Самуель Лінней

Самуель Лінней
Народився 1 травня 1718(1718-05-01)[1]
Стенброгульт[d], Швеція[1]
Помер 20 червня 1797(1797-06-20)[1] (79 років)
Стенброгульт[d], Швеція[1]
Країна  Швеція[1]
Діяльність священник
Alma mater Лундський університет[1], Університет Уппсала[1] і Лундський університет[1]
Знання мов шведська
Посада вікарій[1]
Батько Нільс Лінней[1]
Мати Крістіна Бродерсонія[1]
Брати, сестри Anna Maria Linnæd[1], Sofia Juliana Collind[1] і Карл Лінней[1]
Діти Carl Samuel Linnæus,d
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінней.
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2024)

Самуель Лінней (швед. Samuel Linnæus; 1 травня 1718(1718-05-01), Стенброгульт[d] — 20 червня 1797(1797-06-20), Стенброгульт[d]) — шведський священник. Син Нільса Ліннея та Крістіни Бродерзонії, молодший брат Карла Ліннея.

Біографія[ред. | ред. код]

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (28 квітня 2024)

Самуель Лінней був сином парафіяльного священика Нільса Ліннея та Крістіни Бродерзоніус. Лінней навчався у Векше в 1728 році і став студентом Лундського університету в 1738 році. Він став студентом Уппсальського університету в 1742 році. Там його брат Карл рік тому став професором. Самуель досліджував колекцію Пальмскільда. Вже наступного року він повернувся до Лунда, де 30 листопада 1743 року та 10 грудня 1744 року захистив свою дисертацію у Свена Лагербрінга про топографічний трактат «Про Векше» (швед. De Wexionia), який містить детальний опис собору Векше до пожежі у 1740 р. Він став магістром у 1745 р. і став наступником свого батька (помер у 1748 р.) на посаді священика в Стенброгульті.

Сім'я[ред. | ред. код]

Цей розділ може бути плутаним або неясним[en] для читачів. Будь ласка, допоможіть прояснити цей розділ[en]. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2024)

5 червня 1750 року Лінней одружився з Анною Геленою Осандер (1731–1790), донькою вікарія Нільса Осандера в парафії Маркарюд і Гелени Лаллерман. Разом вони мали дітей Крістіну Гелену Лінней (народилася 1751), яка була одружена з вікарієм Йохом. Алгулін у парафії Фредерід, Сара Марія Ліннеус (1753–1755), Ніколаус Ліннеус (1755–1760), Емерентія Юліана Лінней (1756–1819), яка була одружена з патроном млина Пером Бергквістом у млині Діо, Магдалена Елізабет Ліннеус (нар. 1759), яка була одружена з комісаром Андерсом Веттерстремом у парафії Стенброхульт, Ульріка Ліннеус (1760–1761), Ульріка Софія Ліннеус (1763–1769), Ніколаус Ліннеус (1766–1767), Нільс Улоф Ліннеус (1768–1769), Ульріка Шарлотта Лінней (нар. 1770), яка була одружена з вікарієм Петрусом Нордштедтом у парафії Ведерслова, заступником колеги Карла Самуеля Ліннеєм (народився 1778) у тривіальній школі Векше.

Бібліографія[ред. | ред. код]

У 1768 році Самуель опублікував книгу про бджільництво під назвою «Короткий, але надійний посібник» (швед. «Kort men tilliflitelig bijskjötsel»). У 1858 році вона була перевидана під назвою «Бджолині вулики» (швед. «Bikungen»).

  • 1743 — Disp. de Wexionia Urbe Smolandorum. P. 1, Praes. Sv. Bring, Лунд.
  • 1744 — Disp. de Wexionia Urbe Smolandorum. P. 2, Praes. Sv. Bring, Лунд.
  • 1768 — Kort med tillförlitelig biskötsel, Векше.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Virdestam G. Växjö stifts herdaminne — Växjö: 1927. — Т. 2. — С. 385–387. — 404 с.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Швеція Це незавершена стаття про особу Швеції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самуель_Лінней&oldid=42560188