Розамунд Пайк

Розамунд Пайк
англ. Rosamund Pike
2011
2011
2011
Ім'я при народженні Розамунд Мері Елізабет Пайк
Народилася 27 січня 1979(1979-01-27) (45 років)
Гаммерсміт, Лондон, Англія, Велика Британія[3]
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність акторка озвучення, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, оповідачка, акторка
Alma mater Водем-коледжd і Badminton Schoold
Роки діяльності 1998 — дотепер
Чоловік Робі Юніак
Діти Соло Юніак (нар.06.05.2012)
Атом Юніак (нар.02.12.2014)
Батьки Julian Piked
IMDb ID 0683253
Нагороди та премії

CMNS: Розамунд Пайк у Вікісховищі

Розамунд Мері Елізабет Пайк (англ. Rosamund Mary Elizabeth Pike; 27 січня 1979, Лондон, Велика Британія) — англійська акторка, відома завдяки ролям у фільмах «Помри, але не зараз» (2002), «Земля обітована» (2004), «Гордість і упередження» (2005), «Загублена» (2014)[4] та інших.

Життєпис[ред. | ред. код]

Розамунд Пайк народилась 27 січня 1979 р. у Лондоні, вона є єдиною дитиною в сім'ї оперних співаків Кароліни та Юліана Пайк. У ранньому дитинстві, через гастролі батьків, Пайк дуже часто подорожувала Європою, вона вільно розмовляє французькою й німецькою мовами.

У 16 років Розамунд було прийнято у «Національний молодіжний театр», де вона грала три сезони, найзначнішою роботою юної Пайк була роль Джульєтти в «Ромео і Джульєтта». Спочатку вона навчалась у бристольській школі, потім вступила до коледжу при Оксфордському університеті, де вивчала англійську літературу. Будучи студенткою, Розамунд Пайк активно грала у виставах, періодично їздила на гастролі. Виступала у відомому театрі в Оксфорді у п'єсах Стівена Джеффріса «Розпусник» та Артура Міллера «Усі мої сини».

Пайк чудово грає на віолончелі, бо обожнює музику з дитинства, з перших відвідувань оперних виступів своїх батьків. Тепер вона проживає біля Кенсінгтонських садів, у Вест-Енді в центрі Лондона.[5]

20 березня 2022 року Розамунд Пайк виступила на підтримку України, що постраждала внаслідок вторгнення Росії. Акторка взяла участь у протесті біля посольства Росії в Лондоні та закликала припинити вбивства українських громадян та журналістів, які доносять правду про події в Україні.[6]

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Ще незадовго до закінчення навчання знялась у телефільмі «Одруження по-англійськи» (1998) з Томом Кортні та Альбертом Фінні. Рік по тому вона несподівано отримала запрошення виконати роль леді Геррієт у фільмі каналу ВВС «Дружини і дочки». Журнал Vanity Fair, коментуючи гру Розамунд, порівняв акторку з «прапором, що розвівається за вітром».

Улітку 2000 року акторка протягом десяти тижнів знімалась у стрічці «Кохання в холодному кліматі». Закінчивши навчання та отримавши титул бакалавра, Пайк зосередилась на акторській кар'єрі.

У 2002 році Пайк зіграла одну з найвідоміших своїх ролей, вона стала дівчиною Джеймса Бонда, Мірандою Фрост, англійською шпигункою, яка виявилась зрадницею і помічницею лиходія-маніяка, у картині про агента 007 «Помри, але не зараз».

Інша відома робота акторки — найстарша з сестер Беннет у фільмі «Гордість та упередження» (2005) з Кірою Найтлі в головній ролі. Розамунд також зіграла Саманту Грімм в екранізації комп'ютерної гри «Дум» (2005). У фантастичному трилері «Клони» (2009) акторка виконала роль дружини героя Брюса Вілліса. У 2011 році Пайк знялась у фільмі «Агент Джонні Інгліш: Перезапуск» з Ровен Аткінсон у головній ролі. 2012 року у фільмі Джек Річер зіграла роль Гелен Родін, адвоката.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1997 р. Розамунд почала зустрічатися з актором Саймоном Вудсом, з яким розійшлась у 2003 р. У 2004-му вона перебувала в близьких стосунках з художником Генрі Джоном, а після їх завершення познайомилась із режисером Джо Райтом. Їх перша зустріч відбулась на знімальному майданчику «Гордості та упередження». Влітку 2007 р. вони заручились і тоді ж назвали дату свого весілля — травень 2008 р. Однак незабаром пара оголосила про розрив стосунків.

