cz/w/partnership-agreements

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Пельтен


 
№ Назва Земля Населення № Назва Земля Населення
Відень
Відень
Ґрац
Ґрац 		1 Відень Відень 1 714 142 11 Вінер-Нойштадт Нижня Австрія 41 042 Лінц
Лінц
Зальцбурґ
Зальцбурґ
2 Ґрац Штирія 261 540 12 Штайр Верхня Австрія 38 313
3 Лінц Верхня Австрія 189 367 13 Фельдкірх Форарльберґ 30 975
4 Зальцбурґ Зальцбурґ 148 078 14 Бреґенц Форарльберґ 27 784
5 Інсбрук Тіроль 120 147 15 Клостернойбурґ Нижня Австрія 25 870
6 Клаґенфурт Каринтія 94 303 16 Леондінґ Верхня Австрія 25 295
7 Філлах Каринтія 59 285 17 Баден Нижня Австрія 25 176
8 Вельс Верхня Австрія 58 713 18 Вольфсберґ Каринтія 25 126
9 Санкт-Пельтен Нижня Австрія 51 956 19 Леобен Штирія 24 600
10 Дорнбірн Форарльберґ 45 605 20 Кремс-ан-дер-Донау Нижня Австрія 24 071
Адміністративно-територіальний поділ землі Нижня Австрія
Міста
земельного підпорядкування:
Округи:
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Австрія Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Санкт-Пельтен&oldid=42193883