Самар Валентина Іванівна
| Валентина Іванівна Самар | |
|---|---|
 | |
| Країна |  СРСР Україна  |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
| Нагороди |  |
Валенти́на Іва́нівна Сама́р — українська журналістка. Головний редактор Центру журналістських розслідувань. Власний кореспондент тижневика «Дзеркало тижня» у Криму[1]. Член НСЖУ.
Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1989)[2].
1992—1995 році — редактор теле- і радіопрограм на ДТРК «Крим». Паралельно з цим Самар керувала творчим об'єднанням «Острів Крим».
Після цього почала працювати на Чорноморській телерадіокомпанії, де була програмним директором радіо «АСсоль», шеф-редактором служби новин «Волна», автором і ведучою програми «Прозора влада» (1996—2001) та ведучою програми «Питання національної безпеки».
З 1993 року працює власним кореспондентом української служби Бі-Бі-Сі. Сертифікований тренер з журналістики (ВВС World Service Trust)[3][4].
1994—1998 — кореспондент ТК «Нова мова».
1997—2000 — кореспондент програми ТСН на каналі «1+1».
2002—2005 — кореспондент «Нового каналу» в Криму.
Голова правління ГО «Інформаційний прес-центр» та головний редактор Центру журналістських розслідувань[5].
У 2010 році увійшла до складу Робочої комісії з розгляду звернень журналістів, пов'язаних з перешкоджанням їх професійної діяльності у Криму[6].
У зв'язку з анексією Криму Росією Самар у 2014 році переїхала до Києва, де продовжує роботу в Центрі журналістських розслідувань та програмі «Питання національної безпеки» на ЧТРК.
У 2018 році входила до складу журі конкурсу професійної журналістики «Честь професії»[7].
- Золота медаль української журналістики
- Подяка Постійного представника Президента України в АР Крим (2011)[8]
- Лауреат премії громадської організації «Телекритика» «За професійну етику» (2014)[9]
- Лауреат премії «Вільна преса Східної Європи» (2015)[10][11]
Чоловік — Дмитро Юрійович Коробов. Дочка — журналіст Леся Олегівна Іванова, син — Олександр Дмитрович Коробов[12].
- ↑ Валентина Самар — статті автора — dt.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО!» ІМЕНІ КРИМСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА ВИЙШОВ НА ФІНІШНУ ПРЯМУ!. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Валентина Самар
- ↑ Кореспонденти в Україні та світі. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Крым становится одним из самых опасных регионов, — Валентина Самар. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019. [Архівовано 2019-03-06 у Wayback Machine.]
- ↑ О создании Рабочей комиссии по рассмотрению обращений журналистов, связанных с препятствованием их профессиональной деятельности. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Объявлен состав жюри конкурса «Честь профессии». Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Яцуба поздравил и наградил крымских журналистов. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Собкор «Зеркала недели» Валентина Самар получила премию от «Телекритики». Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Главред «Центра» Валентина Самар стала лауреатом премии за вклад в развитие журналистики Восточной Европы
- ↑ Российские, украинские и грузинские СМИ наградили в Осло премией «Свободная пресса». Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Декларації: Самар Валентина Іванівна від НАЗК. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019. [Архівовано 2019-03-06 у Wayback Machine.]