З грудня 2009 року Розамунд перебуває у фактичному шлюбі з кінооператором Робі Юніаком[7]. У пари є два сини — Соло Юніак (нар.06.05.2012) і Атом Юніак (нар.02.12.2014)[8][9][10].

Розамунд Пайк на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, 2010 рік

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Примітки
1998 Одруження по-англійськи Rather English Marriage Селія Телефільм
1999 Дружини і дочки Wives and Daughters Леді Геррієт Камнор Серіал
2001 Кохання у холодному кліматі Love in a Cold Climate Фанні мінісеріалі
2002 Війна Фойла Foyle's War Сара Бомонт
2002 Помри, але не зараз Die Another Day Міранда Фрост
2004 Розпусник The Libertine Елізабет Малет
2004 Земля обітована Promised Land Роуз
2005 Гордість і упередження Pride & Prejudice Джейн Беннет
2005 Дум Doom Саманта Ґрімм
2006 Літо та дим Summer and Smoke Алма Вайнміллер вистава
2007 Перелом Fracture Ніккі Ґарднер
2007 Уламки Fugitive Pieces Алекс
2008 Вежа The Tower Олівія Вінн телесеріал
2009 Освіта An Education Олена
2009 Клони Surrogates Меггі Грір
2009 Палаючі пальми Burning Palms Дедра Девенпорт
2010 За версією Барні Barney's Version Міріам
2010 Зроблено в Даґенгемі Made in Dagenham Ліза Гопкінс
2011 Великий рік The Big Year Джессіка
2011 Агент Джонні Інгліш: Перезапуск Johnny English Reborn Кейт Самнер
2011 Закохані жінки Women in Love Гудрун Бренґвен телесеріал
2012 Гнів Титанів Wrath of the Titans Андромеда
2012 Джек Річер Jack Reacher Елен Родін
2013 Кінець світу The World's End Сем Чемберлейн, сестра Олівера
2013 Довге падіння A Long Way Down Пенні
2014 Загублена Gone Girl Емі Елліот Данн
2014 Подорож Гектора у пошуках щастя Hector and the Search for Happiness Клара
2014 Канікули мрії What We Did on Our Holiday Ебі
2015 Повернути відправнику Return to Sender Міранда Веллс
2016 Об'єднане королівство A United Kingdom Рут Вільямс
2017 Вороги Hostiles Розалі Куейд
2018 Операція «Ентеббе» Entebbe Брігітте Кюльманн
2018 На вістрі Beirut Сенді Кроудер
2018 Приватна війна A Private War Марі Колвін
2019 3 секунди The Informer Вілкокс
2019 Радіоактивний Radioactive Марія Склодовська-Кюрі
2020 Томас та друзі Thomas & Friends Герцогиня, озвучення мультсеріал
2020 Аферистка I Care a Lot Марла Грейсон
2021- Колесо часу The Wheel of Time Морейн Дамодред телесеріал
2023 Грип багатих Rich Flu
2023 Солтберн Saltburn Елсбет Кеттон, мати Фелікса

Премії та номінації[ред. | ред. код]

