Русалка (опера)
| Опера «Русалка» | ||||
|---|---|---|---|---|
| чеськ. Rusalka | ||||
 | ||||
| Композитор | Антонін Леопольд Дворжак | |||
| Автор лібрето | Jaroslav Kvapild | |||
| Мова лібрето | чеська | |||
| Кількість дій | 3 Дія (театр) | |||
| Рік створення | 1900 | |||
| Перша постановка | 31 березня 1901 | |||
| Місце першої постановки | main building of the National Theatre in Pragued | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Русалка у Вікісховищі | ||||
«Русалка» (op. 114, чеськ. Rusalka) — опера («лірична казка») Антоніна Дворжака. Лібрето чеською мовою було написано поетом Ярославом Квапілом[1] (1868–1950) на основі казок Карела Яромира Ербена та Божени Немцової. Русалка — водна наяда із слов'янської міфології, зазвичай мешкає на озері чи річці. «Русалка» — дев'ята опера Дворжака.[2] Це одна з найуспішніших чеських опер і є наріжним каменем репертуару чеських оперних театрів.
Дворжак багато років грав на альті в піт-оркестрах Праги (у Сословному театрі з 1857 по 1859 роки, будучи ще студентом, потім з 1862 по 1871 роки у Тимчасовому театрі). Таким чином, він мав наочний досвід широкого спектра опер Моцарта, Вебера, Россіні, Лорцінга, Верді, Вагнера та Сметани.
Багато років незнайомість з операми Дворжака за межами чеських земель допомагала посилити уявлення про те, що написання опер була його побічною діяльністю, і що, незважаючи на красу мелодій та оркестрових тембрів, «Русалка» не була центральною частиною його творчого доробку чи міжнародного ліричного театру. В останні роки оперу все частіше виконують великі оперні компанії.[2] За п'ять сезонів з 2008 по 2013 роки її виконували оперні компанії у всьому світі набагато більше, ніж всі опери Дворжака разом.
Найпопулярніший уривок з «Русалки» — це «Пісня до місяця» (чеськ. Měsíčku na nebi hlubokém) з першої дії, яка часто виконується на концертах та записується окремо. ЇЇ також було аранжовано для скрипки і використовували як саундтрек до фільмів.
Історія композиції[ред. | ред. код]
Лібретто Квапіля на основі творів Ербена та Немцової, було написане ще до того, як він мав контракт із композитором. Сюжет містить елементи, які також фігурують у «Русалонці» Ганса Крістіана Андерсена та в романі «Ундіна» Фрідріха де ла Мотте Фуке.[1] Лемаріова описує сюжет як «сумну, сучасну казка», яка подібна до його попередньої п'єси «Princessa Pampeliška».[3] Лібрето було завершено до 1899 року, коли Квапіль почав шукати композиторів, зацікавлених у постановці його тексту на музику. Його друзі-композитори займалися іншими творами, але натякнули, що Дворжак шукав проєкт. Композитор, завжди зацікавлений у розповідях Ербена, прочитав лібрето і написав оперу досить швидко, перший варіант був розпочатий 22 квітня 1900 року і завершений до кінця листопада.[4] Після чотирьох симфонічних віршів, натхненних фольклорними баладами Ербена 1896–97, «Русалку» можна вважати кульмінацією дослідження Дворжака «широкого різномаїття музичних прийомів створення драми».[2]
Історія виконання[ред. | ред. код]
«Русалка» вперше була виконана в Празі 31 березня 1901 року, а Ржежена Матурова була першою русалкою. Опера мала величезний успіх на чеських землях, а незабаром здобула успіх і за кордоном.[5]
Перший виступ за межами Богемії відбувся у Любляні.[6] Опера була поставлена у Відні чеською компанією у 1910 році; з німецьким перекладом — в Штутгарті в 1935 році. Прем'єра на сцені у Великій Британії відбулася у театрі Садлера Веллса в 1959 році; в 1983 році постановку Англійської національної опери було знято і поставлено кілька разів.[4]
