Роттердам плюс

Роттердам плюс

«Роттердам+» або «Роттердам плюс» — методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни (ОРЦ) електроенергії в Україні[1]. Застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 по 30 червня 2019 року.

«Роттердам+» припинила дію 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії відповідно до Закону «Про ринок електроенергії», який був прийнятий у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС[2].

Принцип дії[ред. | ред. код]

Методика визначала вартість вугілля, яке використовують генеруючі компанії, що експлуатують теплові електростанції (ГК ТЕС) в Україні для виробництва електричної енергії. Формула визначення ціни сформована за принципом імпортного паритету.[2]

Вартість вугілля, відповідно до методики, складалася з індикативної ціни вугілля на основі середніх індексів АРІ2 в портах Західної Європи — Амстердам–Роттердам–Антверпен (регіон ARA) за 12 місяців, що передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни, і вартості транспортування вугілля на українські ТЕС.[1]

Індекс АРІ2 приводився у відповідність до калорійності українського вугілля, яка визначена в прогнозній структурі палива ТЕС. Цей документ затверджує Міністерство енергетики та вугільної промисловості.[1]

Вартість транспортування складалася з середньої ціни фрахту для доставки вугілля з регіону ARA в українські порти, вартості перевалки в порту (розвантаження судна) та залізничного тарифу по території України.

Формула не передбачала, що вугілля повинно фізично доставлятися з порту Роттердам (Нідерланди) в порт Південний (Україна). Визначена НКРЕКП вартість доставки повинна була покривати затрати на транспортування вугілля з портів країн-виробників антрацитового вугілля — Південно-Африканської республіки, Колумбії та США в порт «Південний». За даними Європейської асоціації вугілля EURACOAL, витрати на доставку вугілля від ПАР, США і Колумбії в Україну вищі, ніж з цих країн в регіон ARA.[3]

Передумови і обґрунтування[ред. | ред. код]

У зв'язку з бойовими діями на сході України та втратою контролю над вугільними шахтами на окупованих районах Донецької та Луганської області, Україна змушена була розпочати імпорт вугілля із Південно-Африканської республіки та США.[4]

Україна стала імпортозалежною від вугілля і зіткнулася з ризиком його дефіциту в опалювальний період.[5]

В 2015 році, за даними Державної служби статистики, Україна імпортувала 14,6 млн тон вугілля на суму 1,63 млрд доларів США. З них антрацитового вугілля було імпортовано 1,07 млн тон на 99,6 млн доларів США.

В 2016 році імпорт вугілля склав 15,6 млн тон вугілля на 1,46 млрд доларів США. [4] Близько 400 тис. т антрацитового вугілля в 2016 році було імпортовано з Південно-Африканської республіки.[6]

Відтак, аби забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, було вирішено відійти від ручного механізму встановлення ціни на вугілля як паливної складової ГК ТЕС і перейти до прозорого формульного ціноутворення з прив'язкою до котирувань вугілля в регіоні Амстердам-Роттердам-Антверпен, куди доставляють вугілля з ПАР та Південної Америки.[1]

Нова формула ціноутворення була затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 3 березня 2016, опублікована 23 березня 2016 року.

Представники НКРЕКП заявляли, що затверджена ними методика розрахунку мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.[1]

Теплова генерація електроенергії становить близько 20 % в енергобалансі України.[3] Паливна складова при тепловій генерації становить понад 80 % вартості.[4]

Результати застосування[ред. | ред. код]

Вперше прогнозна оптова ринкова ціна (ОРЦ) електроенергії за новою методикою була затверджена на травень-червень 2016 г. на рівні 1,24 грн/кВт.година (без ПДВ) . У порівнянні з прогнозною ОРЦ в квітні, тобто після запровадження формули «Роттердам+», вона зросла на 5 %.[7]

Тариф ТЕС за даними ДП «Енергоринок» в травні 2016 року, після введення в дію формули «Роттердам+» навпаки зменшився на 9,9 %, до 1,08 грн/кВт.година, у порівнянні з квітнем того ж року (1,20 грн/кВт.година).[8]

За результатами 2016 року, оптова ринкова ціна електроенергії збільшилася на 19 %, до 1,32 грн/кВт.година  при річному рівні споживчої інфляції на рівні 12,4 %[9].

