Рослини-паразити
Рослини-паразити — екологічна група покритонасінних рослин (Magnoliophyta), які отримують поживні речовини безпосередньо з тканин інших рослин. Зв'язок з рослиною-господарем паразит здійснює через гаусторії, що утворюються в результаті перетворення зародкового кореня або, в окремих випадках, тканин стебла[1]. В даний час відомо близько 4100 видів рослин-паразитів, що відносяться до 19 родин[2].
Рослини-паразити можуть бути класифіковані в такий спосіб:
- 1a. Облігатні паразити — паразити, нездатні існувати без донора.
- 1b. Факультативні паразити — паразити, здатні існувати без донора.
- 2a. Стеблові паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин стебла.
- 2b. Кореневі паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин кореня.

- 3a. Голопаразити — рослини, які повністю паразитують на інших рослинах і фактично не мають хлорофілу.
- 3b. Напівпаразити — паразитуючі рослини, які також певною мірою здійснюють фотосинтез. Напівпаразити можуть отримувати від донора лише воду і мінеральні речовини. Також можуть отримувати від нього і частину органічних речовин.
Для напівпаразитів до одного виду може бути застосовано по одному елементу з трьох множин термінів, наприклад:
- Nuytsia floribunda (західно-австралійське різдвяне дерево) — це облігатний кореневий напівпаразит.
- Погремок (наприклад погремок малий) — це факультативний кореневий напівпаразит.
- Омела — це облігатний стебловий напівпаразит.
Голопаразити завжди є облігатними, таким чином потрібні тільки два терміни, наприклад:
Представники родини рафлезієвих (близько 30 видів) паразитують на рослинах з роду Tetrastigma родини Виноградових. Паразит майже цілком знаходиться в корені або стеблі рослини-господаря: зовні розташовуються тільки квітки. Найвідоміший представник — рафлезія Арнольда, яка характеризуються дуже великими квітками (до метра в діаметрі).
В Україні досить часто на гілках тополі та інших дерев поселяється рослина омела — сильно розгалужений багаторічний чагарник. Ця рослина здатна до фотосинтезу, але воду та інші мінеральні речовини вона отримує через гаусторії, проникаючи в ксилему дерева-господаря.
Представники родини заразихових позбавлені хлорофілу й існують цілком за рахунок рослини-господаря, на якому ростуть. Широко відомі представники роду Петрів хрест. Його м'ясисті безбарвні стебла з односторонньою китицею малиново-червоних квітів з'являються в російських лісах напровесні. Корінь, що знаходиться в ґрунті, галузиться і утворює хрестоподібні з'єднання, від яких і походить назва рослини.
Паразитаксус — ендемік острова Нова Каледонія, єдиний паразит серед хвойних[3].
- ↑ Стеблове походження гаусторій відоме для родів повитиця (Cuscuta) і Cassytha — Джерело: Жук А. В. «Происхождение паразитизма у цветковых растений». // Вестник СПбГУ, 2001, серия 3, выпуск 1, сс. 170—186.
- ↑ Nickrent D. L., Musselman L. J. (2004). Introduction to Parasitic Flowering Plants. The Plant Health Instructor. doi:10.1094/PHI-I-2004-0330-01
- ↑ Паразитаксус // Жизнь растений. Деревья и кустарники. — М. : Мир книги, 2003. — С. 34—35. — (Большая энциклопедия природы) — 15000 прим. — ISBN 5-8405-0365-7.
- Digital Atlas of Cuscuta (Convolvulaceae)
- The Parasitic Plant Connection
- The Strange and Wonderful Myco-heterotrophs
- Parasitic Flowering Plants
- The Mistletoe Center
- Parasitic Plants Biology Study Guide
- Nickrent, Daniel L. 2002. Parasitic plants of the world.
- Calladine, Ainsley and Pate, John S. 2000. Haustorial structure and functioning of the root hemiparastic tree Nuytsia floribunda (Labill. ) R.Br. and water relationships with its hosts. Annals of Botany 85: 723—731.
- Milius, Susan. 2000. Botany under the mistletoe: Twisters, spitters, and other flowery thoughts for romantic moments. Science News 158: 411.
- Hibberd, Julian M. and Jeschke, W. Dieter. 2001. Solute flux into parasitic plants. Journal of Experimental Botany 52: 2043—2049.