Ровний Євген Васильович

Ровний Євген Васильович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 7 лютого 1973(1973-02-07)
Михайло-Ларине
Смерть 10 серпня 2015(2015-08-10) (42 роки)
Старогнатівка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Євге́н Васи́льович Ро́вний (7 лютого 1973(19730207) — 10 серпня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1973 року в селі Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області. 1990 року закінчив Михайло-Ларинську ЗОШ, 1991-го відбув на строкову службу до ЗСУ. Демобілізувавшись, поступив на роботу в радгосп «Гвардія Ілліча». Пропрацював механізатором виноградної бригади № 2 15 років. З середини 2000-х працював механізатором в ПП «Дубки».

На фронт пішов добровольцем, мобілізований 7 серпня 2014 року. Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону,72-га окрема механізована бригада.

10 серпня 2015 року терористи о 03:25 почали обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади поблизу села Старогнатівка Донецької області та перейшли у наступ із застосуванням танків та бронетехніки. Бійці ДУК-ПС та 14-ї бригади прийшли на допомогу воякам. У тому бою загинули Андрій Бодяк, Василь Лавкай, Віталій Тіліженко, сержант Євген Ровний. Противника було відкинуто до села Біла Кам'янка, але закріпитися не змогли — до терористів прибуло підсилення (велика кількість бронетехніки). За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військовики ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС.

Похований у селі Михайло-Ларине Вітовського району.

Без Євгена лишилися мама Лариса Василівна, батько Василь Якович, дружина Людмила та син Віталій.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
  • медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]