В 2017 році після першого повноцінного року дії формули «Роттердам+», середньозважена оптова ціна електричної енергії збільшилася всього на 3 %, до 1,35 грн/кВт.година, у порівнянні з 2016 роком (1,32 грн/кВт.година).[10] При цьому інфляція в 2017 році, за даними Національного банку України, склала 13,7 %.[9]

В 2018 році ОРЦ підвищилася на 15,3 %, до 1,56 грн/кВт.година[11] при річному рівні інфляції 8,8 %[12]

Медіа-кампанія проти «Роттердам+»[ред. | ред. код]

Основним критиком формули «Роттердам+» став колишній член НКРЕКП (2014—2015) Андрій Герус.[13]

7 листопада 2017 року Андрій Герус став засновником ГО «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг», метою діяльності якої було заявлено лобіювання інтересів споживачів в органах державної влади та місцевого самоврядування[14] Одними з найбільших споживачів електроенергії в Україні є феросплавні та електрометалургійні заводи, власниками більшості з яких є Віктор Пінчук та Ігор Коломойський.

Джерела фінансування громадського об'єднання та його члени на офіційному сайті не розкриваються.

Активну медіа-підтримку діяльності асоціації здійснювали телеканали групи Starlight Media (ICTV та СТБ)[15], яка належить бізнесмену Віктору Пінчуку, а також групи «1+1 media» Ігоря Коломойського.

За підрахунками Андрія Геруса щомісяця формула «Роттердам плюс» збирає надлишковий мільярд гривень. У березні 2018 року підконтрольна йому громадська організація «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» запустила онлайновий лічильник «Роттердам плюс» для розрахунку розміру переплати споживачами електроенергії. Незважаючи на скасування формули «Роттердам+» з 1 липня 2019 року, лічильник продовжує рахувати збитки до теперішнього часу. Станом на початок серпня 2020 року, він підрахував збитки на рівні 64 млрд грн[16]

Судові позови[ред. | ред. код]

7 вересня 2016 року, майже через 6 місяців після прийняття постанови про введення в дію формули «Роттердам+» Андрій Герус та представництво Громадської асоціації «Об'єднання Самопоміч» в Києві, як члена якої він в 2015 році балотувався до Київської міської ради[17], оскаржили в Окружному адміністративному суді Києва.[18]

29 грудня 2016 року суд відхилив позов Геруса, «Об'єднання Самопоміч» та приватного багатопрофільного підприємства «Вимал» і визнав, що формула «Роттердам+» прийнята у межах повноважень, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, а тому підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.[19]

28 лютого 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу чотирьох позивачів, включаючи Андрія Геруса, які намагалися оскаржити дію формули «Роттердам плюс» і рішення в той же день вступило в законну силу.

31 березня 2017 року Вищий адміністративний суд остаточно визнав законною постанову НКРЕКП «Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію», якою була затверджена формула «Роттердам+».[20]

Паралельно з цим процесом Андрій Герус подав два позови щодо скасування рішення НКРЕКП про визначення прогнозної оптової ціни електричної енергії із застосуванням формули «Роттердам+» на травень-грудень 2016 року. 18 січня 2017 року Окружний адмінсуд Києва визнав повністю законною постанову НКРЕКП № 721 від 28 квітня 2016 року «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на II-IV квартали 2016 року»[21]

Критика формули[ред. | ред. код]

Формула «Роттердам+» починаючи з літа 2016 року була об'єктом критики. Основною підставою для цього стало те, що у 2016 році лише 5 % використаного на ТЕС вугілля було імпортним, а методика визначення застосовувалася до всього вугілля, яке споживають ТЕС.[22]