Прем'єра опери в США відбулася в опері Сан-Дієго в 1975 році.[7] «Русалка» вперше була виконана в Нью-Йорку в Метрополітен-опері в 1993 році, у постановці Віденської державної опери, режисером Отто Шенком, з Габріелою Бенячковою та Нілом Розеншайном.[8]
Дійові особи та перші виконавці[ред. | ред. код]
| Партія | Тип голосу | Прем'єрна постановка, 31 березня 1901 року (Диригент: Карел Коваревич ) |
|---|---|---|
| Русалка, водна німфа | сопрано | Ржежена Матурова |
| Принц | тенор | Богуміл Птак |
| Водяник, водяний гоблін | бас | Вацлав Климент |
| Іноземна принцеса | сопрано | Марі Кубатова |
| Баба-Яга, відьма | меццо-сопрано | Ружена Викокалова-Брадакова |
| Перша лісова мавка | сопрано | Амалія Бобкова |
| Друга лісова мавка | сопрано | Елла Тврдкова |
| Третя лісова мавка | контральто | Гелена Товарніцка |
| Лісник | тенор | Адольф Крессінґ |
| Хлопчик з кухні | сопрано | Вілеміна Гайкова |
| Мисливець | баритон | Франтишек Шір |
| Приспів: Лісові німфи, весільні гості в замку, свита принца. | ||
Короткий зміст[ред. | ред. код]
Дія перша[ред. | ред. код]
Галявина на краю озера
Три лісові мавки дражнять Водяника — володаря озера. Русалка — водяна німфа — розповідає батькові, що закохалася у людського принца, який приходить полювати навколо озера, і що вона хоче стати людиною, щоб його обійняти. Водяник каже їй, що це погана ідея, але, тим не менше, спрямовує її на допомогу до відьми — Баби-Яги. Русалка співає «Пісню до місяця», просячи його розказати принцу про її кохання. Баба-Яка каже Русалці, що якщо вона стане людиною, вона втратить дар мови і безсмертя; більше того, якщо її кохання з принцом не буде взаємним, він помре, і вона буде вічно проклята. Русалка погоджується на умови та п'є зілля. Принц, полюючи на білу лань, знаходить Русалку, обіймає її та забирає з галявини, в той час плачуть батько та сестри.
Дія друга[ред. | ред. код]
Сад замку принца
Лісник і його племінник — хлопчик з кухні — зауважують, що принц має одружитися з німою і безіменною нареченою. Вони підозрюють чаклунське мистецтво і сумніваються, що воно триватиме, оскільки принц вже звертає увагу на іноземну принцесу, яка є весільною гостею. Іноземна принцеса — ревнива, вона проклинає пару. Принц відкидає Русалку. Русалка повертається до озера з батьком Водяником. Хоча іноземна принцеса вже здобула прихильність принца, їй огидна несталість і зрада принца, вона зневажає його, кажучи йому йти за відкинутою нареченою до пекла.
Дія третя[ред. | ред. код]
Галявина на краю озера
Русалка просить Бабу-Ягу розв'язати її проблеми, яка їй каже, що вона може врятувати себе, якщо вона вб'є принца кинджалом, який Баба-Яка дає Русалці. Русалка відкидає цю пропозицію, кидаючи кинджал в озеро. Русалка стає блимавкою — духом смерті, що живе в глибині озера, виникаючи лише для того, щоб заманити людей на смерть. Лісник і хлопець з кухні просять поради Баби-Яки для принца, якого, мовляв, зрадила Русалка. Водяник каже, що насправді принц зрадив Русалку. Лісові мавки оплакують тяжке становище Русалки. Принц, шукаючи свою білу лань, підходить до озера, відчуває Русалку і кличе її. Він просить її поцілувати його, навіть знаючи, що її поцілунок означає смерть і прокляття. Вони цілуються, і він помирає; а Водяник промовляє: «Всі жертви — марні». Русалка дякує принцу за те, що він дозволив їй пережити людську любов, віддає його душу Богові і повертається на своє місце в глибині озера як демон смерті.
Інструменти[ред. | ред. код]
Русалка написана для 2 флейт, 1 флейти-піколо, 2 гобоїв, 1 англійського ріжка, 2 кларнетів, 1 бас-кларнета, 2 фаготів, 4 валторн, 3 труб, 3 тромбонів, 1 туба, ударних, арфи та струнних.
