Самос

Самос
грец. Σάμος
місто Самос

Карта
Географія
37°45′ пн. ш. 26°49′ сх. д. / 37.750° пн. ш. 26.817° сх. д. / 37.750; 26.817Координати: 37°45′ пн. ш. 26°49′ сх. д. / 37.750° пн. ш. 26.817° сх. д. / 37.750; 26.817
Місцерозташування Егейське море
Акваторія Егейське море
Група островів Східні Споради
Площа 477,395  км² 
Найвища точка г. Керкіс, 1434 м
Країна
Греція Греція
Адм. одиниця Північні Егейські острови
Населення 33 814 (2001)
Вебсайт samos.gr
Самос. Карта розташування: Греція
Самос
Самос
Самос (Греція)
Мапа

CMNS: Самос у Вікісховищі

Са́мос (грец. Σάμος) — острів в Егейському морі поблизу Іонічного узбережжя Малої Азії у складі архіпелагу Східні Споради; територія Греції. Площа 477,395 км², населення 33 814 чоловік (2001). Основний порт — Самос. Острів обслуговує Міжнародний аеропорт Самос.

Географія[ред. | ред. код]

Рельєф гірський, висота до 1 434 м — гора Керкіс. Середземноморські чагарники і ліси. Родовища мармуру. На Самосі вирощують виноград, тютюн, маслини. Багато пам'ятників давньогрецької культури.

На честь Самоса названий острів Саміопула, що буквально означає «маленький Самос», який перебуває у підпорядкуванні муніципалітету Піфагорея.

Історія[ред. | ред. код]

В античні часи острів був центром іонійської культури. Найвищого розквіту та могутності Самос досяг в добу правління тирана Полікрата в 6 столітті до н. е.

Самос був відомий своїм храмом, присвяченим богині землі Гері. 1992 року Самоський герайон та Порт Піфагореї занесені до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО[1].

Шедевром інженерного будівництва античності є Самоський тунель, побудований в скельних породах під керівництвом Евпаліна на острові Самос в VI столітті до н. е. Його довжина перевищувала 1300 м. Висота та ширина в середньому становила близько 2,5 м.

Персоналії[ред. | ред. код]

Острів — батьківщина багатьох великих діячів античної культури: філософів Піфагора, Меліса та Епікура, астрономів Арістарха та Аристіла.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pythagoreion and Heraion of Samos. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2010.

Література[ред. | ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 409(рос.)