Окрім того критики формули заявляли, що формула передбачає вартість доставки вугілля з Роттердаму, а фізично вугілля постачалось з ПАР, США та частково з Росії.[23]

У липні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам плюс» і що «хоче почути позицію Уряду щодо вирішення цієї проблеми».[24]

У січні 2017 року міністр енергетики України Ігор Насалик визнав, що формула «Роттердам плюс» не зняла проблему диверсифікації поставок енергетичного вугілля.[25]

У березні 2017 року віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович спрямував лист до Петра Порошенка, у якому розкритикував формулу «Роттердам плюс» і зазначив, що запропонована Національній комісії експертна допомога з боку ЄС заледве використовувалася.[26]

У травні 2017 Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що формула «Роттердам плюс» становить корупційну загрозу для держави та закликав Верховну Раду «ухвалити закон про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу».[27]

Розслідування[ред. | ред. код]

24 березня 2017 року НАБУ почало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Нацкомісії у зв'язку з формулою «Роттердам плюс», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.[28]

10 липня, в рамках кримінального провадження, Солом'янський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання детективів НАБУ про тимчасовий доступ до документів десяти банків, які стосуються рахунків та руху грошових коштів «Центренерго» та «ДТЕК Дніпроенерго». 6 вересня той же суд надав детективам НАБУ тимчасовий доступ до рахунків енергокомпанії «ДТЕК Дніпроенерго» в «Укрсоцбанку».[29]

17 серпня 2017 року НАБУ провело обшуки в будівлі НКРЕКП, які тривали 8 годин.[30][31][32]

Секретаріат Енергетичного співтовариства ЄС вважає розпочате НАБУ розслідування і проведений обшук за фактом затвердження НКРЕКП формули розрахунку вартості електроенергії «Роттердам плюс» втручанням в роботу регулятора.

31 травня 2019 року президент Володимир Зеленський провів зустріч з керівниками НАБУ та САП і заявив про важливість продемонструвати «відчутні результати у розслідуванні резонансних корупційних злочинів протягом найближчих 3 місяців».[33]

Майже через три місяці після тієї зустрічі, 8 серпня 2019 року, детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, які можливо причетні до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії начебто завдано 18,87 мільярдів гривень збитків.[34]

В червні 2020 року керівник САП Назар Холодницький заявив, що у слідства відсутній висновок експертизи, який підтверджує нанесення збитків від дії «Роттердам+»[35]

Строк досудового розслідування закінчується 8 серпня 2020 року.

Закриття справи[ред. | ред. код]

27 серпня 2020 року САП закрила кримінальне провадження у справі «Роттердам+» у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.[36] За даними прокуратури, розслідування в частині підозрюваних закрито через відсутність збитків від дії формули «Роттердам+»[37].

11 серпня 2020 року комплексна експертиза Служби безпеки України не підтвердила завдання збитків покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 01.06.2019 внаслідок нібито завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України.[36]

29 вересня 2020 року Офіс генерального прокурора України відхилив скаргу детективів НАБУ і залишив в силі постанову прокурора САП про закриття справи в частині підозрюваних.[38]

Перший епізод справи «Роттердам+» закритий Вищим антикорупційним судом через закінчення строку розслідування (див. «поправки Лозового»)[39].

У січні 2023 року Верховний суд України остаточно підтвердив відсутність потерпілих у справі Роттердам+, відхиливши касаційні скарги двох феросплавних заводів[40].

