Садовий ніж

Садовий ніж — спеціальний, як правило, складаний ніж, пристосований для роботи із садовими деревами та кущами, специфічних форм, залежно від призначення.

Обрізний ніж[ред. | ред. код]

Обрізний садовий ніж (цифра 1) застосовується при обрізанні молодих пагонів дерев чи чагарника при формуванні крони. Ним зручно підрізати черешки для щеплення рослин. Чим гострішим буде лезо ножа, тим швидше загоюватимуться рани у рослин, тим скоріше рослина дасть плоди.

Окулірувальний ніж[ред. | ред. код]

Окулірувальний ніж^[1] (форма позначена цифрою 2) застосовується для робіт з окулірування (нім. oculieren < лат. oculus — «око») дерев чи кущів.

Окулірувальний ніж також відомий як «очкувальний ніж»^[2], а окулірування — як «очкування»^[3]. Рідше трапляються терміни «вічкування» і «вічкувальний ніж»^[4].

Цифрою 2 на малюнку позначений комбінований ніж, оскільки він обладнаний лезами для окулірування, копулірування і задньою «п'яточкою» чи «кісточкою»^[5] з пластмаси для заощадливого відгину кори в місці надрізання.

Окулірування, або щеплення вічком (вічкування) — спосіб щеплення плодових і декоративних рослин одиночною брунькою (вічком — окремою брунькою з тонким шаром деревини), взятою від черешка культурного сорту^[6].

У плодівництві і декоративному садівництві окулірування застосовують в самих різних цілях. Але особливо широко використовують окулірування при розмноженні плодових і декоративних чагарників. Для цього в розсаднику спочатку вирощують «підщепний матеріал» — «підщепи», однорічні чи дворічні рослини. Молоді рослини прищеплюють брунькою розмножуваного сорту або виду, найчастіше в кореневу шийку або трохи вище. Брунька, що прижилася, рушає в ріст навесні наступного року. З цих пагонів формують деревце або кущ, який пересаджують на постійне місце.

Окулірування застосовують і для перещеплення молодих дерев, в окремих випадках — і для перещеплення дорослих дерев, які попередньо омолоджують.

Виконують окулірування в період активного сокоруху, коли кора у дерев і чагарників легко відділяється від деревини. Це буває навесні — при розпусканні листя і влітку, в кінці липня — напочатку серпня.

Навесні при першому сокорусі і розпусканні листя прищеплюють (окулірують) брунькою, що утворилася в попередньому році, яка розпуститься і дасть пагін цієї весни.

Влітку, при другому сокорусі^[7], прищеплюють брунькою, яка утворилася влітку, а розпуститися і піти у зростання має лише навесні наступного року. Тому в садовій практиці весняне окулірування називають окуліруванням «брунькою, що проростає», або «проростаючим вічком», а літнє — окуліруванням «сплячою брунькою» або «сплячим вічком».

До весняної окуліровки внаслідок ряду незручностей, пов'язаних з відсутністю при бруньках листових черешків і складністю зимового зберігання живців, майже не вдаються.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Садовий ніж

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Окулірувальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 684.
↑ І. Шелудько, Т. Садовський. Російсько-український словник технічної термінології, 1928^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
↑ Очкування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 834.
↑ Навчальна програма «Юні садівники». Пояснювальна записка^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
↑ рос. косточка
↑ Бруньки містять у собі зародок листків, стебла, плодів. Вічкування — один з найдревніших і найнадійніших способів прищеплення на дикі дерева. Для цього беруть одне вічко (бруньку) і прищеплюють у розріз, який щільно замотують доти, доки вічко не приживеться в прищепі. Сама брунька при цьому не використовується. Крім неї повинні бути маленький листочок до півсантиметра та ділянка кори. Прижививши бруньку до дикорослого дерева, отримують саджанці, які мають кращу стійкість, ніж плодоносні дерева, окультурені раніше (Вічкування — надійний метод щеплення [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.])
↑ Наприкінці липня — на початку серпня

[1] Окулірувальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 684.

[2] І. Шелудько, Т. Садовський. Російсько-український словник технічної термінології, 1928^{[недоступне посилання з вересня 2019]}

[3] Очкування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 834.

[4] Навчальна програма «Юні садівники». Пояснювальна записка^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

[5] рос. косточка

[6] Бруньки містять у собі зародок листків, стебла, плодів. Вічкування — один з найдревніших і найнадійніших способів прищеплення на дикі дерева. Для цього беруть одне вічко (бруньку) і прищеплюють у розріз, який щільно замотують доти, доки вічко не приживеться в прищепі. Сама брунька при цьому не використовується. Крім неї повинні бути маленький листочок до півсантиметра та ділянка кори. Прижививши бруньку до дикорослого дерева, отримують саджанці, які мають кращу стійкість, ніж плодоносні дерева, окультурені раніше (Вічкування — надійний метод щеплення [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.])

[7] Наприкінці липня — на початку серпня

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]