Розп'яття і Страшний суд (диптих)

Розп'яття і Страшний суд
Дата створення / заснування 1440-ві[1]
Зображення
Зображення в рамі
Назва англ. The Crucifixion; The Last Judgment[1]
Напрям, рух мистецький Ранній нідерландський живопис
Місце розташування Музей мистецтва Метрополітен[2]
Власник Музей мистецтва Метрополітен, Dmitry Pavlovich Tatishchevd і Микола I
Головний предмет твору Розп'яття Христове і Страшний суд
Жанр сакральне мистецтво[3]
Творець Ян ван Ейк[4]
Каталожний код 444[5] і 36[6]
З матеріалу олійна фарба, paneld і transferred on canvasd
Зображує Діва Марія, жінка (особа), Ісус Христос, чоловік (особа) і Шініґамі
У збірках Музей мистецтва Метрополітен[7] і Ермітаж[3]
Інвентарний номер 33.92ab
Ширина 19,7 см[8]
Висота 56,5 см[8]
Описано за адресою wga.hu/html/e/eyck_van/jan/01page/03tript1.html
wga.hu/html/e/eyck_van/jan/01page/03tript2.html
closertovaneyck.kikirpa.be/verona/#viewer/rep1=2&id1=4ec28e64b6bab5fa66e2b51ed078e5ea
closertovaneyck.kikirpa.be/verona/#viewer/rep1=2&id1=18e0d4925f8d9953abba34a6d4751d21
Статус авторських прав 🅮 і 🅮
Класифікація Iconclass 73D61, 11U11 і 73
Мапа
CMNS: Розп'яття і Страшний суд у Вікісховищі

Координати: 40°46′46″ пн. ш. 73°57′47″ зх. д. / 40.7794500000277722° пн. ш. 73.96311000002778258° зх. д. / 40.7794500000277722; -73.96311000002778258

Розп'яття і Страшний суд (або Диптих з Голгофою і Страшним Судом[9]) — картина- диптих нідерландського художника періоду Раннього нідерландського живопису Яна ван Ейка.

Короткий опис[ред. | ред. код]

Картина складається з двох невеликих панно і належить пензлю нідерландського художника періоду Раннього нідерландського живопису Яна ван Ейка, деякі ділянки якої закінчували невідомі послідовники художника або працівники його майстерні. Цей диптих є одним із ранніх прикладів станкового живопису, так званого - Північного Відродження, і відомий як своєю складною і детальною іконографією, так і завдяки технічній майстерності щодо його завершення. Диптих виконаний у мініатюрному форматі: панно мають всього 56,5 см у висоту і 19,7 см у ширину. Диптих, імовірно, був зроблений на замовлення, і для особистих молитов і приватного володіння.

Ліва частина диптиха зображує Розп'яття. На передньому плані цієї частини картини зображені скорботні послідовники Христа, в середині — солдати і глядачі, у верхній частині картини промальовані три розіп'ятих тіла. Сцена оформлена під блакитним небом з видом Єрусалиму, що відкривається на відстані . Права частина зображує сцени, пов'язані зі Страшним судом: пекло в нижній частині картини, воскреслі мертві, що знаходяться в очікуванні суду, у її центральній частині і Спас у силах в деісусному оточенні: святих, апостолів, духовенства, незайманих і дворянства — у її верхній частині . Деякі ділянки картини мають написи грецькою, латиною та івритом[10] . Оригінальні позолочені рами містять уривки з Біблії латиною, взяті з книги Ісаї, Второзаконня та Одкровення. Згідно даті, зазначеній російською мовою на їх зворотному боці, панно були перенесені з дерева на полотно в 1867 році.

Найраніші зі збережених згадок про картину відносяться до 1841 року, коли науковці вважали, що два панно були частинами втраченого триптиха. Музей Метрополітен придбав диптих 1933 року. У той час створення картини приписувалося братові Яна Хуберта[11], оскільки ключові моменти картини, як вважалося, нагадували сторінки з Турино-Міланського часослова, автором якого тоді вважався Хуберт. На основі оцінки техніки і стилю одягу фігур більшість сучасних вчених вважають, що панно є пізньою роботою Яна ван Ейка, виконаною на початку 1430-х років і закінченою після його смерті. Інші мистецтвознавці вважають, що ван Ейк створив панно на початку 1420-х років і пояснюють слабкі місця в них відносною недосвідченістю молодого ван Ейка[12] .

Галерея[ред. | ред. код]

Ліва панель[ред. | ред. код]

Права панель[ред. | ред. код]


Література[ред. | ред. код]

  • Till-Holger Borchert | Borchert, Till-Holger. Van Eyck. London: Taschen, 2008. ISBN 3-8228-5687-8 .
  • Vermij, RH; Cardon, Bert (ed); Van Der Stock, Jan (ed). Als Ich Can. Leuven: Peeters Publishers, 2002. ISBN 90-429-1233-2 .

Примітки[ред. | ред. код]