Аналогічні формули до в Україні[ред. | ред. код]

З квітня 2017 року ціна на природний газ для населення, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 року, визначається за формулою: середнє значення ціни природного газу на німецькому газовому хабі (NCG) плюс вартість доставки цього газу в Україну[41]. Ця формула отримала в ЗМІ назву «Дюссельдорф+» і також стала предметом розслідування Національного антикорупційного бюро.[42]

Вартість доставки передбачає витрати на транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на території Словаччини, вартість «виходу» з газотранспортної системи Словаччини і тариф на послуги з транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу в газотранспортну систему України.[43]

В січні 2020 року Кабінет Міністрів змінив формулу визначення ціни на газ для населення, замінивши німецьких хаб NCG на нідерландський хаб TTF. Вартість транспортування газу до Україну в формулі залишилась.[44]

Відтак з 28 січня 2020 року так звана формула «Дюссельдорф+» була замінена на «Амстердам+».[45]

Принцип визначення ціни на газ для населення за формулою вартість газу на хабі TTF в Нідерландах плюс вартість доставки в Україну був прописаний в Меморандумі України з Міжнародним валютним фондом від 2 червня 2020 року, лист про наміри до якого підписали Президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, голова Національного банку Яків Смолій та міністр фінансів Сергій Марченко.[46]

Реакція на закриття справи[ред. | ред. код]

НАБУ, яке упродовж 3,5 років проводило розслідування, 28 серпня заявило про намір оскаржити рішення прокуратури про закриття справи.[47] Народний депутат Валентин Наливайченко заявив, що закриття справи з правової точки зору було єдиним логічним кроком слідства після провалу розслідування. Також він заявив, що справа від самого початку була сфабрикованою на підставі медіа-міфу і його автори повинні понести відповідальність.[48]

Голова незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що після офіційного закриття справи, підтвердження законності і економічної обґрунтованості формули, відповідальність за обман суспільства має понести автор медіа-міфу Андрій Герус. За твердженням Волинця, Герус свідомо дезінформував суспільство і президента Володимира Зеленського, добивався скасування формули, щоб розпочати імпорт електроенергії з Росії.[49]

Головний редактор видання «Цензор. Нет» Юрій Бутусов заявив, що ажіотаж довкола розслідування справи «Роттердам+» дозволив Ігорю Коломойському встановити контроль над державною компанією «Центренерго».[50]

Колишній депутат Сергій Лещенко заявив, що закриття справи «Роттердам+» може оскаржити Ігор Коломойський, феросплавні підприємства якого визнані потерпілими по цій справі.[51]

Компанія ДТЕК, співробітникам якої були повідомлені підозри, заявила, що закриття розслідування має поставити крапку в багаторічних безпідставних звинуваченнях. Також компанія розглядає можливість захисту своєї репутації та репутації співробітників в суді.[52]

Один із колишніх підозрюваних у справі «Роттердам+», екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк заявив, що рішення про закриття справи було від самого початку очевидним і логічним, оскільки у справі не було ніякого складу злочину.[53]

За його підрахунками, витрати державного бюджету на проведення розслідування склали 96 млн гривень, а Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження по факту розтрати державних коштів детективами НАБУ.[54]

Судове оскарження рішення про закриття справи[ред. | ред. код]

На початку вересня 2020 року з позовом до Вищого антикорупційного суду про скасування рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи «Роттердам+» звернувся колишній народний депутат Віктор Чумак. Він звернувся до суду як заявник, оскільки на підставі його заяви в 2017 році НАБУ розпочало своє розслідування[55].

На перше[56] та друге засідання Вищого антикорупційного суду, які відбулися 8 та 14 вересня Чумак не з'явився і розгляд справи двічі відкладався[57].

23 вересня відбулося остаточне засідання суду за позовом Чумака, під час якого прокурор САП повідомив суду, що жодних доказів вчинення злочину у справі «Роттердам+» немає[58].

