Ріроріро мангровий
| Ріроріро мангровий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gerygone levigaster Gould, 1843 | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Ріроріро мангровий[2] (Gerygone levigaster) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Мешкає в Австралії і на Нової Гвінеї.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9-11 см, вага 6 г. Забарвлення мангрового ріроріро майже повністю сіре, нижня частина тіла світло-сіра. Над очима помітні білі "брови". Дзьоб і лапи чорні, райдужка червона. Представники підвиду G. l. pallida мають коричнюватий відтінок, представники підвиду G. l. cantator більші за розмірами.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- G. l. pallida Finsch, 1898 (південне узбережжя Нової Гвінеї);
- G. l. levigaster Gould, 1843 (північно-східне узбережжя Австралії);
- G. l. cantator (Weatherill, 1908) (північно-західне узбережжя Австралії).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мангрові ріроріро мешкають на південному узбережжі Нової Гвінеї і на північному узбережжі Австралії. Вони живуть здебільшого в мангрових лісах, а також в сусідніх лісах і лісових масивах. Цей вид мігрує з мангрових лісів в сусідні ліси в пошуках корму, особливо в період розмноження. В Кімберлі, де ареал мангрового ріроріро перетинається з ареалом великодзьобого ріроріро, мангровий ріроріро фактично витіснений з мангрових лісів і мешкає в чагарниках і заростях акації.
Раціон[ред. | ред. код]
Мангровий ріроріро харчується здебільшого комахами. Він ловить їх в кронах дерев і серед мангрових заростей. Іноді він шукає здобич в змішаних зграях, до яких також можуть входити окулярники, медолюбові і віялохвістки.
Розмноження[ред. | ред. код]
Мангрові ріроріро можуть розмножуватися впродовж всього року, однак найчастіше роблять це навесні-влітку на північному сході Австралії і в сухий сезон на півночі. Гніздо куполоподібне, овальне, підвішене серед мангрових заростей. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період триває 14-17 днів. Пташенята залишаються в гнізді ще 14-17 днів.
Мангрові ріроріро є жертвою гніздового паразитизму з боку зеленоголових дідриків.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Gerygone levigaster. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 January 2019.
- ↑ Noske, R.A. (2001) "The breeding biology of the Mangrove Gerygone, Gerygone laevigaster, in the Darwin region, with notes on brood parasitism by the Little Bronze-cuckoo, Chrysococcyx minutillus". Emu 101: 129-135 DOI:10.1071/MU00013
Джерела[ред. | ред. код]
- del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2006). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |