Розсішки

село Розсішки
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Громада	Христинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71060230220059320
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	XVII століття[1]
Населення	1323 (на 2001 рік)
Поштовий індекс	20032[2]
Телефонний код	+380 4745
Географічні дані
Географічні координати	48°46′28″ пн. ш. 30°01′49″ сх. д. / 48.77444° пн. ш. 30.03028° сх. д. / 48.77444; 30.03028Координати: 48°46′28″ пн. ш. 30°01′49″ сх. д. / 48.77444° пн. ш. 30.03028° сх. д. / 48.77444; 30.03028
Середня висота над рівнем моря	245 м[3]
Відстань до обласного центру	201 км[4]
Відстань до районного центру	20 км[4]
Найближча залізнична станція	Розсішки
Відстань до залізничної станції	1,5 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Розсішки
Сільський голова	Паламарчук Галина Миколаївна
Карта
Розсішки
Розсішки
Мапа
Розсішки у Вікісховищі

Розсі́шки — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Удич (притока Південного Бугу) за 7 км на південний схід від міста Христинівка та за 2 км від автошляху М30. На околиці села знаходиться роз'їзд Розсішки.

Історія[ред. | ред. код]

Село входило до складу Орадівської волості Уманського повіту. Географічний словник Королівства Польського, посилаючись на інформацію подану Леонтієм Похилевичем, що у 1863 році в селі мешкало 1150 осіб, з яких 1126 православних, 8 католиків та 16 євреїв. На той час село мало 2091 десятину землі^[5].

У селі діяла православна дерев'яна церква святої Параскеви, збудована у 1762 році^[6]. Церква була тридільною, триверхою, ошальованою дошками; з центральним зрубом — квадратним у плані. Була низенька паламарня. Ктитором церкви був Іван Ґонта^[7]. Розібрана у 1934 році^[8][9].

Під час Голодомору 1932—1933 років, лише за офіційними даними, від голоду помер 101 мешканець села^[10].

368 жителів села брали участь у німецько-радянській війні, з них 167 — загинули, 187 — нагороджено орденами і медалями^[1], а гвардії сержанту О. Т. Лінчуку за подвиг, звершений під час форсування Дніпра у 1943 році, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1946—1980 роках Олександр Титович працював машиністом Христинівського локомотивного депо^[11]. В пам'ять про загиблих односельців під час війни у Розсішках встановлений обеліск Слави, а на спільній могилі воїнів, що полягли у боях за визволення села також встановлений пам'ятник^[1].

У 1960—1980-х роках в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу імені Комінтерну^[12]. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових та технічних культур. Працювали восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, відділення зв'язку^[1].

Поблизу села виявлено залишки поселення та кам'яні знаряддя праці трипільської культури^[1].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1323 особи.

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[13]:

Відомі люди[ред. | ред. код]

• Іван Ґонта (1740—1768) — ватажок українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини.
• Запаско Яким Прохорович (1923—2007) — український книгознавець, доктор мистецтвознавства, академік АН ВШ України, почесний академік Академії мистецтв України.
• Лінчук Олександр Титович (1925—2011) — Герой Радянського Союзу^[11].

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  ФАП
• 
  Пошта
• 
  Магазин
• 
  Церква
• 
  Ставок на річці Удич
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у німецько-радянській війні
• 
  Пам'ятний знак Івану Гонті

Див. також[ред. | ред. код]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Розсішки // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 622—623.
• Ю. Мицик. Умань козацька і гайдамацька / Ю. А. Мицик; Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН Українивидання =. — Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2002. — 186 с.
• Г. Н. Логвин. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. — Киев : Мистецтво, 1968. — С. 79—80. — 15000 прим.
• Rososzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 768. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Прогноз погоди в селі Розсішки. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 25 травня 2023.

Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Населені пункти Христинівського району Міста Христинівка Смт Верхнячка Селища Іванівка • Сичі • Хасанівка • Яри Села Багачівка • Ботвинівка • Велика Севастянівка • Вербувата • Веселівка • Вікторівка • Вільшанка • Гребля • Заячківка • Зоряне • Івангород • Козаче • Кузьмина Гребля • Ліщинівка • Мала Іванівка • Мала Севастянівка • Орадівка • Осітна • Пеніжкове • Розсішки • Синиця • Сичівка • Талалаївка • Углуватка • Христинівка • Чайківка • Шельпахівка • Шукайвода • Ягубець