24 вересня Вищий антикорупційний суд України виніс рішення, яким відхилив позов Чумака і підтвердив, що прокурор САП закрив справу у повній відповідності до чинного законодавства, всебічно дослідивши всі зібрані досудовим розслідуванням матеріали.[59]

29 вересня Віктор Чумак оскаржив рішення суду щодо визнання постанови прокурора про закриття справи законною і обгрунтованою, однак 16 листопада її відкикав. 17 листопада Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду через відомову Чумака від апеляційної скарги закрила провадження та залишила в силі рішення першої інстації.[60]

З 17 листопада рішення про законність закриття справи «Роттердам+» вступило в силу.[61]

Реакція на рішення Вищого антикорупційного суду[ред. | ред. код]

Колишній голова Служби безпеки України, народний депутат Валентин Наливайченко після оголошення рішення Вищого антикорупційного суду заявив, що воно поставило остаточну крапку в багаторічних спекуляціях довкола формули «Роттердам+»[62].

Заступник голови комітету Верховної ради Олексій Кучеренко зазначив, що рішення Вищого антикорупційного суду було, на його думку, цілком очікуваним та очевидним і, ймовірно, погодженим із детективами НАБУ[63].

Громадська організація «Центр протидії корупції», представники якої також брали участь у судовому засіданні, повідомила, що не згодна з цим рішенням і має намір його оскаржити[64].

Колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, який був одним з підозрюваних у справі «Роттердам+», після оголошення рішення суду заявив, що справедливість відновилася і суд вкотре підтвердив правомірність постанови НКРЕКП про затвердження формули «Роттердам+»[65].

Подальші спроби оскаржити закриття справи «Роттердам+»[ред. | ред. код]

Уже після розгляду позову Віктора Чумака в Вищому антикорупційному суді, нову заяву про скасування рішення прокурора про закриття справи «Роттердам+» подав ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», який належить бізнесмену Ігорю Коломойському[66].

Це підприємство за інформацією Спеціалізованої антикорупційної, виявило бажання стати потерпілим у вже закритій справі «Роттердам+». За словами колишнього підозрюваного в цій справі Дмитра Вовка, саме телевізійні канали Ігоря Коломойського, зокрема «1+1», з 2016 по 2019 рік здійснювали активну підтримку медіа-кампанії проти формули «Роттердам+».[67]

27 жовтня Вищий антикорупційний суд задовольнив позов АТ «Нікопольский завод феросплавів» та скасував рішення прокуратури про закриття справи. Це рішення було оскаржено в Апеляційній палаті ВАКС.[68]

Висновки Антимонопольного комітету щодо формули[ред. | ред. код]

18 грудня 2020 року Антимонопольний комітет України закрив власне розслідування щодо формули «Роттердам+».[69] Комітет дійшов до висновку, що формула жодним чином не порушувала принципи чесної конкуренції на ринку електричної енергії та нікому не надавала спеціальних преференцій або пільг.[70]

Також Антимонопольний комітет офіційно встановив, що формула «Роттердам+» не завдала шкоди споживачам електричної енергії.[71]

Повторне закриття справи[ред. | ред. код]

21 січня 2021 року НАБУ повідомило про те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу «Роттердам+» через відсутність в ній складу злочину.[72] Згодом в САП цію інформацію підтвердили.[73] 25 січня 2021 року ця рішення скасував перший заступник керівника САП Максим Грищук[74].

19 березня 2021 році Вищий антикорупційний суд України підтвердив, що прокурор САП Віталій Пономаренко, який прийняв у серпні 2020 і в січні 2021 рішення закрити справу «Роттердам+» через відсутність складу злочину, діяв обґрунтовано і у відповідності до кримінально-процесуального кодексу[75].

9 квітня 2021 року справу «Роттердам+» було знову закрито через відсутність складу злочину[76].

5 травня 2021 року Офіс генерального прокурора замінив процесуального керівника у справі[77]. Новий прокурор 20 травня після вивчення 100 томів справи та 350 Гб відеоматеріалів допитів ухвалив рішення про закриття справи через відсутність складу злочину[78].

