Савченко Іван Григорович
| Савченко Іван Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 березня 1862 Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 3 листопада 1932 (70 років) Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР |
| Діяльність | лікар-імунолог, мікробіолог, патологоанатом |
| Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
| Галузь | малярія |
| Заклад | Казанський державний університет |
| Посада | професор |
| Вчителі | Мечников Ілля Ілліч |
Іва́н Григо́рович Са́вченко (18 лютого (2 березня) 1862, Роменський повіт Полтавської губернії, тепер Сумська область — 3 листопада 1932, Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР) — український патолог, мікробіолог та імунолог родом із Лубенського полку Гетьманщини. Засновник та директор Кубанського хіміко-бактеріологічного інституту.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив медичний факультет Київського університету і до 1895 року працював у ньому.
Учень Г. М. Мінха, сподвижник І. І. Мечникова[1]. Був у закордонному науковому відрядження до Інституту ім. Пастера (1896 рік), де працював над проблемою фізичної природи та механізму фагоцитозу.
З 1896 по 1919 рік працював у Казанському університету, екстраординарний професор кафедри загальної патології (з 1897 року). Першим почав викладати студентам бактеріологію (1903 рік), створив Бактеріологічний інститут (Казань). У 1905 році оприлюднив повідомлення про своє відкриття скарлатинозного токсину.
1919 року отримав українське громадянство та повернувся до УНР, яку невдовзі окупувала большевицька Московщина. 1920 року евакуювався на Кубань, там — професор Кубанського університету в Краснодарі з 1920 року (з 1922 року — медичного інституту), викладав загальну патологію і медичну мікробіологію. Був засновником та директором Кубанського хіміко-бактеріологічного інституту.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
1893 року разом із Данилом Заболотним зробив на собі небезпечний дослід: випив живу холерну культуру, після попередньої пробної імунізації, щоб довести ефективність імунізації через рот (цим досвідом покладено було початок методам ентеровакцинації).
У галузі теоретичної імунології велике значення для науки мав цикл праць Савченко та його співробітників із фагоцитозу. Савченко працював також над організацією протиепідемічної служби на Кубані (боротьба з малярією, черевним тифом, скарлатиною).
Основні праці[ред. | ред. код]
Опублікував понад 100 наукових праць, які були присвячені інфекційній патології, імунітету, фагоцитозі, онкології, патологічній гістології, дослідженню прокази, холери, сибірки, епідемічного поворотного тифу, ревматизму, пневмонії та ін. Зокрема:
- Несколько слов о палочке доктора Е. В. Ворониной и о клинических формах заболеваний, ею вызываемых. — Кубан. науч.-мед. вестн., 1922, № 1-6, С. 9-14.
- К патогенезу тропической малярии по сывороточным реакциям иммунитета. — Юго-Вост. вестн. здравоохр., 1924, № 3-4, С. 147—148.
- Специфическая реакция связывания комплемента при малярии. — Тр. Кубан. окр. маляр. станции. Краснодар, 1926, С. 1011—1021.
- К вопросу о микробицидности сывороток гаметоносителей по отношению к формам шизонтов при malaria tropica. — Тр. Кубан. окр. маляр. станции. 1926, С. 33-39.
- К учению о лихорадке. — Казан.мед. журн., 1926, № 5/6, С. 524—531.
- Специфическая реакция отклонения комплемента при малярии и ее практическое применение. — Тр. 9 Всесоюз. съезда бактер., эпид. и сан. врачей. Л., 1926, С. 219.
- Реакция отклонения комплементу при malaria quartana. — Казан. мед. журн., 1929, № 3, С. 272—273.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кубанский государственный медицинский университет. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 30 листопада 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Савченко Іван Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В. И. Диденко. Савченко Иван Григорьевич // Большая Медицинская Энциклопедия (БМЭ), под редакцией Петровского Б. В., 3-е издание, т. 22(рос.)
- Бабичев С. А., Малышева Т. В., Кроличенко Т. П., Сиюхова Ф. Ш., Качанова О. А., Вяткина Г. Г. К 150-летию со дня рождения И. Г. Савченко. Международный журнал экспериментального образования. — 2012. — № 4 (часть 2) — С. 35-37(рос.)
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2019) |
