Самсу-ілуна
| Самсу-ілуна | |
|---|---|
| Народився | 1792 до н. е. |
| Помер | 1712 до н. е. |
| Країна | Вавилон |
| Діяльність | суверен |
| Посада | Цар Вавилону[d] |
| Батько | Хамурапі |
| Брати, сестри | Сін-мубалліт |
| Діти | Абі-Ешуг |
Самсу-ілуна (1792–1712 до н. е.) — 7-й цар Вавилонії з 1749 до 1712 до н. е. Почав володарювати після свого батька Хамурапі.
Коли почав правити, йому дісталася від батька значна держава, яка охоплювала майже усю Месопотамію. Проте із самого початку Самсу-ілуна стикнувся з численними змовами. Держава почала розвалюватися зсередини. Тільки в перші роки новому цареві довелося битися з 26 претендентами на трон, яких тим не менш він усіх зумів перемогти й затвердитися на троні. Після цього головним завданням Самсу-ілуна стало збереження імперії Хамурапі. Тут йому протистояли не тількии внутрішні вороги, а й держава Елам. В результаті Вавилонська держава втратила свою південну частину — Шумер. Після цього ще одне визначне місто — Ісін — зуміло отримати незалежність.
Наприкінці правління Самсу-ілуна стало зрозумілим, що зберегти імперію не вдалося. Територія держави скоротилася до області навколо міста Вавилон. Успадкував владу син Самсу-ілуна — Абі-ешу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Frayne, Douglas (1990). Old Babylonian period (2003–1595 BC). University of Toronto Press. pp. 374–377, 380–385. ISBN 0-8020-5873-6.
| |||||