13 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд підтвердив законність та обгрунтованість рішення САП про закриття справи «Роттердам+».[79]

21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила апеляційні скарги Нікопольского та Запорізького заводів феросплавів, які належать Ігорю Коломойському, і остаточно підтвердив законність та обгрунтованість рішення прокуратури про закриття справи «Роттердам+».[80]

22 вересня 2022 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як незаконну та необґрунтовану.[81]

Альтернативи[ред. | ред. код]

У 2016 році Ігор Насалик, на той момент міністр енергетики та вугільної промисловості, стверджував, що його міністерство виступає за формування ціни на вугілля за польськими котируваннями, оскільки в них не закладено транспортну складову, а шахти міністерства видобувають лише вугілля газової групи.[82]

Андрій Герус заявив, що є кілька можливих рішень для виправлення формули розрахунку ціни на вугілля. Зокрема з формули можна прибрати вартість доставки, а також ввести коефіцієнт знижки на нижчу якість вугілля (високий вміст сірки, тощо).[83]

Подальше застосування формули в Україні[ред. | ред. код]

10 липня 2020 року під час мітингу шахтарів від стінами Офісу президента України, державна компанія «Центренерго» підписала договір на закупівлю вугілля, яке видобувається на шахтах підприємства «Добропіллявугілля» в Донецькій області за ціною імпортного паритету, яка визначена за формулою «Роттердам+»[84].

