Робітниче селище (фільм)
Робітниче селище | |
|---|---|
| рос. Рабочий поселок | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Володимир Венгеров |
| Сценарист | Віра Панова |
| У головних ролях | Олег Борисов Людмила Гурченко Микола Симонов Тетяна Дороніна |
| Оператор | Генріх Маранджян |
| Композитор | Ісаак Шварц |
| Кінокомпанія | Ленфільм |
| Тривалість | 2 серії (65+62 хв.) |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1965 |
| IMDb | ID 0059628 |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2020) |
«Робітниче селище» (рос. «Рабочий поселок») — російський радянський художній двосерійний фільм 1965 року про повоєнного життя. Знятий на кіностудії «Ленфільм» режисером Володимиром Венгеровим за сценарієм В. Ф. Панової.
Сюжет[ред. | ред. код]
Леонід Плещеєв повернувся додому з війни сліпим. Мимоволі солдат став утриманцем. Коли він напивався, темрява не так мучила колишнього героя-фронтовика. Але одного разу друзі Леоніда, залишивши в стороні жадібність, допомогли йому повернутися до повнокровного життя.
Фільм ілюструє життя простого населення у важкі повоєнні роки. Тут присутні в основному барви не радісного, повного надій на швидке загальне щастя, побуту людей, а звичайного тяжкого трудового життя, часом трагічного внаслідок війни.
Героїня, як і багато інших людей, повертається з малолітнім сином у своє селище, що являє собою швидше попелище. Робити нема чого, доводиться відбудовуватися заново. У деяких повертаються чоловіки та рідні додому. Так повертається і Леонід, що втратив зір на війні. Але Леонід — це зрілий чоловік, чесно пройшов війну і потерпілий за батьківщину, його душа хоче будь-якого відпочинку і щастя і не може перемикнутися на турботи трудового життя. Він може спокійно випити з друзями на останні продовольчі картки, анітрохи не турбуючись про їжу родини. «Нічого, скажеш, що втратила, там що-небудь придумають» — говорить він дружині.
У ролях[ред. | ред. код]
- Олег Борисов — Леонід Плещеєв
- Людмила Гурченко — Марія, дружина Леоніда
- Микола Симонов — Сотников
- Тетяна Дороніна — Поліна
- Віктор Авдюшко — Гриша
- Любов Соколова — Капустіна
- Станіслав Соколов — Льоня в юності
Нагороди[ред. | ред. код]
Приз міжнародного кінофестивалю у Києві в 1966 році.
| |||||