Самойлов Володимир Якович
Володимир Самойлов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Владимир Самойлов | ||||
![]() | ||||
Ім'я при народженні | Володимир Якович Самойлов | |||
Народився | 15 березня 1924[1][2][3] ![]() Одеса, Українська СРР, СРСР[3] ![]() | |||
Помер | 8 вересня 1999[1][2][3] (75 років) ![]() Москва, Росія[3] ![]() | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор, кіноактор, актор театру ![]() | |||
Alma mater | Одеський театрально-художній фаховий коледж ![]() | |||
Заклад | Московський академічний театр імені Володимира Маяковського ![]() | |||
Роки діяльності | з 1948 | |||
Діти | Самойлов Олександр Володимирович ![]() | |||
IMDb | nm0759962 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Володи́мир Я́кович Само́йлов (рос. Владимир Яковлевич Самойлов; нар. 15 березня 1924, Одеса, Українська СРР — пом. 8 вересня 1999, Москва, Росія) — радянський, український та російський актор. Народний артист СРСР (1984).
Народився 15 березня 1924 року і Одесі.
В 1941 році добровольцем пішов на фронт.
У 1948 році закінчив Одеське театральне училище.
До 1951 року працював в Одеському театрі Радянської Армії, Одеському російському драматичному театрі імені А. Іванова.
В 1951 – 1958 роках працював у Кемеровському обласному театрі драми імені А. В. Луначарського, у 1958 – 1968 роках – в Горьковському театрі драми імені М. Горького.
В 1968 — 1992 рр. працював в Московському театрі драми ім. В. Маяковського, а в 1992 — 1999 рр. був актором Московського драматичного театру імені М. В. Гоголя.
У кіно знімався з 1959 року.
Помер 8 вересня 1999 року в Москві. Похований на Ваганковському кладовищі.
- «І знову ранок» (1960)
- «Секретар обкому» (1963)
- «Двадцять шість бакинських комісарів» (1965)
- «На завтрашній вулиці» (1965)
- «Дикий мед» (1966)
- «Весілля в Малинівці» (1967)
- «Крах» (1968)
- «Шосте липня» (1968)
- «Кут падіння» (1970)
- «Зірки не гаснуть» (1971)
- «Зимородок» (1972)
- «Премія» (1974)
- «Доля» (1977)
- «Сибіріада» (1978)
- «Ви вмієте грати на піаніно?» (1982)
- «Така жорстка гра — хокей» (1983)
- «Зустрічна смуга» (1986)
- «На порозі» (1986)
- «Візит до Мінотавра» (1987)
- «Процес» (1989)
- «…на прізвисько „Звір“» (1990)
- «Санітарна зона» (1990)
та інші.
Грав Меґре в українській стрічці «Ціна голови» (1991) за Жоржем Сіменоном.
- Медалі "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.", "В пам'ять 850-річчя Москви"
- Державні премії СРСР (1976, 1986 рр.).
- Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.379;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.671
- Самолов Владимир Яковлевич/ М. Гудыма// Они оставили след вистории Одессы// https://odessa-memory.info/ru/index.php?id=543