Ровний Євген Васильович
Ровний Євген Васильович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 7 лютого 1973 Михайло-Ларине | |
Смерть | 10 серпня 2015 (42 роки) Старогнатівка | |
Громадянство | Україна | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014-2015 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Євге́н Васи́льович Ро́вний (7 лютого 1973 — 10 серпня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1973 року в селі Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області. 1990 року закінчив Михайло-Ларинську ЗОШ, 1991-го відбув на строкову службу до ЗСУ. Демобілізувавшись, поступив на роботу в радгосп «Гвардія Ілліча». Пропрацював механізатором виноградної бригади № 2 15 років. З середини 2000-х працював механізатором в ПП «Дубки».
На фронт пішов добровольцем, мобілізований 7 серпня 2014 року. Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону,72-га окрема механізована бригада.
10 серпня 2015 року терористи о 03:25 почали обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади поблизу села Старогнатівка Донецької області та перейшли у наступ із застосуванням танків та бронетехніки. Бійці ДУК-ПС та 14-ї бригади прийшли на допомогу воякам. У тому бою загинули Андрій Бодяк, Василь Лавкай, Віталій Тіліженко, сержант Євген Ровний. Противника було відкинуто до села Біла Кам'янка, але закріпитися не змогли — до терористів прибуло підсилення (велика кількість бронетехніки). За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військовики ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС.
Похований у селі Михайло-Ларине Вітовського району.
Без Євгена лишилися мама Лариса Василівна, батько Василь Якович, дружина Людмила та син Віталій.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
- медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |