Ружена Байчі
Ружена Байчі (англ. Ruzena Bajcsy, уроджена Кучерова, словац. Kučerová; 1933, Братислава) — американська науковиця словацького походження, що спеціалізується на робототехніці та штучному інтелекті.
Життєпис[ред. | ред. код]
Байчі народилася 1933 року в Братиславі в єврейській родині. Втратила матір у дитинстві. Батько був інженером, що врятувало сім'ю від повного винищення нацистами, але до 1944 року більшість її родичів усе ж було вбито або вивезено в концтабори. Батько та мачуха загинули в концтаборі. Вижилі Ружена та її сестра врятувалися, коли Червоний хрест записав їх сиротами й оформив у дитячий будинок, де вони й виросли.
У школі демонструвала явні здібності до математики, але в університет пішла вчитися на електротехніку, тому що математика, в умовах марксистсько-ленінської ідеології, обіцяла їй лише викладацьку кар'єру[9]. 1957 року захистила дипломну роботу, а 1967 — кандидатську дисертацію з електротехніки у Словацькому технічному університеті[ru]. 1972 року вона захистила ще одну кандидатську (на здобуття ступеня доктора філософії) у Стенфордському університеті під керівництвом легендарного Джона Маккарті, творця мови Лісп та одного з батьків-засновників штучного інтелекту. Темою її другої дисертації стало «Комп'ютерне розпізнавання текстурних візуальних сцен» (Computer Identification of Textured Visual Scenes)[10]. Також отримала низку почесних докторських ступенів від Люблянського (2001) та Пенсільванського (2012) університетів, а також від Шведського КТІ (2012)[11].
Після радянського вторгнення до Чехословаччини 1968 року ухвалила рішення не повертатися на батьківщину і залишилася в США. Тільки після Оксамитової революції в Чехословаччині 1989 року возз'єдналася зі сім'єю, коли її дочка Клара (нар. 1957) та син Петер (нар. 1964) переїхали до США.
Довго працювала в Пенсільванському університеті, де заснувала лабораторію із загальної робототехніки та активного сенсорного сприйняття (англ. General Robotics and Active Sensory Perception, GRASP), після чого перейшла до Каліфорнійського університету в Берклі, де й працює досі (на 2016 рік).
Під її керівництвом успішно захистилися 28 аспірантів, багато з яких стали успішними вченими. За іншими джерелами їхня кількість перевищує 50. Авторка та співавторка понад двохсот конференційних та журнальних робіт, її індекс Хірша на 2016 рік становить 54[12].
Увійшла в список найвпливовіших жінок у науці, який у листопадовому номері 2002 року надрукував журнал Discover[en][13]. Визнання колег виражається членством у Національній інженерній академії[14], Національної медичної академії[en][15], Асоціації обчислювальних машин[16], Інституту інженерів з електротехніки та електроніки[17], Асоціації з розвитку штучного інтелекту[18] та Американської академії мистецтв і наук[19]. Більшість цих організацій відзначили її особливими нагородами та почестями.
Дослідницькі інтереси Ружени Байчі на 2016 рік сягають галузей комп'ютерного зору, штучного інтелекту, робототехніки, технічних засобів реабілітації[en], моделювання людей, телеприсутності і сенсорних мереж[20].
2022 року під час візиту до США президентка Словаччини Зузана Чапутова вручила Ружені Байчі орден Подвійного білого хреста 2 класу.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Перший чоловік — Юліус Байчі (словац. Július Bajcsy; нар. 1930). Від нього має двох дітей: дочка Клара (Klára; нар. 1957) і син Петер (Peter; нар. 1964). Розлучилися 1969 року.
1979 року вийшла заміж за Шермана Франкеля (Sherman Frankel). Від нього має сина Волтера (Walter).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.ieeeghn.org/wiki/index.php/Oral-History:Ruzena_Bajcsy_(2002)
- ↑ http://www.ieeeghn.org/wiki/index.php/Oral-History:Ruzena_Bajcsy
- ↑ http://www.maki.tu-darmstadt.de/events_1/ruzena_bajcsy_lectures_in_communications/inaugural_lecture/inaugural_lecture.de.jsp
- ↑ http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/asi.21056/full
- ↑ http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3226104/
- ↑ http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3871415/
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bajcsy, Ruzena (9 липня 2002). Oral History: Ruzena Bajcsy. IEEE History Center Oral History Program (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Janet Abbate[en]. Berkeley, California, United States.
- ↑ Ruzena Kucera Bajczy [Архівовано 2023-03-19 у Wayback Machine.] на Mathematics Genealogy Project.
- ↑ NEWSLETTER NOVEMBER 2012 (PDF). KTH Royal Institute of Technology – Sweden. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 21 грудня 2012.
- ↑ author:Ruzena Bajcsy на Google Scholar
- ↑ Discover, November 2002.
- ↑ Dr. Ruzena K. Bajcsy Profile on NAE. National Academy of Engineering. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2012.
- ↑ Directory: IOM Member – Ruzena Bajcsy, Ph.D. Institute of Medicine. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 21 грудня 2012.
- ↑ ACM Fellows. Association of Computing Machinery. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 21 грудня 2012.
- ↑ IEEE Fellows List (B). Institute of Electrical and Electronics Engineers. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 21 грудня 2012.
- ↑ AAAI Fellows List. American Association for Artificial Intelligence. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 21 грудня 2012.
- ↑ Book of Members, 1780-2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018. Процитовано 5 травня 2011.
- ↑ Ruzena Bajcsy [Архівовано 2016-10-05 у Wayback Machine.], домашняя страница.
|
| |||||||||||||||||||||||