Саакдухт

Саакдухт
Народилася 7 століття
Померла 8 століття
Діяльність композиторка, поетка, письменниця
Знання мов вірменська
Долина Гарні, де Саакдухт провела більшу частину свого життя аскеткою, живучи в печері.

Саакду́хт (Саакду́хт Сюнеці́; вірм. Սահակադուխտ) (точні дати народження та смерті невідомі) — вірменська поетеса, композиторка і педагогиня початку VIII століття[1]. Перша відома жінка вірменської літератури та музики. Разом зі своєю трохи пізнішою сучасницею Хосровідухт, вона є однією з найдавніших жінок-композиторів в історії.

Саакдухт та її брат Степанос Сюнеці, що став відомим композитором і теоретиком музики, здобули освіту в Двіні. Згодом вона стала аскеткою та проводила своє життя живучи в печері (гроті) долини Гарні, де писала і викладала музику. Хоча вважається, що нею було написано багато християнської музики, зокрема до Діви Марії, зберігся лише один шаракан, акровірш «Սրբուհի Մարիամ» («Свята Марія»). Твір демонструє значні стилістичні зв’язки з тогочасними візантійськими теотокіонами[en] та канонами. Не дивлячись на те, що цей твір не увійшов до загальної шараканської літургії, вважається, що творчість Сахакдухт в цілому справила значний вплив на подальші шаракани. Вона ввела певні фрази в популярний вжиток і, за словами етномузиколога Шахана Арзруні[en], «допомогла сформувати розвиток жанру протягом наступних століть»[2].

Дочка високопоставленого церковнослужителя Двінського католикосату Саака, сестра Степаноса Сюнеці.

Згідно з Степаносом Орбеляном, Саакдухт вела самітницьке життя поблизу Гарні, де й померла.

Саакдухт займалася поезією та музикою, мала учнів, яким викладала, сидячи за завісою. Степанос Орбелян згадує один з її віршів (акростих), присвячений Богоматері. Текст твору був виявлений та виданий єпископом, філологом Н. Цоваканом. Перші літери вірша утворюють ім'я його авторки — Саакдухт. Твори Саакдухт вплинули на творчість вірменських авторів наступних століть. 

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Arzruni, Şahan (1995). Sahakduxt (fl. early 8th century). Armenian hymnographer, poet and pedagogue. У Sadie, Julie Anne; Samuel, Rhian (ред.). The Norton/Grove Dictionary of Women Composers. New York: W. W. Norton & Company. ISBN 978-0-333-51598-3.
  • Hacikyan, Agop Jack (2000). The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the eighteenth century. Detroit: Wayne State University Press. ISBN 978-0-8143-3023-4.
  • Hovanessian, Diana Der; Margossian, Marzbed, ред. (1978). Anthology of Armenian Poetry. New York: Columbia University Press. ISBN 978-0-231-04565-0.
  • Jeffery, Peter (2001). The Earliest Oktōēchoi: The Role of Jerusalem and Palestine in the Beginnings of Modal Ordering. У Jeffery, Peter (ред.). The Study of Medieval Chant: Paths and Bridges, East and West. Suffolk: Boydell Press. с. 147—210. ISBN 978-0-85115-800-6.
  • Rowe, Victoria (2003). A History of Armenian Women's Writing, 1880-1922. Newcastle: Cambridge Scholars Publishing. ISBN 978-1-904303-23-7.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Arzruni, 1995, с. 400.
  2. Arzruni, 1995, с. 401.