Вартість вугілля за цим контрактом склала 1650 грн/т без ПДВ, що стало на 20 % нижче ціни вугілля державних шахт, та на 10 % дешевше від вартості природного газу, який до підписання контракту використовувався на ТЕС ПАТ «Центренерго»[85].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Постанова НКРЕКП №289 від 3 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  2. ↑ а б Європейська асоціація вугілля та лігніту (EURACOAL) провела експертизу методики визначення прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії в Україні. Архів оригіналу за 22 листопада 2020.
  3. ↑ а б Наталья Дригваль: Экспертизы в деле Роттердам+ подтвердили законность формулы. OBOZREVATEL (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  4. ↑ а б Кто и по какой цене поставляет в Украину уголь из ЮАР. LIGA (рос.). 25 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  5. ↑ Украина законтрактовала поставку 5,6 млн тонн импортного угля до 2015 г. - Продан. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 4 серпня 2020.
  6. ↑ Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу за 2015 рік (уточнені дані). Архів оригіналу за 23 січня 2013.
  7. ↑ Постанова №489 від 25.03.2016 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на квітень 2016 року». http://www.nerc.gov.ua/.
  8. ↑ Динаміка цін продажу електроенергії в Оптовий ринок електроенергії виробниками станом на 31.05.2016. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021.
  9. ↑ а б Річний звіт НБУ за 2016 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2020.
  10. ↑ БизнесЦензор. Оптовая цена электроэнергии в 2017 году выросла на 3%. БизнесЦензор (рос.). Процитовано 4 серпня 2020.
  11. ↑ Презентації ситуації на ринку електричної енергії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2021.
  12. ↑ Інфляція в Україні в річному вимірі прискорилась до 8,8% – Держстат. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  13. ↑ Порошенко звільнив двох членів комісії з регулювання сфери енергетики. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 4 серпня 2020.
  14. ↑ Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг. Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  15. ↑ ICTV про Роттердам+ (укр.), процитовано 4 серпня 2020
  16. ↑ Сайт ГО "Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг". Архів оригіналу за 13 серпня 2020.
  17. ↑ Герус Андрей Михайлович. LB.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  18. ↑ Ухвала ОАСК про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/13858/16 від 07.09.2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016.
  19. ↑ Постанова ОАСК від 27.12.2016 у справі №826/13858/16. Архів оригіналу за 6 лютого 2017.
  20. ↑ Ухвала Вищого адміністративного суда України від 31.03.2017 року в справі К/800/8749/17. Архів оригіналу за 6 лютого 2017.
  21. ↑ Постанова ОАСК від 18.01.2017 року по справі № 826/16833/16.
  22. ↑ Схемы против Независимости. 26 примеров системной коррупции в Украине. www.liga.net. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2020.
  23. ↑ Донецьк-Роттердам-Київ. Маршрут ціни українського вугілля. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  24. ↑ "Роттердам+" не діє, але формулу не скасують: що не так з ціною на вугілля для України. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
  25. ↑ Насалик: “Ротердам+” не зняв проблему диверсифікації поставок вугілля. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
  26. ↑ БизнесЦензор. Вице-президент Еврокомиссии раскритиковал формулу "Ротердам +". ДОКУМЕНТ. БизнесЦензор (рос.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2020.
  27. ↑ Формула “Роттердам+” становить корупційну загрозу - Луценко. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2020.
  28. ↑ Zaxid.net. НАБУ розслідує зловживання при запровадженні формули «Роттердам+». ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
  29. ↑ Суд надав НАБУ доступ до рахунків компанії Ахметова в рамках справи "Роттердам+". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 4 серпня 2020.
  30. ↑ НАБУ проводить обшуки в будівлі НКРЕКП у справі "Роттердам+". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 4 серпня 2020.
  31. ↑ "Роттердам плюс": що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
  32. ↑ Цензор.НЕТ. НАБУ закінчило обшук у НКРЕКП, що тривав понад 8 годин. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 4 серпня 2020.
  33. ↑ Зеленський зустрівся з керівниками НАБУ і САП, дав 3 місяці. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  34. ↑ Справа “Роттердам+”: НАБУ повідомила про підозру екс-голові Нацкомісії з тарифів і ще 5 особам. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  35. ↑ Цензор.НЕТ. САП ще не має експертиз та висновків експертів для передачі справи "Роттердам+" до суду, - Холодницький. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 4 серпня 2020.
  36. ↑ а б Повідомлення САП на Facebook. Архів оригіналу за 6 грудня 2020.
  37. ↑ Дело "Роттердам+" закрыто: САП заявляет, что эксперты не смогли подтвердить ущерб. LIGA (рос.). 28 серпня 2020. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  38. ↑ Венедіктова відмовила НАБУ у поновленні справи Роттердам +. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  39. ↑ Чиновники Офісу Президента на чолі з Татаровим можуть стояти на заваді скасування «правок Лозового» – ЦПК. Центр Протидії Корупції (uk-UA) . 17 жовтня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  40. ↑ Верховний суд підтвердив відсутність потерпілих у справі "Роттердам+". РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
  41. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України №187 від 22 березня 2017 року. Архів оригіналу за 3 березня 2021.
