Самойлов Василь Васильович
Самойлов Василь Васильович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 13 (25) січня 1813 ![]() Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() |
Помер | 27 березня (8 квітня) 1887 (74 роки) ![]() Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() |
Поховання | Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург) і Тихвінське кладовищеd ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | актор ![]() |
Заклад | Александринський театр ![]() |
Рід | Q16694188? ![]() |
Батько | Q4406694?[1] ![]() |
Мати | Sofia Samoilovad ![]() |
Брати, сестри | Самойлова Надія Василівна і Vera Samoylovad ![]() |
Діти | Pavel Samoylovd ![]() |
Нагороди | |
Самойлов Василь Васильович (1813, Петербург — 1887) — російський актор і художник.
Належав до знаменитої акторської сім'ї Самойлових, син оперних співаків В. М. Самойлова і С. В. Чернікової-Самойлової. Сестри — відомі актриси Александринського театру: Надія Самойлова та Віра Самойлова.
Виховувався в Гірському корпусі (1829) і Лісовому інституті (1832) і був уже офіцером, коли за бажанням батька, який помітив в ньому артистичне обдарування і хороший голос, дебютував в Александринському театрі в головній партії опери Е. Н. Мегюля «Йосип прекрасний» (1834). Три роки він виконував оперні партії і водевільні ролі, після чого остаточно перейшов в драматичну трупу.
Діапазон його ролей вражає своєю різноманітністю. Ніхто, як він, не вмів подати справжнього пана з витонченими манерами і промовою. Ролі Кречинського, графа в тургеневській «Провінціалці», старого пана в п'єсі Пальма і т. ін. після Самойлова не знаходили виконавця, який хоча б був на рівні його творчості. І в той же час йому вдавалися ролі простих селян.
Ті, хто близько бачили його роботу над роллю, відгукувалися про неї як про зразкову по уважності і старанності. Отримавши роль, він перечитував п'єсу, вникаючи у всю постановку особи і відгуки про нього інших осіб п'єси. Потім він акварельними фарбами малював фігуру, яку збирався зобразити (Самойлов непогано малював і склав кілька альбомів граних ним ролей; ці альбоми після його смерті надійшли до Імператорської Публічної бібліотеки). На репетиціях він завжди намагався пробувати тон своєї гри, і найцікавіші йому сцени змушував повторювати по кілька разів.
- ↑ К. Х. Самойлов, Василий Васильевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1904. — Т. 18. — С. 168–172.
- Р. Пилипчук. Самойлов Василь Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 640.