Русанівський міст (1906)
| Русанівський міст | |
|---|---|
 Русанівський міст (фотографія 1910-х рр.) | |
| 50°26′53″ пн. ш. 30°35′04″ сх. д. / 50.44813888891677323° пн. ш. 30.584444444471778013° сх. д.Координати: 50°26′53″ пн. ш. 30°35′04″ сх. д. / 50.44813888891677323° пн. ш. 30.584444444471778013° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Перетинає | Русанівську протоку |
| Тип конструкції | підвісного типу, двопрогоновий, з наскрізними металевими клепаними арочними фермами, з проїзною частиною по нижньому поясу |
| Основний проліт | 101,35 м |
| Загальна довжина | 202,7 м |
| Ширина | 10,67 м |
| Висота склепіння над водою | 26,3 м |
| Відкрито | 11 (24) жовтня 1906 |
| Закрито | 19 вересня 1941 |
  Русанівський міст Русанівський міст (Київ) | |
 | |
 Русанівський міст у Вікісховищі | |
Руса́нівський міст — міст через Русанівську протоку Дніпра на Броварському шосе в нинішніх межах міста Києва, що в 1906–1943 роках сполучав Труханів острів і Микільську слобідку.
Історія[ред. | ред. код]
Під час спорудження Ланцюгового мосту в середині XIX століття було побудовано чотири дерев'яні мости, які вели до Микільської слобідки та Броварського шосе. Під час весняних повеней ці мости регулярно руйнувалися.
У 1903–1906 роках замість дерев'яних через протоку був побудований металевий міст[1][2]. Автори проєкту — інженери Микола Бєлелюбський, Григорій Кривошеїн[ru] і архітектор Володимир Апишков[ru].
Новий міст був виконаний двопрогоновим, довжина кожного прольоту становила 101,35 м (47,5 саженей). Характерною особливістю стало виконання тримальних конструкцій у вигляді металевих двошарнірних арок висотою 9,81 м (4,6 саженей) над опорою та 17,07 м (8 саженей) над серединою прогону. Полотно шляху шириною 8,08 м (3,8 саженей) та двох тротуарів шириною 1,28 м (0,6 саженей) кожний виготовили з дерева. Міст був огороджений металевими перилами висотою 1,07 м (1,5 аршина).
Рух через міст було відкрито 11 (24) жовтня 1906 року[3].
7 (20) липня 1908 року дерев'яний настил мосту згорів[4][5]. Наступного дня почав горіти Миколаївський ланцюговий міст, втім пожежу на цьому мосту вдалося швидко загасити[6]. Розслідування встановило, що причиною пожеж на обох мостах були умисні підпали[7]. За короткий час настил мосту був відремонтовано і рух мостом відновлено 13 (26) липня 1908 року за тимчасовою схемою[8][9][10]. Щоб запобігти повторенню підпалів, охорону мостів було посилено[11]. Капітальний ремонт дерев'яного дорожнього покриття та металевих частин мосту, що постраждали від пожежі, провели протягом травня — вересня 1909 року[12][13]. У 1912 році по оновленому мосту в Дарницю був пущений бензотрамвай.
У червні 1920 року Русанівський міст, так само як і всі інші київські мости через Дніпро, було зруйновано відступаючими польськими військами. Відновлення його проведено протягом 1924—1925 років за проєктом професора Євгена Патона. У 1930-х роках трамвайну лінію було електрифіковано.
Під час відступу Червоної армії у вересні 1941 року міст був підірваний. Німці, скоріш за все, не відбудовували його, оскільки за відсутності мосту через основне русло Дніпра він не мав стратегічного значення. У післявоєнний період міст також не стали відновлювати. У 1945 році розібрали металеві конструкції й демонтували залишки прольотів.
У 1965 році для спорудження лівобережної ділянки Святошинсько-Броварської лінії метрополітену на його місці був збудований Русанівський метроміст.
Зображення[ред. | ред. код]
-
Русанівський міст
(ілюстрація з книги видання 1913 року) -
Зруйнований Русанівський міст, зима 1942 року
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Къ постройкѣ Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1901. — № 254 — 14 сентября. (рос. дореф.)
- ↑ Мостъ черезъ Русановскій протокъ // Кіевлянинъ. — 1903. — № 208. — 30 июля. (рос. дореф.)
- ↑ Освященіе и открытіе Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1906. — № 282. — 12 октября. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Пожаръ желѣзнаго Русановскаго моста въ слободкѣ // Кіевлянинъ. — 1908. — № 187. — 8 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Къ пожару Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1908. — № 188. — 9 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Покушеніе на поджогъ Николаевскаго цѣпного моста // Кіевлянинъ. — 1908. — № 188. — 9 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Къ пожарамъ Николаевскаго и Русановскаго мостовъ // Кіевлянинъ. — 1908. — № 189. — 10 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Работы у Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1908. — № 190. — 11 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Ремонтъ Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1908. — № 192. — 13 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Къ ремонту Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1908. — № 194. — 13 іюля. — С. 3–4. (рос. дореф.)
- ↑ Охрана отъ пожаровъ Русановскаго и Николаевскаго мостовъ // Кіевлянинъ. — 1908. — № 197. — 18 іюля. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Ремонтъ Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1909. — № 148. — 31 мая. — С. 3. (рос. дореф.)
- ↑ Къ ремонту Русановскаго моста // Кіевлянинъ. — 1909. — № 259. — 19 сентября. — С. 2–3. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Антоненко Костянтин. Краткий справочник-определитель киевских мостов // 486.livejournal.com. — 2009. — 11 марта. [Архівовано з першоджерела 1 липня 2012.] (рос.)
- Кальницкий М. Б. Забытый мост [Архівовано 9 серпня 2010 у Wayback Machine.] // mik-kiev.livejournal.com — 2008. — 17 сентября. (рос.)
- Кальницкий М. Б. Мосты, о которых забыла река // Газета по-киевски. — 2008. — 29 марта. [Архівовано з першоджерела 30 травня 2008.] (рос.)
- Кальницький М. Б. Призабутий міст над Русанівською протокою // Вечірній Київ. — 2012. — № 126 (19018). — 6 грудня. — С. 28–29. [Архівовано з першоджерела 30 жовтня 2016.]
- Козлов Кость. Мост им. Патона. Трамвай [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] // urbantransport.kiev.ua. (19 грудня 2012)
- Лавров Дмитрий. Мосты для большого города // Газета по-киевски. — 2006. — 25 июля. [Архівовано з першоджерела 22 апреля 2008.] (рос.)
- Міст на німецькому аерофотознімку, 26 вересня 1943 року [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // wwii-photos-maps.com (19 грудня 2012). [Архівовано з першоджерела 19 грудня 2012.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 484. (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||