  42. ↑ Газова формула “Дюссельдорф+”: НАБУ проводить розслідування. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  43. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України №187 від 22 березня 2017 року. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  44. ↑ Постанова Кабінету Міністрів №17 від 24 січня 2020 року. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021.
  45. ↑ Тепер Амстердам+: Уряд знизив ціни на газ для населення на січень, але це може стати пасткою для споживачів. zik.ua (uk-UK) . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  46. ↑ МВФ оприлюднив текст Листа про наміри та Меморандуму про економічну і фінансову політику щодо нової 18-ти місячної Програми Stand-by для України. www.mof.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  47. ↑ Повідомлення НАБУ на Facebook. Архів оригіналу за 30 вересня 2020.
  48. ↑ Автори медіа-міфу про «Роттердам+» мають відповідати в суді – Наливайченко. glavcom.ua (укр.). Процитовано 29 серпня 2020.
  49. ↑ Заява Михайла Волинця.
  50. ↑ Заява Юрія Бутусова. Архів оригіналу за 29 серпня 2020.
  51. ↑ Коломойский может обжаловать закрытие дела «Роттердам+» – Лещенко. glavcom.ua (рос.). Процитовано 29 серпня 2020.
  52. ↑ Цензор.НЕТ. Решение о закрытии дела "Роттердам+" поставило точку в многолетних манипуляциях, - ДТЭК. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  53. ↑ ПОЛНЫЙ НОЛЬ - именно так закрывается уголовное дело "Роттердам+" (укр.), процитовано 29 серпня 2020
  54. ↑ ДБР розслідує розтрату НАБУ бюджетних коштів у провальній справі "Роттердам+" - Вовк. znaj.ua (укр.). 29 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 серпня 2020.
  55. ↑ Відео-звернення Віктора Чумака. Архів оригіналу за 12 листопада 2021.
  56. ↑ Инициатор дела "Роттердам+" не явился в суд. Прямий (англ.). 8 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  57. ↑ Прокурор САП призвал инициаторов Роттердам+ не прятаться от суда. OBOZREVATEL (рос.). Процитовано 24 вересня 2020.
  58. ↑ У "Роттердам+" немає складу злочину – САП. 5 канал (uk-UA) . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  59. ↑ ВАКС відхилив скаргу на рішення САП про закриття частини «справи «Роттердам +». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  60. ↑ У зв’язку з відмовою від апеляційної скарги суд закрив апеляційне провадження у справі «Роттердам+». court.gov.ua (укр.). Процитовано 17 листопада 2020.
  61. ↑ Апелляционная палата ВАКС оставила в силе решение первой инстанции об обоснованности закрытия дела "Роттердам+". Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  62. ↑ Допис в Facebook Валентина Наливайченка від 24 вересня 2020 року.
  63. ↑ Допис в Facebook Олексія Кучеренка від 24 вересня 2020 року.
  64. ↑ Допис в Facebook ГО «Центр протидії корупції». Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
  65. ↑ Допис в Facebook Дмитра Вовка від 24 вересня 2020 року.
  66. ↑ Завод Коломойского оказался единственным «потерпевшим» в закрытом деле «Роттердам+». glavcom.ua (рос.). Процитовано 24 вересня 2020.
  67. ↑ Дело “Роттердам +” является местью Коломойского — экс-глава НКРЭКУ Вовк. Экономическая правда (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  68. ↑ ВАКС постановив поновити розслідування схеми «Роттердам +». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  69. ↑ АМКУ закрив справу щодо "Роттердам+" без встановлення порушень. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  70. ↑ Антимонопольний комітет закрив «справу Роттердам +». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  71. ↑ Антимонопольний комітет України - АМКУ завершив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції. amcu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  72. ↑ Прокурор САП вдруге закрив справу “Роттердам+” – НАБУ. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  73. ↑ У САП підтвердили закриття справи «Роттердам+». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  74. ↑ НАБУ подтвердило возобновление дела «Роттердам+» и обратилось к Венедиктовой. www.ukrinform.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  75. ↑ ВАКС в третий раз отказал в отводе прокурора САП, который дважды закрывал дело “Роттердам +”. Экономическая правда (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  76. ↑ Дело Роттердам+ закрыли в третий раз. В НАБУ требуют отстранить прокурора САП. LIGA (рос.). 10 квітня 2021. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  77. ↑ Венедіктова замінила прокурора, який тричі закривав “Роттердам+”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  78. ↑ Новий прокурор САП вчетверте закрив справу “Роттердам +”. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  79. ↑ ВАКС підтримав закриття справи “Роттердам+”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
  80. ↑ ВАКС остаточно закрив справу «Роттердам+». babel.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  81. ↑ Спеціалізована антикорупційна прокуратура. www.facebook.com (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  82. ↑ Ігор Насалик: Приходиш на Кабмін, а тут - чик-чик - список невиконаних доручень. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
  83. ↑ «Роттердам плюс»: чому у формулі не знаходять порушень та яка альтернатива. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
  84. ↑ «Центенерго» придбало українське вугілля за ціною «Роттердам+», що відновить роботу ряду шахт — EXPRO Consulting. expro.com.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2020.
  85. ↑ Центрэнерго будет покупать уголь по формуле Роттердам+ за кредитные деньги. LIGA (рос.). 13 липня 2020. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роттердам_плюс&oldid=41738995