Записи[ред. | ред. код]
| Рік | У ролях (Русалка, Принц, Водяник, Іноземна принцеса, Баба-Яга) | Диригент Оперний театр та оркестр | Лейбл |
|---|---|---|---|
| 1952 рік | Людмила Червінкова Бено Блахут Едуард Гакен Марі Підвалова Марта Красова | Ярослав Кромбголк Хор та оркестр Празького національного театру | CD: Supraphon Cat: SU 3811-2[9] |
| 1961 рік | Мілада Шубртова Іво Жидек Едуард Гакен Алена Мікова Марі Овчачікова | Зденек Халабала Хор та оркестр Празького національного театру | LP: Supraphon Cat: SU 50440 3[10] |
| 1984 рік | Габріела Бенячкова Віслав Охман Річард Новак Драгоміра Дробкова Вера Соукупова | Вацлав Нойман Чеська філармонія та Празький філармонійний хор | CD: Supraphon (перевипуск у 2003 році) Cat: SU 3178-2 633[11] |
| 1986 рік | Ейлін Ганнан Джон Трелівен Родні Маканн Філіс Каннан Енн Говард | Марк Едлер Оркестр та хор Англійської національної опери (співає англійською мовою; режисер Девід Паутні ) | DVD: Arthaus Musik (2006 р.) Cat: 102 019 |
| 1997 рік | Урсула Фурі-Бернар Вальтер Коппола Марсель Роска Тізяна К. Соят Неллі Бочкова | Олександр Рахбарі
| CD: Brilliant Classics Cat: 93968[12] |
| 1998 рік | Рене Флемінг Бен Геппнер Франц Гавлата Єва Урбанова Долора Заїк | Чарлз Макеррас Чеська філармонія та змішаний хор Кюн | CD: Decca Cat: 000289 460 5682 0[13] |
| 2002 рік | Рене Флемінг Сергій Ларін Франц Хаулата Єва Урбанова Лариса Діадкова | Джеймс Конлон
| DVD: Arthaus Musik (перевипуск у 2009 році), Cat: 107 031 |
| 2007 рік | Шеріл Баркер Росаріо Ла Спіна Брюс Мартін Елізабет Вайтхаус Енн-Марі Оуенс | Річард Хікокс
| CD: Chandos, Cat: CHAN 10449 (3)[14] |
| 2008 рік | Камілла Найлунд Пйотр Бечала Алан Хелд Емілі Мегі Біргіт Реммерт | Франц Вельзер-Мест | CD: Orfeo, Cat: C792113D[15] |
| 2009 рік | Ана Марія Мартінес Брендон Йованович Міша Шеломянскі Тетяна Павловська Лариса Діадкова | Іржі Белоглавек
| CD: Glyndebourne Festival Opera Cat: GFOCD 007-09 |
| 2014 рік | Мірто Папатанасіу Павло Черноч Анналена Перссон Віллард Вайт Рене Морлок | Джуліан Габбард
| DVD та Blu-ray диск: EuroArts (етикетка DVD) Cat: 2059928 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Šíp, Ladislav (2005). Album notes for Rusalka (Prague National Theatre Orchestra, conductor: Jaroslav Krombholc), pp. 8–15. Prague: Supraphon.
- ↑ а б в Loppert M. "Catching up with Rusalka." Essay in programme book, Glyndebourne Festival Opera 2009, p. 86.
- ↑ Lemariová M.: "Rusalka – its dramatic conception and philosophy" (summary). In: Antonín Dvořák Dramatik / Antonín Dvořák the Dramatist, ed Jitka Brabcová and Jarmil Burghauser. Theatre Institute, Prague, 1994.
- ↑ а б Smaczny J. "Rusalka". In: The New Grove Dictionary of Opera. Macmillan, London and New York, 1997.
- ↑ Burghauser, Jarmil (2006). Antonín Dvořák (чес.). Prague: Koniasch Latin Press. с. 102. ISBN 80-86791-26-2.
- ↑ Vrkocová L. Antonín Dvořák and his Rusalka. Booklet notes for Supraphon LPs 50440 3, 1963.
- ↑ 1975–1976. San Diego Opera Performance Archives. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
- ↑ "Is Rusalka A Fairy Tale? Yes. And No." [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] by Kenneth Furie, The New York Times, 7 November 1993
- ↑ Review in Classical Recordings Quarterly, Spring 2007, Vol 48, p. 96.
- ↑ Review in Classical Recordings Quarterly, Autumn 2005, Vol 42, p. 63.
- ↑ On-line catalogue entry Neumann CD. Supraphon. Архів оригіналу за 16 July 2011. Процитовано 7 листопада 2010.
- ↑ Dvorák: Rusalka. Brilliant Classics. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ On-line catalogue entry Mackerras CD. Decca Classics. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2010.
- ↑ On-line catalogue entry Hickox CD. Chandos Records. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 7 листопада 2010.
- ↑ CD review. Diapason, Vol 598, January 2012.
Список літератуи[ред. | ред. код]
Чік, Тімоті. Русалка, Посібник з перекладом та вимовою [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], Ланхам: Опудало, 2009. ISBN 978-0-8108-8305-5
Джерела[ред. | ред. код]
- Русалка на сайті Дворжак [Архівовано 5 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Rusalka: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
- Чеське (та іспанське) лібрето [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Англійське (та німецьке) лібрето [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Пісня до місяця» [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.], чеська лірика з фонетичною IPA транскрипцією
- «Song to the Moon» на YouTube, Каріта Маттіла, Річард Хікокс, Національний оркестр Уельсу BBC, 2001 (з чеськими субтитрами)
|
