Російський ведмідь
| Російський ведмідь | |
.jpg) | |
| Зображує | Ursus arctos arctos |
|---|---|
| Представляє | Росія |
 Російський ведмідь у Вікісховищі | |
Російський ведмідь (англ. Russian Bear) — уособлення Росії, «атрибут російської держави й субститут її верховного правителя»[1].
Зустрічається на перших географічних картах Російської держави. На «Морській карті», складеній і з позначкою-коментарем шведського священика Олауса Магнуса (Olaus Magnus; 1490—1557) в 1539 році, ведмідь — маркер Російської держави[1].
Ведмідь як символ Росії[ред. | ред. код]
Однак особливе ставлення до ведмедя предків, збереження пережитків тотемізму, зображення ведмедя на гербах, збереження в казках, прикмети не були головною причиною становлення образу ведмедя як символу Росії. Велику роль, на думку дослідників (наприклад, Д. Г. Хрустальова), в цьому зіграв Захід.
Вважається, що першими творами іноземця, в яких присутні записи про ведмедя в Росії, стали «Записки про московитські справи» барона Зигмунда Герберштайна (1486—1566). Записи про зиму 1526 року тут, можливо, перебільшені, але мають реальні підстави. Він пише:
«… ведмеді, підбурювані голодом, залишали ліси, бігали всюди по сусідніх селах і вривалися в будинки; при баченні їх натовп поселян тікав від їх нападу і через холод гинув поза оселею, жалюгідною смертю».
В результаті поява ведмедів взимку в селах (містах) стало сприйматися як подія регулярна і цілком притаманна для Росії в цілому.
Вже невдовзі дресирувальники, які влаштовували в європейських містах традиційні вистави з ведмедями, задля реклами призвичаїлися розповідати, що їхні тварини — «ті самі» звірі з Московії, про яких розповідали відважні мандрівники. З часом, щоправда, поповзли чутки, що вони насправді є перевдягнення московськими шпигунами, а медведі їм потрібні лише для «легендування». За лічені десятиріччя образ набув сталих рис. Про «rugged Russian bear» згадував у «Макбеті» Вільям Шекспір[2].
Поняття «Muscovy Bear» (Московитський Ведмідь) існувало і у XVIII столітті, коли Московії вже не існувало. Muscovy Bear — це своєрідний бренд в Англії кінця XVII — початку XVIII ст. За твердженням Д. Хрустальова:
«Демонструючи на ярмарку кровожерливе кошлате чудовисько, глядачеві стверджували, що це справжній — „московитський“ — ведмідь. В Англії це перетворилося в стійку традицію, яка у XVIII фіксується в пресі як рекламний слоган».
Олаус Магнус в трактаті «Історія північних народів» («Historia de Gentibus Septentrionalibus») вставляє сюжет про ведмежих поводирів, пов'язаних з російськими та литвинами:
«росіяни й литовці, хоробрі та войовничі народи, найближчі сусіди шведів і готів на Сході, знаходять особливе задоволення, маючи диких звірів, яких приручають так, що вони сліпо коряться їх найменшому знаку».
Галерея[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Обкладинка американського журналу Puck (20 січня 1904) -
«Европейская гонка». 1737 г. -
Неизвестный гравер (изд. Уильям Холланд). Безумный Павел. 1801 г. Раскарашенный офорт. Библиотека Брауновского университета -
Чарльз Уильямс. Северных медведей учат танцевать. 1801 г. Раскрашенный офорт. -
Чарльз Уильямс. Взаимные почести в Тильзите, или обезьяна, медведь и орёл. 1807 г. Раскрашенный офорт -
Исаак Круншенк. Медведь становится посредником. 1803 г. Раскрашенный офорт. -
Джеймс Гиллрей. Союзные державы разувают Эгалите. 1799 г. Раскрашенный офорт.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Россомахин А. А., Хрусталёв Д. Г. Русская Медведица, или Политика и похабство (С приложением каталога английских карикатур XVIII века, представляющих Россию в образе Медведя). — СПб.: Красный матрос, 2007. — ISBN 5-7187-0719-1.
- Олег Рябов, Анджей де Лазари. Миша и Медведь: «Медвежья» метафора России в дискурсе грузино-российского конфликта // Европа. — 2008. — № 4.
- Россомахин А., Хрусталёв Д. Россия как Медведь: Истоки визуализации (XVI—XVIII века) // Границы: Альманах Центра этнических и национальных исследований ИвГУ. — Иваново: ИвГУ, 2008. — Вып. 2: Визуализация нации. — С. 123—161. — ISSN 978-5-7807-0743-1.
- Россомахин А. А., Хрусталёв Д. Г. Россия как Медведь // Новое литературное обозрение. — 2008. — № 1 (57).
- Рябов О. В. Охота на медведя: О роли символов в политической борьбе // Неприкосновенный запас. — 2009. — № 1. — С. 195—211.
- Хрусталёв Д., Россомахин А. Польская диета русского медведя. — Санкт-Петербург: Красный матрос, 2009. — 112 с. — ISBN 5-7187-0874-6.
- Россомахин А., Хрусталёв Д. Вызов императора Павла, или первый миф XIX столетия. — СПб: Издательство Европейского университета, 2011. — 256 с. — (Художественные мифы девятнадцатого столетия: Выпуск 1). — ISBN 978-5-94380-110-5.
- Хрусталёв Д. Происхождение «русского медведя» // Новое литературное обозрение. — 2011. — № 1.
- «Русский медведь»: История, семиотика, политика / Под ред. О. В. Рябова и А. де Лазари. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 368 с. — ISBN 978-5-86793-985-4.
- Успенский В. М. Типология изображений «русских медведей» в европейской карикатуре XVIII — первой трети XIX века // «Русский медведь»: История, семиотика, политика/ Под ред. О. В. Рябова и А. де Лазари. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 368 с. — ISBN 978-5-86793-985-4.
- Andrzej de Lazari, Oleg Riabov. Миша и медведь: «Медвежья» метафора России в актуальном политическом и публицистическом дискурсе // Studii de Slavistică. — Iaşi: Editura Universitatii «Alexandru Ioan Cuza», 2008. — № XIII. — С. 19—35.
- Oleg Riabov, Andrzej de Lazari. Misha and the Bear: The Bear Metaphor for Russia in Representations of the «Five-Day War» // Russian Politics and Law. — 2009. — Vol. 47, № 5. — P. 26—39. — DOI:10.2753/RUP1061-1940470502.
- Andrzej de Lazari, Oleg Riabow, Magdalena Zakowska. Europa i Niedzwiedz. — Warszawa: Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia, 2013. — 320 с. — ISBN 8393519225.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Khrustalev, Denis. Происхождение "русского медведя" (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Олексій Мустафін. Russia і ведмідь. Історична правда. 2023-09-06.