Рік Фільм-номінант Премія Категорія Результат Ref.
2003 Помри, але не зараз Премія «Імперія» Найкращий новачок Перемога [11]
MTV Movie Awards Найкраще трансантлактичне перевтілення Номінація
2005 Розпусник Премія британського незалежного кіно Найкраща акторка другого плану Перемога [11]
2006 Гордість і упередження Премія Лондонського гуртка кінокритиків Британська акторка року Номінація
2009 Уламки Премія «Джині» Найкраща акторка другого плану Номінація
Освіта Премія британського незалежного кіно Найкраща акторка другого плану Номінація
2010 Освіта Премія Лондонського гуртка кінокритиків Британська акторка року Номінація
Гільдія кіноакторів США Найкращий акторський склад в ігровому кіно Номінація
Зроблено в Даґенгемі Премія британського незалежного кіно Найкраща акторка другого плану Номінація
2011 Зроблено в Даґенгемі Премія Лондонського гуртка кінокритиків Британська акторка року Номінація
Версія Барні Премія Лондонського гуртка кінокритиків Британська акторка року Номінація
Премія «Супутник» Найкраща акторка другого плану — кінофільм Номінація
Премія «Джині» Найкраща жіноча роль Номінація
2014 Загублена Асоціація кінокритиків Остіна Найкраща акторка Перемога
Товариство кінокритиків Денвера Найкраща акторка Перемога
Товариство кінокритиків Детройта Найкраща акторка Перемога
Премія «Імперія» Найкраща акторка Перемога
Товариство кінокритиків Флориди Найкраща акторка Перемога
Премія Лондонського гуртка кінокритиків Британська акторка року Перемога
Асоціація онлайн кінокритиків Найкраща акторка Перемога
Премія «Сан Жорді» Найкраща акторка в іноземному фільмі Перемога
Премія «Супутник» Найкраща акторка Перемога
Асоціації кінокритиків Сент-Луїса Найкраща акторка Перемога
Австралійська академія кіно і телевізійних мистецтв Найкраща акторка Номінація
Премія «Оскар» Найкраща жіноча роль Номінація [11]
Премія «БАФТА» Найкраща жіноча роль Номінація [11]
Асоціація кінокритиків Чикаго Найкраща акторка Номінація
Кінопремія «Вибір критиків» Найкраща жіноча роль Номінація
Асоціація кінокритиків Далласа — Форт-Верта Найкраща жіноча роль Номінація
Золотий глобус Найкраща жіноча роль — драма Номінація [11]
MTV Movie Awards Найкращий переляк Номінація
MTV Movie Awards Найкращий прорив року Номінація
MTV Movie Awards Найкращий лиходій Номінація
Товариство кінокритиків Сан-Дієго Найкраща акторка Номінація
Премія «Супутник» Найкраща жіноча роль — кінофільм Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США Найкраща жіноча роль Номінація [11]
Асоціація кінокритиків Вашингтону Найкраща акторка Номінація
Канікули мрії Премія Лондонського гуртка кінокритиків Британська акторка року Перемога [12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #142417815 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. https://web.archive.org/web/20161127154852/http://www.biography.com/people/rosamund-pike
  4. Залізна воля: як Розамунд Пайк схудла на 7 кг за 10 днів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015.
  5. Judith Woods (24 вересня 2010). Rosamund Pike: From reluctant English rose to Britain's new screen queen. Daily Mail. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 25 листопада 2010.
  6. Зірка "Бондіани" Розамунд Пайк протестує проти війни та вбивства в Україні: Це має зупинитися!. breezee.com.ua. Процитовано 28 березня 2022.
  7. «Зникла» англійка Розамунд Пайк. Біографія, творчий шлях і особисте життя голлівудської актриси
  8. Розамунд Пайк назвала сина Атом
  9. Sawer, Patrick (20 вересня 2014). Rosamund Pike: How my ex-addict lover (age 53) gave me new lease of life. The Telegraph. Процитовано 13 жовтня 2014.(англ.)
  10. Roach, Vicky (4 лютого 2015). Gone Girl star Rosamund Pike talks Oscars, babies and her new film What We Did on Our Holiday. news.com.au. Процитовано 22 листопада 2016.(англ.)
  11. а б в г д е Rosamund Pike. United Agents. Процитовано 27 листопада 2016.
  12. Cline, Rich. Boyhood is the Big Winner at the CC Film Awards. The Critics' Circle. Процитовано 27 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]