Рубен Севак
Рубен Севак | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | зах-вірм. Ռուբէն Չիլինկիրեան | |||
Псевдонім | Ռուբէն Սեւակ | |||
Народився | 15 лютого 1885 Селімбрія, Османська імперія[1] | |||
Помер | 26 серпня 1915 (30 років) Чанкири, Османська імперія ·геноцид вірменів | |||
Країна | Османська імперія | |||
Національність | вірмени[2] | |||
Місце проживання | Константинополь | |||
Діяльність | поет, лікар, письменник | |||
Alma mater | Berberian Schoold (1905) і Лозанський університет (1911) | |||
Мова творів | вірменська | |||
Роки активності | 1905 — 1915 | |||
Партія | Дашнакцутюн | |||
| ||||
Рубен Севак у Вікісховищі |
Рубен Севак (справжнє ім'я Чилінгірян Рубен; 15 лютого 1885, Сіліврі, Османська імперія — 26 серпня 1915, Сирійська пустеля, Туреччина) — вірменський поет, прозаїк, перекладач, родом із Західної Вірменії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селі Сіліврі поблизу Константинополя в родині ремісника-торговця. Навчався в місцевій школі, пізніше — в семінарії Перперян (Константинополь). 1911 року закінчив медичний факультет Лозаннського університету (Швейцарія), працював у лікарні в Лозанні. 1914 року разом з родиною повернувся до Константинополя. Через рік почався геноцид вірмен, жертвою якого став Севак: 24 квітня за наказом турецької влади в числі понад 250 представників вірменської інтелігенції його заарештували і вислали углиб Османської Туреччини — в Сирійську пустелю, де 26 серпня того ж року був убитий.
Творчість[ред. | ред. код]
Рубен Севак почав писати від 1905 року. Його єдина прижиттєва поетична збірка — «Червона книга», побачила світ 1910 року. Збірка присвячена національним лихам вірмен (поеми «Безумець погромів», «Туркеня») і соціально-філософських проблем (поема «Пісня про людину»). У періодичній пресі опубліковано окремі вірші зі збірок, що залишилися в рукописах, «Книга любові», «Останні вірмени», «Хаос». У віршах Рубена Севака розкрито суперечності буржуазного суспільства. З вірою в перемогу трудящих він змальовував життя і боротьбу європейських робітників («Червоний прапор», «Цей ніж», «Двірник»). Автор циклу оповідань «Сторінки, вирвані з щоденника лікаря» (1913—1914).
Відомі також віршовані цикли «Хаос», «Останні з вірмен», «Книга любові». Писав прозу, перекладав Гейне, Леконта де Ліля та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131692267 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- «Армянские поэты нового времени», Ленінград, 1983, с. 413
- «Из западноармянской поэзии», Єреван, 1979
|